Асоціація українських банків (АУБ) направила відкритого листа президенту, прем’єр-міністру, голові Верховної Ради, голові Національного банку України (НБУ) та голові його наглядової Ради, а також секретарю Ради нацбезпеки і оборони України. Разом з листом, були надані пропозиції щодо виведення української банківської системи з кризи та подальшого її розвитку.Зокрема, АУБ вважає, що необмежений допуск іноземного капіталу в банківську систему завдав значних збитків Україні, а саме: призвів до масштабної доларизації економіки через валютне кредитування, через що на плечі українців ліг додатковий борг у понад 180 млрд гривень.
Тому, серед іншого, президент АУБ пропонує законодавчо обмежити сегменти діяльності банків за участю іноземного капіталу та забезпечити рівні конкурентні умови для всім учасників фінансового ринку.
Зокрема, в пакеті пропозицій АУБ представила аналітичну записку “Уроки банківської кризи 2008-2009 років і шляхи стратегічної трансформації банківської галузі України”. Призначення цього документу полягає в обґрунтуванні необхідності забезпечення контролю національного капіталу над банківською системою, як базової умови збереження економічного суверенітету України.
В аналітичній записці АУБ дається оцінка негативних наслідків допуску іноземного капіталу в банківську систему та нанесених збитків національній економіці України. Серед них дозвіл на масштабну доларизацію економіки, дозвіл на кредитування в іноземній валюті, зняття обмеження на участь іноземного капіталу в капіталі банків (1995), допуск практично без обмежень іноземного капіталу в банківську галузь (2005-2008 роки), необґрунтоване і необмежене кредитування споживчого ринку.
На переконання Президента АУБ Олександра Сугоняко, в результаті цих помилок банківська система України є сьогодні розірваною на фрагменти (в залежності від походження капіталу): український, західний, російський. Стратегії цих фрагментів відмінні між собою.
Експерти АУБ наголошують, що через надання валютних кредитів для придбання здебільшого імпортних товарів українській економіці та суспільству нанесено величезну шкоду, а саме:
- продовжувалась деіндустріалізація економіки зі скороченням мільйонів робочих місць;
- на населення і підприємства України перекладені величезні валютні ризики, які після девальвації гривні кінця 2008 року перетворилися для них у додатковий фінансовий борг приблизно в 180 млрд. грн. Ця сума є безпосереднім і лише частковим вираженням розміру нанесеної країні шкоди;
- банківська система, через різке погіршення якості кредитного портфеля (більше 25-30% безнадійних до повернення кредитів) і декапіталізацію, вже два роки не здатна виконувати свою базову функцію – кредитувати українську економіку.
Як відзначає Олександр Сугоняко, склалася ситуація, коли банки з державним капіталом мають серйозні фінансові проблеми, а для банків з приватним українським капіталом під тиском працівників Світового банку створюються нереальні вимоги щодо нарощення регулятивного капіталу до 120 млн. грн. та 500 млн. грн., що означає свідоме витіснення їх з ринку (Постанова №273 від 09 червня 2010 року та законопроект № 0884).
Президент АУБ також відзначає, що західний фрагмент галузі не може керуватися попередньою стратегією – кредитувати імпорт, і не має бачення нової стратегії. Його перспективи на нашому ринку невтішні на найближчі два роки. Таким чином, створюються сприятливі умови для заміни домінування західного капіталу на домінування російського державного капіталу в українській банківській галузі, замість роботи зі створення власної національної банківської системи. «Це означає, що Україна не матиме адекватної її інтересам банківської системи з усіма негативними наслідками для економіки, суспільства, політики», - наголошується в листі до Президента України.
На думку президента АУБ, вкрай важливим є, аби Президент України своїм указом доручив розробити проект довгострокової стратегії розвитку національної банківської системи України. Зі свого боку АУБ готова активно підключитися до роботи над таким проектом.
У стратегії розвитку національної банківської системи України АУБ пропонує передбачити:
- орієнтацію, в т.ч. через механізми регулювання і нагляду, спрямування мобілізованих банками фінансових ресурсів на потреби внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку, зменшення критичної залежності від зовнішніх чинників (кон'юнктури на світових товарних та фінансових ринках);
- розробку механізмів поетапного зменшення доларизації вітчизняної економіки, нормативно-правову заборону кредитування населення і підприємств, які не мають валютних доходів, в іноземній валюті (крім потреб на лікування і навчання за кордоном);
- обмеження сегментів діяльності банків за участю іноземного капіталу;
- законодавче обмеження рівня валового зовнішнього боргу України, в т.ч. державного;
- створення інфраструктури ринку проблемних активів;
- перехід системи банківського регулювання до зростання ролі якісних, а не кількісних показників у процесі нагляду, зокрема шляхом більш активного використання показників адекватності банківського капіталу;
- забезпечення державою рівних конкурентних умов для всіх учасників фінансового ринку.
Також АУБ пропонує прискорити прийняття рішення про подальше функціонування банків, рекапіталізованих державою («Укргазбанк», «Родовід банк», банк «Київ»), а також визначитися щодо доцільності участі держави в рекапіталізації банку «Надра».За матеріалами пресс-служби АУБ
