Коли обмінний курс наблизився до 100 рублів за долар, російська влада почала діяти. Але за лаштунками рятувальна операція виявила уряд, який рідко буває настільки розколотим у питаннях критичних економічних пріоритетів. Це вразливість у часи, коли Росія намагається вести найбільшу війну в Європі з часів Другої світової.
Про це пише Bloomberg, додаючи, що суперечки навколо падіння рубля були зосереджені на тому, що його спричинило, а також методах вирішення проблеми. Після тривалих попереджень про погіршення торговельних показників і значні державні витрати Центральний банк на чолі з головою Ельвірою Набіулліною оголосив, що утримається від купівлі іноземної валюти, а потім скликав у вівторок екстрене засідання, на якому було прийнято рішення про найкрутіше підвищення облікової ставки за весь час з моменту початку вторгнення в Україну.
Проблема у валюті, яка була найбільш волатильною у світі цього року. Це змусило політиків шукати радикальні рішення на зразок встановлення контролю за рухом капіталу. Але вони так і не досягли згоди, коли саме зі рішення впроваджувати.
На початку тижня, коли рубль похитнувся, головний економічний радник президента Владіміра Путіна поклав провину на Центробанк Росії за його «м’яку» монетарну політику, протиставивши її бюджетній ситуації, яка, за його словами, стабілізувалася.
«Російський Центральний банк, схоже, змушують «довести свою відповідальність» під тиском критики з боку урядових економістів і міністрів», - йдеться у звіті аналітиків Commerzbank AG.
«Нещодавнє підвищення ставки виглядало так, ніби Банк Росії був загнаний в кут такою критикою. Його реакція на вимогу виконати необхідні дії може стати небезпечним прецедентом для однієї з небагатьох інституцій сучасної Росії, що користуються довірою», - зазначають вони.
Урядові дискусії щодо контролю за рухом капіталу тим часом спочатку зіштовхнули міністра фінансів Антона Сілуанова, який виступав за те, щоб змусити експортерів продавати іноземну виручку, з його опонентами в Центробанку. Про це Bloomberg розповіли джерела, знайомі з ходом дискусії.
За кілька днів рубль пішов на поправку, особливо після того, як ринок дізнався, що посилення контролю за рухом капіталу повернулося на порядок денний уряду. Незабаром він залишив клуб проблемних валют, серед яких опинилися аргентинський песо і турецька ліра. Економічний помічник Путіна і колишній банкір російського підрозділу Societe Generale SA Максім Орєшкін написав колонку для державного інформаційного агентства, в якій не згадував ні про війну, ні про санкції. У своїй статті, яка вийшла друком на піку падіння рубля, він виступав за «сильну» національну валюту, яка допоможе трансформувати економіку. Орєшкін не залишав сумнівів у тому, що саме Центральний банк повинен використовувати «всі необхідні інструменти для нормалізації ситуації в найближчому майбутньому».
В обговоренні контролю за рухом капіталу, в якому брала участь Набіулліна, Центробанк виступив проти Сілуанова, який став міністром фінансів після того, як його попередник залишив уряд у 2011 році через публічний конфлікт з тогочасним президентом Дмітрієм Медведєвим через військові витрати.
Силуанов спочатку виступав за примусову конвертацію експортерами до 90% їхньої іноземної виручки. Це жорсткий захід, проти якого виступає Центробанк, - сказали джерела Bloomberg. Інші присутні на засіданні, такі як міністр економіки Максім Решетніков, не зайняли жорсткої позиції і зрештою приєдналися до Орєшкіна, ставши на бік Центробанку.
«Рішення, прийняте ще до зустрічі високопосадовців з Путіним, полягало в тому, щоб відмовитися від примусових обмежень, а натомість підготувати рекомендації для експортерів на індивідуальній основі щодо продажу більшої частки їхньої іноземної виручки, щоб допомогти стабілізувати рубль. Офіційний контроль за рухом капіталу все ще може бути варіантом, якщо ситуація з девальвацією знову погіршиться», - пише видання.
Аргументи, наведені Центробанком, підкреслюють, що обмінний курс визначається балансом ризиків і різницею між ставками за кордоном і всередині Росії. У банку наполягають, що незалежно від суворості контролю за рухом капіталу, компанії зрештою знайдуть обхідні шляхи, тоді як бізнес і населення можуть почати уникати рубля. Перехід до розрахунків у валютах, відмінних від долара і євро, також скоротив приплив валюти в країну, так само як і падіння доходів від експорту енергоносіїв під час відновлення імпорту.
Як наслідок, внутрішні активи зараз більше залежать від ціни на нафту і непрозорого потоку грошей від експортерів, в той час як бум кредитування і дефіцит робочої сили чинять тиск на інфляцію всередині країни.
«Волатильність рубля посилюється зниженням ліквідності валютного ринку і нерегулярною конвертацією валюти експортерами», - відзначають аналітики Raiffeisenbank в своєму звіті.
На думку колишнього високопосадовця Центробанку і Мінфіну РФ Алєга Вьюгіна, дуель підходів цього тижня відображає складність руху капіталу, який став більш туманним і проходить через трейдерів, які позичають і платять експортерам в рублях, але отримують виручку у твердій валюті. За його словами, ця різниця призводить до того, що посередники отримують надприбутки за межами досяжності уряду.
Результатом стала «втеча капіталу через експорт» в той час, коли торгівля вже стає набагато менш доларизованою, - сказав Вьюгін. Пропозиція щодо обов'язкового продажу валюти означає, що Міністерство фінансів РФ «не до кінця розуміє проблему. Центробанк бачить, що такий контроль можливий, але його буде важко організувати», - сказав він.