Чи скористається ними Україна?
25–27 вересня ц.р. у Нью-Йорку відбудеться світовий Саміт з питань розвитку.
Сутність "сталого розвитку", як відомо, полягає у розв'язанні економічних, екологічних та соціальних проблем у єдиному пакеті, що, безумовно, можливо лише за умов миру та надійної безпеки. Чи готова Україна, яка веде сьогодні тяжку оборонну війну проти російського агресора, взяти повноцінну участь у всесвітній дискусії з мирного розвитку людства? Чи все зроблено з боку МЗС, Мінекономрозвитку та Мінприроди для підготовки української делегації до саміту?
На думку автора ідеї Екологічної Конституції Землі академіка НАН України Юрія Туниці, саміт для України є слушною нагодою ще раз спробувати на міжнародній арені спільними зусиллями "примусити до миру" Росію.
- Загарбницька війна Росії, яка супроводжується величезними людськими жертвами, крім іншого, ускладнює і без того критичну екологічну ситуацію в Донецькому регіоні. Дві третини шахт заповнені токсичними рідинами. Сплюндровано землі, знищено інфраструктуру і цілі населені пункти. Забруднено водойми, з яких нечистоти пливуть уже й у… Ростовську область. Про який розвиток можна говорити в умовах війни?
Очевидно, МЗС і президент України саме з цієї причини ще не визначилися з остаточною концепцією участі нашої делегації в саміті і з тим, хто її очолить?
- Згідно з Резолюцією ГА ООН A/Res/69/244 від 29.12.2014 р. саміт відбувається за участі глав держав. Тобто наш президент має персональне запрошення.
Головне - наші вчені мають чималий доробок у сфері розв'язання глобальних проблем сталого розвитку, який може стати надбанням світової спільноти і дасть Україні змогу на рівних з іншими цивілізованими державами "оживити глобальне партнерство в цілях сталого розвитку" (цитата з проекту Підсумкового документа саміту).
На жаль, сказати упевнено, чи скористається ефективно цим доробком команда президента України, яка відповідає за зовнішню політику, не можу. Але переконаний, що світовий саміт з розвитку є для нашого президента нагодою дати позитивну відповідь на запитання, винесене в заголовок редакційної статті популярного міжнародного журналу (Socialook International, Delhi, 2007, №2), - "Україна врятує світ?". Потрібно ще раз аргументовано і відверто заявити світовому співтовариству, що його прагнення, які сформульовано у проекті Підсумкового документа Саміту цілей розвитку до 2030 року, неможливо реалізувати без системи надійної колективної безпеки, яку нині підірвано політикою умиротворення агресора з боку Європи і США. Адже саме це дозволило Росії розв'язати підступну війну проти України і всієї Європи, фатально схожу на війну Гітлера проти Чехії і Європи наприкінці 30-х років минулого століття.
В умовах війни маємо говорити не тільки про сталий розвиток, а й, насамперед, про усунення глибинних причин політичних і воєнних конфліктів, які взагалі унеможливлюють розвиток. Саміт - це одна з можливостей поставити агресора на місце, розвінчати його політику і дії як перешкоду для світового розвитку. Повірте, це дуже вагомий, можна сказати унікальний, аргумент. Чи зуміє наше МЗС його кваліфіковано використати? З нинішнього стану підготовки до саміту цього ще не видно.
- Що невідкладно мають зробити МЗС, Мінекономрозвитку і Мінприроди для підготовки до саміту?
- Передусім фахово проаналізувати послідовні фундаментальні ініціативи України щодо глобальної безпеки починаючи з Будапештського меморандуму 1994 року, а також наші зусилля стосовно побудови інституційної платформи сталого розвитку, про які лідери України заявляли в 1997, 2000, 2007, 2008, 2009, 2011, 2012 роках. Вони полягають у радикальному реформуванні застарілої моделі міжнародних відносин через створення систем відкритого доступу та нових правил гри для них. Декларативні гарантії Будапештського меморандуму мають бути нарешті реалізовані. І цьому, вважаю, мали би сприяти підтримка ООН ініціатив України (та низки інших країн) щодо необхідності підготовки проекту Екологічної Конституції Землі (ЕКЗ) та його публічного обговорення, заснування на базі Програми UNEP Світової екологічної організації (СЕО), а також сутнісне реформування Ради Безпеки ООН.
Гарантією незворотності поступу світової спільноти до сталого розвитку, реального привнесення нової якості в життя громад, націй та міжнародної спільноти має стати екологізація освіти у всіх навчальних закладах - як фактор досягнення цілей сталого розвитку.
На підставі цих ключових складників мусимо знайти оновлені формулювання позиції делегації України на вересневому Саміті з розвитку - з урахуванням агресії Росії, що не лише паралізує розвиток, а й руйнує всю глобальну систему колективної безпеки.
Для досягнення сформульованих у проекті Підсумкового документа саміту цілей сталого розвитку слід переконати ООН розглядати питання воєнної, еколого-економічної та гуманітарної безпеки в єдиному пакеті, що може стати важливим фактором захисту територіальної цілісності України та її цивілізаційного розвитку.
Потрібно також урахувати пропозиції Франції, ФРН, Євросоюзу, низки інших країн на "Ріо+20" у 2012 році і дипломатичними каналами з'ясувати їхню ймовірну позицію на майбутньому саміті.
Судячи з останніх заяв лідерів США і Китаю, є підстави вважати, що ці країни (які на "Ріо+20" заперечували ініціативи України і ЄС) теж можуть радикально змінити свою позицію на нашу користь. У зв'язку з нестерпною спекою, російською агресією та іншими несприятливими факторами має місце помітна еволюція поглядів багатьох ключових політиків світу на нинішні екологічні проблеми. Вони, як видається, почали більше прислухатися до думки вчених.
Пригадую, 2000 року мені випала нагода розмовляти на цю тему з Гельмутом Колем у Берліні. Маючи близькі особисті контакти з лідерами провідних країн світу і будучи добре поінформованим, Гельмут Коль сказав: "Ви не звертайтеся з приводу Екологічної Конституції Землі та Світової екологічної організації до Жака Ширака. Франція ніколи не підтримає вашої ідеї. Звертайтеся до Мандели…" Показово, що буквально через три роки після цього саме президент Жак Ширак від імені Франції вніс пропозицію про заснування Світової екологічної організації. І відтоді всі наступні президенти Франції послідовно активно обстоюють цю ідею на міжнародних форумах.
Україна має наполягати на визнанні цілісності ідеї ЕКЗ, яка складається з двох нерозривних частин: дефінітивної (нормативної) та інституційної (регуляторної). Дефінітивна має містити екологічно допустимі норми економічної поведінки суб'єктів господарювання, санкції та стимули екологічно безпечної зеленої економіки. Інституційна - порядок формування та функціонування в системі ООН ефективного механізму гарантій безпеки, виживання людства шляхом заснування СЕО та інших органів, відповідальних за дотримання норм ЕКЗ.
- Що конкретно має сказати Україна на саміті, зважаючи на очевидний дисонанс: Путін - і сталий розвиток?
- Поставити питання про розміщення на об'єктах високого екологічного ризику в Україні спеціальних міжнародних підрозділів, які мають бути оснащені сучасними засобами захисту. Ці підрозділи повинні залишатися під юрисдикцією відповідних міжнародних органів і слугувати надійним "залізним куполом" для вразливих точок нашого спільного європейського довкілля.
Така необхідність зумовлена тим, що терористи мають сучасну зброю і карт-бланш цілковитої безкарності (як приклад - знищення малайзійського "Боїнга"). Система забезпечення діяльності таких підрозділів необхідна ще й як прототип майбутніх органів контролю за дотриманням норм Екологічної Конституції Землі.
Момент істини полягає в тому, що агресія Росії проти України вкрай загострила потребу кардинально змінити нинішню модель світового порядку. Людство має виграти цей цивілізаційний поєдинок і започаткувати цілком нові відносини між державами і народами, а водночас - між Людиною і Природою, без чого неможливо (conditio sine qua non) досягти сталого розвитку.
Ще один важливий аспект позиції України на вересневому саміті. Сьогодні ООН (особливо її Рада Безпеки) вже вичерпала себе як фактор надійної колективної безпеки. Не забуваймо, що нинішня війна в Україні, на відміну від воєн у минулому столітті або в арабських пустелях, ведеться на територіях, перенасичених промисловою інфраструктурою (атомні електростанції, хімічні підприємства, гігантські дамби, сховища токсичних відходів etc), руйнування якої загрожує величезною екологічною небезпекою. Страждання й колосальні економічні збитки від імовірних екологічних катастроф можуть сукупно перевершити втрати від воєнних дій та Чорнобильської катастрофи. Все це має бути враховано у пропозиціях щодо реформування Ради Безпеки ООН.
Підтверджуючи послідовність зовнішньої політики України у сфері безпеки і сталого розвитку, що мала місце впродовж 1994–2012 років, просити ООН визнати цілісність ідеї створення ЕКЗ з одночасним заснуванням Сео і створити регіональні фахові робочі групи з підготовки проекту ЕКЗ для його публічного обговорення. При цьому наполягати на тому, що реалізація такої пропозиції стане фактором надійної майбутньої інституційної платформи сталого розвитку та безпеки національного і глобального довкілля.
Зважаючи на відсутність у всіх країнах світу системи достатньо кваліфікованої професійної підготовки кадрів у сфері сталого розвитку, рекомендувати всім навчальним закладам започаткувати процес екологізації освіти (Greening of Education), що дасть змогу сформувати екологічну компетентність та нове еколого-економічне мислення фахівців, спроможних забезпечувати сталий розвиток (зафіксовано в зобов'язаннях України на "Ріо+20".
Рекомендувати національним і транснаціональним виробничим структурам здійснювати процес екологізації всіх видів господарської діяльності на основі критерію її еколого-економічної ефективності замість традиційного критерію прибутковості - з метою формування екологічно безпечної зеленої економіки на глобальному і національному рівнях.
Підтримуючи пропозиції багатьох країн щодо необхідності реформування Ради Безпеки ООН, а також ураховуючи перспективу обрання України непостійним членом Ради Безпеки ООН на 2016–2017 роки, українська делегація на саміті повинна ініціювати розширення мандата Ради Безпеки ООН шляхом надання їй додаткових повноважень з розгляду питань також і екологічної безпеки.
11 березня 2015 року Національна академія наук України передала викладені вище пропозиції (та низку інших) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке спільно з МЗС і Мінприроди повинно опрацювати проект виступу президента України на вересневому саміті ООН і визначити концептуальні засади позиції України з урахуванням агресії Росії та необхідності сформувати нову колективну систему глобальної безпеки.
Непокоїть те, що до початку саміту залишається один місяць, а наших пропозицій до цього часу не розглянуто. Повторюється безвідповідальна традиція попередньої влади відкладати опрацювання важливих міжнародних документів на останні дні.
- Очевидно, крім заяви президента України варто провести й деякі публічні заходи на його підтримку?
- Так. Детальне наукове обґрунтування викладених вище пропозицій міститься у книзі колективу вітчизняних і зарубіжних авторів "Екологічна Конституція Землі. Методологічні засади". Видання українською мовою - 2011 рік, російською як робочою мовою ООН - 2012-й, англійською - 2014-й.
Для поширення зазначених ініціатив в зарубіжних ЗМІ доцільно, після виступу очільника делегації України на саміті, організувати у Постійному представництві України при ООН презентацію книги World Environmental Constitution. Methodological Foundation з брифінгом для журналістів за участі її співавторів - першого космонавта України Леоніда Каденюка, американських професорів Джошуа Фарлея, Пола Баррезі, Браяна Чеха. До речі, така пропозиція вже надходила від Національної академії наук України до адміністрації ще попереднього президента, але була проігнорована.
ООН скликає вже п'ятий саміт з питань сталого розвитку. Мусимо докласти всіх зусиль, щоб цей форум ухвалив конструктивні рішення щодо інституційної платформи сталого розвитку, тобто підтримав ініціативу започаткування процесу підготовки Екологічної Конституції Землі та заснування Світової екологічної організації.
Для досягнення цілей сталого розвитку насамперед потрібно усунути причини воєнних конфліктів, незалежно від того, де проявить себе озброєне божевілля - в Югославії, Росії чи серед ісламських екстремістів, і запустити потужні правові, технологічні та економічні механізми запобігання змінам клімату й екологічним катастрофам. До речі, попри тривалу нератифікацію США Кіотського протоколу, тверду волю до цього вже продемонстрував нещодавно і Барак Обама - своїм планом боротьби з глобальними змінами клімату.
Щоб реально досягти розвитку, саміт повинен, хоч це і складно, знайти способи "примусити до миру" і Росію, і інших агресорів, дати світовій спільноті надію на побудову нової всеохопної системи колективної безпеки. Про це мав би сказати особисто президент України.