Попри указ президента Володимира Зеленського протягом минулого року кілька державних оборонних підприємств поскаржилися уряду на відсутність фінансування таємних проєктів в рамках оборонного замовлення Міноборони. Про це повідомила мережа громадських організацій, що виступають за реформу державного оборонного замовлення, а саме StateWatch, НАКО та Проєкт реформи оборонних закупівель.
“У кінці минулого року Павлоградський хімічний завод, який виробляє спорядження ракетних двигунів, повідомив в РНБО, що Міноборони ігнорує виконання указу президента № 59/2020 щодо створення нових видів ракетного озброєння та боєприпасів. Зокрема МОУ не вчасно прийняло рішення із замовлення виробництва ракетних комплексів “Вільха”, “Вільха-М”, “Гром” та інших”, - повідомили у StateWatch.
Зокрема, на хімзаводі підкреслили, що вони не можуть отримати фінансування від міністерства. Це призводить до того, що унікальні виробничі потужності підприємства простоюють, а фаховий персонал звільнили.Згідно з фінзвітом за 2020 рік, чисті збитки хімзаводу в Павлограді за минулий рік дорівнюють 156,6 млн грн.
Своєю чергою запорізьке держпідприємство “Радіоприлад”, що спеціалізується на виробництві радіоапаратури для Збройних сил, у листі до Кабінету міністрів повідомило, що не має прямих контрактів з Міноборони в рамках державного оборонного замовлення. Натомість воно має лише субпідряд від Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені O.O. Морозова, яке виготовляє БТР-4Е для армії.
“Однак, через незавантаженості та несвоєчасних виплат від ХКБМ, яке в свою чергу не може вчасно отримати виплати від Міноборони, “Радіоприлад” не здатне гарантувати системну роботу. На кінець року дебіторська заборгованість ХКБМ перед “Радіоприладом” склала 4,9 млн грн”, - зазначили у StateWatch.
Крім того, Львівський державний завод “ЛОРТА”, який виробляє апаратуру зв’язку спецпризначення, у 2020 році не міг отримати від Міноборони фінансування за замовлену продукцію. На її виробництво завод витратив 25 млн грн власних обігових коштів.
Також група підприємств Державного космічного агентства повідомила уряду, що програму “Виробництво військових транспортних засобів” за минулий рік профінансували лише на 25%. Зокрема, відсутнє оборонне замовлення на виробництво нових танків “Краб“ та “Булат”.
“Громадські організації наголошують, що оприлюднили лише наявну інформацію про проблеми фінансування військових проєктів Міністерством оборони України. Цей список не є вичерпний, адже вся інформація про державне оборонне замовлення залишається під грифом таємно, так як два міністерства – Мінстратегпром та Міноборони не змогли запровадити Закон України “Про оборонні закупівлі”, - заявили в StateWatch.
Замість цього державне оборонне замовлення у минулому та поточному році уряд затверджував із запізненням на 4-5 місяців. Це призвело до того, державні оборонні підприємства залишилися без належного фінансування.
У StateWatch нагадали, що реформа державного оборонного замовлення, як неефективної процедури фінансування модернізації озброєння Збройних сил, мала бути замінена на систему конкурентних відкритих процедур, передбачених законом “Про оборонні закупівлі”. Закон же мав посилити цивільний контроль за ефективність бюджетних витрат Міноборони відповідно до практик в країнах НАТО.
У своїй статті для ZN.UA Дмитро Менделєєв пише про те, що прийняття Кабінетом міністрів постанови про Державне оборонне замовлення на 2021 рік не зменшує ризиків повного зриву своєчасного виконання оборонних закупівель в поточному році.
Докладніше про те, що відбувається з оборонним замовленням країни, як функціонує реформована парламентарями система оборонних закупівель і чому підприємства оборонної промисловості простоюють в очікуванні замовлень від армії, читайте в статті Дмитра Менделєєва “Залізний купол” для оборонних закупівель…” для читачів ZN.UA.