Мігранти позитивно впливають на економіку країни, куди вони приїхали жити і працювати. В Україні частка мігрантів поки що не на достатньо високому рівні, особливо зважаючи на те, скільки громадян емігрують з країни, пояснює в інтерв’ю журналістці ZN.UA Юлії Самаєвій експерт у сфері міграційної політики Андрій Гайдуцький.
«Є пряма кореляція між часткою мігрантів в структурі населення і рівнем розвитку країни. В середньому, в розвинених країнах, частка мігрантів складає близько 27% від всього населення, а в топ-10 країн світу – 37%. В Україні цей показник приблизно в 10 разів менше», - каже Гайдуцький.
Мігранти роблять більш вагомий внесок у зростання ВВП, ніж корінне населення, оскільки працюють інтенсивніше, підкреслює експерт. У 2020 році Нацбанк Польщі провів дослідження щодо впливу українських мігрантів на зростання ВВП. Якщо в структурі населення Польщі українці займають близько 5%, то в 2018 році вони забезпечили 13% від усього приросту ВВП, який склав 5,4%. В Україні у 2018 році ВВП зріс лише на 3,4%. Тобто, щонайменше 0,5% приросту свого ВВП Україна недоотримала через проживання близько 2 млн українців у Польщі.
«Це ще раз красномовно свідчить про те, що необхідно запроваджувати програми із залучення мігрантів в економіку України. Як ми знаємо, ще у березні 2021 року Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року, якою передбачено реалізувати економічний потенціал України на 1 трлн дол США. Але хто її буде виконувати? Адже з цього обсягу майже 60% потенціалу припадає на природні ресурси, в першу чергу, на надра. Це фактично робота в так званих шкідливих 3-D індустріях (dirty, difficult, dangerous). Українці не захочуть тут масово працювати, ми ж бачимо їх масштабне перепрофілювання на торгівлю, сферу послуг і ІТ. До 80% цих робочих місць могли б зайняти іммігранти. Так було й у повоєнній Німеччині, коли практично всі корейці були залучені для роботи у вугільній промисловості, оскільки німці не бажали там працювати», - пояснив Гайдуцький.
З актуальними даними щодо міграції з України можна ознайомитися за посиланням.
Інші матеріали Юлії Самаєвої можна прочитати тут.