Поява похідних фінансових інструментів не здатна сама по собі стабілізувати валютний ринок. Для цього потрібно реформувати економіку – дерегулювати бізнес, урівноважити макроекономічну ситуацію та законодавче поле. Таку думку висловив голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук під час засідання Фінансового прес-клубу «Валютний ринок України: поточні реалії та перспективи розвитку», організованого за підтримки «Дзеркала тижня».
«У мене зараз немає на порядку денному лобіювати ці питання. Чому? Тому що є інші більш складні проблеми, які треба вирішувати зараз у банківському секторі. Це важливо, але не є першим пріоритетом, - зазначив банкір. – Наші ризики лежать в площині юридичної, економічної, адміністративної безпеки. Якщо ми це врегулюємо, інвестор залюбки зайде. Я не бачив жодного експерта, який назвав би Україну безперспективною економікою».
За словами Лавренчука, через покладання на банківську систему багатьох контролюючих функцій учасники ринку вимушені спрямовувати на їх виконання значну частину своїх зусиль та багатьох співробітників («три чверті персоналу»). «Звідси виникає дорога установа, дорогі кредити», - додав фінансист.
Як зазначив Лавренчук, він є прихильником появи таких інструментів як, наприклад валютні свопи (угода на обмін обумовленого обсягу однієї валюти на іншу валюту на певну майбутню дату – ред.), однак навіть цей інструмент не відповідає на всі проблемні питання сьогодення.
«Я не бачу перспективи для довгострокового кредитування населення доларом. Вибірково – так, на перехідний період, але це не повинно бути предметом відновлення кредитування в валюті. Низка банків, які входять у великі міжнародні групи, не підтримують відновлення масового кредитування в доларах, вважають його ризикованим», - наголосив керівник «Райффайзен Банку Аваль».
Банкір назвав міфом те, що банки можуть залучати «довгий» долар, яким можна кредитувати іпотеку. Навіть в США найдовший депозит – це 5 років, і він є недостатнім для фінансування, скажімо, 20-річних іпотечних позик, а тому й існує ризик терміновості.
«Долар, який залучався до 2008 року, був максимум до 5 років. В період кризи всі ці угоди і гроші поверталися назад… Українські емітенти, банки, які навіть мають іноземні бренди, все одно не залучають бонди на 10, 15, 20 років… Ми маємо сказати, що іпотека кредитується середньостроковими і короткими кредитами. Треба стабільна фінансова система», - підкреслив Лавренчук.