В умовах пандемії коронавіруса світ по-іншому подивився на розвиток медичної інфраструктури. Свою неефективність показали підходи, які донедавна працювали, а саме комерціалізація медицини з концентрацією уваги на секторах, які приносять гроші. Про це у своїй статті для ZN.UA пише Ірина ЗАПАТРІНА, доктор економічних наук, професор.
"Останнім часом практично всі медичні послуги було комерціалізовано, навіть ті, що надавалися державними й комунальними установами. Гроші стали "ходити за пацієнтом". Медичні послуги, які комерціалізувати було неможливо, поступово зійшли нанівець. У результаті практично всі країни виявилися беззахисними перед поширенням інфекційних захворювань. Адже в цьому разі підхід прив'язки фінансування до кількості пацієнтів не працює. Пандемія продемонструвала, що відповідальна держава повинна містити сучасні інфекційні клініки, лабораторії та фахівців-інфекціоністів широкого профілю незалежно від поточної епідеміологічної ситуації", - зазначає автор.
За її словами, в державній власності повинні бути некомерційні інфраструктурні об'єкти. Але побудувати і утримувати їх може і приватний бізнес на умовах державно-приватного партнерства (ДПП), отримуючи за експлуатацію цих об'єктів плату з державного бюджету.
"В умовах обмеженості бюджетних ресурсів важливо залучити для цього приватний бізнес. Не менш важливо подумати і про готовність міст до інших надзвичайних ситуацій техногенного характеру, створюючи відповідну інфраструктуру швидкого реагування. Знову-таки, подібні об'єкти повинні знаходитися у власності держави або територіальної громади. Але залучати до їх створення приватний бізнес і можна, і потрібно", - пише автор.
Детальніше про плюси і мінуси залучення приватного бізнесу для реалізації довгострокових фінансово ємних проектів на умовах державно-приватного партнерства (ДПП) читайте в матеріалі Ірини ЗАПАТРІНОЇ, доктора економічних наук, професора – "Бізнес і влада: уроки пандемії".