Американські працівники продовжують боротися з кризою вартості життя. На фоні об'єктивних проблем у економіці, особливими фарбами грають заяви президента США Дональда Трампа про те, що економіка країни відроджується. Видання The Guardian поговорило з кількома робітниками зі різних штатів і провело ексклюзивне опитування, яке зафіксувало міжпартійне занепокоєння тим, як адміністрація Трампа керує економікою.
61-річна Дон Леві, листоноша з міста Полден у штаті Арізона, розповідає, що за останній рік втратила тисячі доларів через скорочення робочих годин. Тепер їй важко сплачувати навіть базові рахунки. «Важко описати, що відчуваєш, коли не можеш утримати себе, бо твій заробіток урізали, — каже вона. — Не можеш сплачувати рахунки, кредитори зляться. Як їм пояснити: просто немає грошей?»
Але Білий дім відкидає саму постановку проблеми. На мітингу в Кентуккі Трамп заявив: «Інфляція падає, доходи зростають, економіка стрімко злітає вгору!» Однак така риторика навряд чи допоможе на майбутніх проміжних виборах, де виборці голосуватимуть насамперед гаманцем.
Суцільні скорочення
Трамп домігся в Конгресі масштабних скорочень витрат на охорону здоров'я та програми продовольчої допомоги, а тепер іще й добивається скасування гарантій мінімальної зарплати та понаднормової оплати для частини працівників. При цьому сім із десяти американців вважають, що запроваджені Трампом мита призвели до зростання цін. Втім, він і далі їх підвищує.
За підрахунками, з лютого 2025 по січень 2026 року американські сім'ї витратили понад $1700 додатково саме через політику мит адміністрації. Після того як Верховний суд США скасував частину мит, Трамп анонсував нові на заміну.
Так званий «Один великий красивий законопроєкт» (One Big Beautiful Bill Act), ухвалений минулого літа, передбачає масштабні скорочення протягом наступного десятиліття: понад $1 трильйон із програми Medicaid (медична допомога малозабезпеченим), $536 мільярдів із Medicare (медична допомога пенсіонерам) та $186 мільярдів із програми SNAP (продовольчі талони для бідних).
Водночас Білий дім дозволяє закінчитися субсидіям за програмою Affordable Care Act («Обамакеір»): за прогнозами, це підвищить страхові внески для 22 мільйонів американців у середньому на 114% — з $888 на рік до $1904 у 2026 році.
Красномовна статистика
Статистика підтверджує те, про що говорять прості американці:
- Продукти: ціни на їжу у січні 2026 року були на 2,9% вищими, ніж роком раніше, і прогнозується подальше зростання ще на 3,1% упродовж року.
- Продовольча небезпека: рівень харчової незабезпеченості зріс до 16% у листопаді, порівняно з 12,7% у січні 2025 року.
- Комуналка: рахунки за комунальні послуги зросли більш ніж на 6% у січні 2026 порівняно з роком тому.
- Борги домогосподарств: у четвертому кварталі 2025 загальний борг американських сімей досяг $18,8 трильйона, що на 4% більше, ніж на початку року.
- Прострочення: частка прострочених боргів усіх видів зросла до 3,26% у четвертому кварталі 2025, проти 1,7% за аналогічний період 2024 року.
- Борг за кредитними картками: до кінця 2025 року досяг рекордних $1,28 трильйона.
- Мінімальна зарплата: федеральна мінімальна зарплата, $7,25 на годину, не змінювалась із 2009 року. Це найдовший період без підвищення з моменту її запровадження.
- Найнижчі зарплати: у 10% працівників із найнижчою зарплатою (у середньому 14,56 долара на годину) реальна зарплата з урахуванням інфляції у 2025 році знизилась на 0,3%.
Натомість заможні американці стають ще заможнішими: із 1979 року зарплати у верхньому сегменті зростали вдвічі швидше, ніж у низькому та середньому.
Від зарплати до зарплати
63-річний Браян Вільямс, доглядальник за літніми людьми з Медісона (штат Вісконсин), отримує $17,65 на годину і живе від виплати до виплати. «Дуже важко платити за оренду, рахунки, купувати їжу, бензин і вирішувати, за що платити першим, а від чого відмовитися, — розповідає він. — Запитую себе: що вибрати, якщо потрібне і те, і те? Чи вистачить на бензин до роботи до наступної зарплати? Чи заплачу за електрику?»
63-річна Верніс Томпсон, продавчиня з Вільямсберга (штат Вірджинія), отримує соціальні виплати, але половину доходу забирає житло. «Продукти подорожчали. Одяг подорожчав. Я сама працюю в роздрібній торгівлі і бачу ціни. Жодного зниження не спостерігаю. Все дорожчає», — каже вона.
54-річна Кристал Франклін, фахівець із паспортних послуг з Дамфріса (штат Вірджинія) і мати трьох дітей, тепер їздить на роботу автобусом через зростання цін на бензин і суворіше планує покупки в супермаркеті. «Ми більше не можемо собі дозволити те, що раніше, бо вартість життя злетіла вгору», — підсумовує вона.
Ніяких підвищень
Минулого року Трамп скасував виконавчий наказ, який підвищував мінімальну зарплату для федеральних підрядників до $15 на годину та передбачав щорічне індексування. Це торкнулось понад 300 тисяч працівників. Крім того, адміністрація намагається скасувати захист права на понаднормову оплату для майже 4 мільйонів доглядачів за людьми похилого віку, чия середня зарплата у 2024 році становила $16,78 на годину.
«За останній рік було дуже важко, — говорить Вільямс. — Я не вірю жодному слову Трампа. Нічого з обіцяного він не виконав.»
Позиція Білого дому
Речник Білого дому Куш Десаї заперечує негативну оцінку. «Економічна траєкторія Америки за президента Трампа є стабільною, — заявив він. — Нещодавній звіт про індекс споживчих цін (CPI) засвідчив, що інфляція продовжує знижуватись. Після короткострокових потрясінь від операції Epic Fury (війна США та Ізраїлю проти Ірану — ред.) Америка готова до ще більшого економічного прогресу завдяки торговельним угодам, зниженню цін на ліки, дерегуляції та скороченню податків».
Нагадаємо, що Трамп заявив, що його не турбує зростання цін на бензин у США через війну з Іраном, наголосивши, що військова операція для нього важливіша за короткострокове подорожчання пального. А міністр енергетики США спробував запевнити, що суттєве зростання цін матиме тимчасовий і короткостроковий характер.
Архітектор «трампономіки 2.0» Стівен Міран мріяв повернути США статус «глобального митаря». Натомість Трамп опинився в ситуації геополітичного боксу зі зв’язаними руками — без грошей для бюджету, без козирів для переговорів із Китаєм і з перспективою поразки республіканців на осінніх довиборах. Економіст Олексій Кущ у статті «Митар без митних скрижалів. Що залишилося від амбітних економічних планів Трампа» пояснює, чому ж «трампономіка 2.0» не спрацювала.