Із січня поточного року закінчилась дія пільги по операціям з програмною продукцією, які звільняються від оподаткування ПДВ, а додатковим викликом для ІТ-індустрії стане подвійне оподаткування. Про це повідомила членкиня Комітету Аудиторської палати України з податкового та митного права Наталія Куріленко, пише Liga zakon.
Вже із січня 2023 року при постачанні програмної продукції підприємцям доведеться:
- реєструватись платниками ПДВ,
- нараховувати та сплачувати податок.80-85% витрат на створення ІТ-продуктів - вартість послуг ІТ-спеціалістів. Вони включають заробітну плату робітників компанії або послуги спеціалістів аутсорсингу, які зареєстровані як ФОП.
У результаті, компанії фактично не мають податкового кредиту з ПДВ та не можуть знизити свої ПДВ-зобов’язання.
"Фактично це означатиме збільшення вартості ІТ-послуг відразу на 20%, яке вплине на різке зниження конкурентоспроможність українського продукту", - зазначила експертка.
Деяку надію на позитивне вирішення ситуації надає те, що податковий Комітет Верховної Ради України опрацьовує Проект Закону України №7611 від 28.07.2022 «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу 20 „Перехідні положення“ ПКУ (щодо пролонгації особливостей оподаткування програмної продукції)».
"Цим проектом пропонується продовжити дію ПДВ-пільги до 1 січня 2028 року", - зазначила Наталія Куріленко.
Додатковим викликом для ІТ-індустрії 2023 року стане подвійне оподаткування.
"Частина ІТ-спеціалістів може залишитися за кордоном України та змінить свій резидентський статус та відповідно країну сплати податків. Оскільки більшість їх залишиться зареєстрованим ФОПами, українські податкові органи будуть намагатись оподаткувати отримані доходи в Україні. Це призведе до подвійного оподаткування і також може вплинути на розвиток ІТ-бізнесу в Україні", - пояснила експертка.
Нагадаємо, до програмної продукції, операції з постачання якої звільнено від оподаткування ПДВ, раніше належали:
- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
- примірники (копії) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
- криптографічні засоби захисту інформації.
За останні роки ІТ-індустрія стала одним з головних драйверів економіки України. У 2022 рік майже половина доходів від експорту послуг дала саме ІТ-галузь. Зростання ІТ-сектора забезпечили в не останню чергу сприятливі умови оподаткування. Вони стали більш конкурентоспроможними у порівнянні із іншими країнами.
Так, 86% ІТ-спеціалістів-ФОПів використовують третю групу єдиного податку. Багато приватних підприємців перейшли на сплату єдиного податку за пільговою ставкою 2%. Це фактично зменшило вартість цих послуг та зацікавило інвесторів.
Водночас, попри постійні розмови про зміну законодавства для обмеження господарських відносин юридичних осіб із ФОП на єдиному податку 3 групи, 2023 рік залишає можливість праці ІТ-спеціалістів ФОПами на 3 групі та й ще за ставкою 2%. Отже, у порівнянні із високими ставками загальної системи оподаткування на фонд заробітної плати, як у нас в країні, так і за кордоном, українська система оподаткування має свої переваги для розвитку ІТ-індустрії.
Нагадаємо, як писала ZN.UA, керівник університетської програми GlobalLogic Ukraine Євген Сакало заявив про кадровий голод в IT-сфері, назвав причини та пояснив, як з цим боротися. До війни, згідно з дослідженням BRDO, на IT-ринку щороку бракувало 20 тисяч нових спеціалістів. Читайте про це в матеріалі «Чи можна реформувати IT-освіту окремо від усієї вищої освіти?».