Борги за комунальні послуги, що виникли у воєнний час, пропонують реструктурувати або списати. Про це йдеться у законопроєкті №8367, який зареєструвала група народних депутатів.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що навіть до війни - станом на 31 грудня 2021 року, заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги становила 81,4 млрд грн. І хоча Державна служба статистики України не надає свіжіших статистичних даних, очевидно, що за 2022 рік рік заборгованість населення за комунальні послуги не лише не зменшилася, але й значно збільшилась.
"Збройна агресія російської федерації проти України призвела до величезних руйнувань, а велика кількість громадян були вимушені покинути свої домівки, залишилися без заробітку та засобів для існування", — йдеться у документі.
Крім того, зазначають автори проєкту, згідно з попереднім прогнозом, опублікованим Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), у разі продовження затяжної війни в Україні можуть бути втрачені 18 років соціально-економічних досягнень, при цьому майже третина населення житиме за межею бідності, а ще 62% постануть перед високим ризиком зубожіння протягом наступних дванадцяти місяців
Тож, необхідність ухвалення закону пояснюється тим, що громадянам, які постраждали внаслідок дій держави-агресора та мають заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, потрібна державна підтримка.
Згідно з проєктом закону передбачається два варіанти розв'язання проблеми із заборгованості за комунальні послуги.
Перший варіант — це реструктуризація боргу. Реструктурувати заборгованість на термін до 5 років можна буде за газ, централізоване опалення та водопостачання, гарячу воду, водовідведення, електроенергію та вивіз твердих побутових відходів (окрім квартплати), яка виникла під час дії воєнного стану, тобто після 24.02.2022 р. При цьому, реструктуризована заборгованість не перешкоджатиме праву громадян на отримання житлової субсидії.
Другий варіант передбачає можливість списання заборгованості громадян за усі житлово-комунальні послуги (включаючи й квартплату), за період введення воєнних (бойових) дій на тих територіях, де розташоване їх житло.
Тобто, це буде стосуватися лише тих, чиє житло розташоване у зоні, де велись чи ведуться бойові дії, і списати зможуть тільки ту суму, яка накопичилась за час ведення бойових дій. Наприклад, для жителів Сумщини, яка була тимчасово окупована на початку війни, цей термін становитиме лише перші місяці війни, коли там велися бойові дії.
У законопроєкті зазначається, що порядок списання боргів та його терміни мають бути визначеними Кабінетом міністрів, коли зміни до Закону будуть прийняті.
Нагадаємо, чому деякі з аргументів авторів законопроєкту навряд чи є переконливими. Як відомо, у разі, якщо житло споживача зруйноване внаслідок ведення бойових дій та, відповідно, комунальні послуги не надаються (чи не надавалися), сплачувати не потрібно.
Споживач також має право не сплачувати комунальні послуги, якщо він ними не користується за період своєї відсутності в оселі понад 30 календарних днів. Свою відсутність потрібно документально підтвердити.
З іншого боку, автори проєкту мають рацію, стверджуючи, що комунальні борги вочевидь лише зросли. Адже, попри низьку платоспроможність населення, в Україні за останні місяці вчергове зросла вартість комунальних послуг.
З початку війни з України виїхало понад 6,5 мільйона чоловік, кількість внутрішньо переміщених осіб перевищила 10 мільйонів. Усі ці люди були змушені залишити свої домівки, декому з них уже немає куди повертатися, бо їхні будинки знищено внаслідок бойових дій. Тому питання про те, як усім цим людям буде нараховуватися плата за комунальні послуги та чи треба за них сплачувати, наразі є дуже актуальним. Читатйепро це в матеріалі Марини Семенової - "Відповіді на основні «комунальні» питання".