Після того, як Київводоканал "освятив" водопровідну воду, розповімо вам про міфи і правду навколо питної води.
Вода - чи не єдиний товар на ринку, якого потребує кожен. І хоча ціна на неї зазвичай невисока, торгівля питною водою та супутнім обладнанням цікавить багатьох підприємців. Однак цей бізнес має деякі особливості. Високий попит посилює конкуренцію, а вода - товар, з яким важко вирізнитися. Модного тренду не запровадити, а розвиток технологій не змінить вихідних параметрів. Тож і доводиться продавцям питної води демонструвати дива винахідливості та маркетингу, аби хоч якось відтінити свій товар з-поміж пропозицій інших постачальників. Написи на пляшках проголошують: "Цілюща", "Молодильна", "Допоможе з похмілля" або просто "Без ГМО". Однак частина цих характеристик є просто породженням реклами.
Очищення водопровідної води
Водопровід є найдоступнішим "джерелом" води для жителів міст. Загальновідомо, що в Україні практикується знезараження води сполуками із хлором. Від однієї склянки хлорованої водопровідної води ще ніхто не помер, але певні ризики існують. Тривале вживання води з крану для пиття чи приготування їжі значно підвищує ймовірність розвитку раку сечового міхура та раку прямої кишки. Тому водопровідну воду бажано перед вживанням очищувати, використовуючи... Отут є певна інтрига.
Продавці-консультанти однозначно рекомендують фільтраційні системи, які вмонтовують у водопровід. Мовляв, вони технологічні, чудово очищають від домішок і небезпечних мікроорганізмів. Тоді як фільтри-глечики нібито орієнтовані на студентів, що проживають у гуртожитках.
Цікаво, що, характеризуючи вмонтовані фільтраційні системи, консультанти зазвичай не обманюють, - пропоновані вироби дійсно технологічні та ефективні. Але є одне запитання: звідки у водопровідній воді бактерії? Її ж для того і хлорують, щоб убити мікроорганізми. Відповідно, основна проблема водопровідної води - не бактерії, а високий вміст хлору, тож і знезаражувальні властивості фільтра зайві.
Відстоювання води є простим і водночас ефективним способом видалення хлорвмісних сполук. І фільтр-глечик цілком у змозі впоратися із цим завданням. Звичайно, якісна вмонтована система також захищає від домішок хлору. Але основна відмінність між фільтром-глечиком і фільтрувальною системою не в кінцевому результаті, а в ціні.
Слід зауважити, що в приватних будинках вмонтовані фільтри справді кращі за глечики. Вода із природних джерел містить певну кількість мікроорганізмів, тож знезаражувальні властивості фільтра будуть доречні.
Мінералізація води
У цьому словосполученні є певна термінологічна плутанина, оскільки вода також є мінералом. Мається на увазі збагачення води певними хімічними сполуками, зазвичай гідрокарбонат-, сульфат-, хлорид-іонами, а також іонами кальцію, магнію та натрію. Здавна помічали, що споживання мінеральних вод може посприяти перемозі над деякими хворобами. Але на те воно й лікування, щоб здійснюватися під контролем лікаря та мати місце при наявності хвороби. Регулярне споживання мінеральної води здоровою людиною є небезпечним. По-перше, за результатами досліджень на добровольцях встановлено, що мінеральна вода гірше втамовує відчуття спраги. Окрім того, через підвищений вміст мінералів вона затримується в органах, створюючи додаткове навантаження на серце, нирки і печінку. Тривале споживання мінеральної води підвищує ймовірність інфаркту, жовчнокам'яної або сечокам'яної хвороби. Можливий негативний вплив окремих мінералів. Зокрема, солі магнію та сульфати стимулюють роботу кишківника. Це може бути корисним при певних хворобах, але в здорових людей сприяє розладам травної системи. Тому не варто регулярно купувати мінеральну воду та вибирати опцію "мінералізація" в автоматах із продажу питної води.
Інша крайність - вода із пониженим вмістом мінералів. Вона має гірші смакові властивості, також існує ризик недоотримання організмом важливих іонів. Попри те, що і висока, і низька мінералізація не корисна, вихід із дилеми простий - споживати звичайну питну воду.
"Супервода"
Частина постачальників води намагаються перемогти на ринку, "наділяючи" свій товар чудодійними властивостями. Дехто робить це цілком законно, використовуючи рекламні слогани. Але варто розуміти, що, наприклад, демонстрація "молодильних" властивостей води є лише способом привернути увагу, а насправді вода залишається водою.
Щороку на новорічні свята деякі вітчизняні продавці води наголошують, що їх вода допоможе від похмілля. Це одночасно і правда, і рекламний трюк, оскільки будь-яка питна вода полегшує похмілля. Але дива не буде, повністю уникнути похмілля вода допоможе лише у тому разі, якщо її вживати не після алкоголю, а замість.
Особливо вражає такий маркетинговий винахід, як "вода, збагачена воднем". Кілька років тому на ринку з'явилось устаткування, яке додатково збагачує воду воднем у газоподібному стані. Якщо вірити виробникам, то, споживаючи таку "водневу воду", сто років житимете і ніколи не хворітимете. Непогано, тож і ціна обладнання чимала: можна віднайти "дешеві" варіанти за кілька тисяч гривень, тоді як більшість коштують десятки, а то й сотні тисяч. Утім, реклама устаткування теж обходиться недешево: "водневу воду" рекомендують спортивні тренери та блогери по всьому світові. Навіть якісь "наукові" дослідження можна відшукати. Щоб переконатись у замовному характері подібних статей, не треба бути фахівцем з хімії чи медицини. Достатньо звернути увагу на те, що наш організм найліпше прилаштований до того, що є саме на планеті Земля.
Чому ми потребуємо повітря, в якому 21% кисню, а не, наприклад, 25%? Тому що таким є вміст кисню в атмосфері Землі. Звичайне яблуко засвоюється значно краще, ніж амінокислотна суміш із надсучасної лабораторії. І причина цього в тому, що на планеті ростуть яблука, а не розчини в пробірках. Це спостереження правильне і щодо води. Наш організм пристосований пити таку воду, яка тече в земних джерелах. "Вода, збагачена воднем" з'явилася кілька років тому, відповідно, ніякого пристосування до неї немає ні в людей, ні в жодної іншої істоти.
Ще води!
Та найбільш ефективною рекламою, мабуть, варто визнати рекламу... пиття. Безліч сайтів розміщують поради щодо того, скільки необхідно випити води протягом доби. В основі цього не спеціальні наукові дослідження, а кампанія, яку вже кілька десятиліть поспіль проводить виробник спортивних напоїв Gatorade. На думку професора медицини Оклендського університету Тамари Хью-Батлер, потребу у воді необхідно розраховувати не за порадами проплачених статей, а уважно прислухаючись до власного відчуття спраги.
Бажання продати товар та обійти конкурентів є нормальним для будь-якого виробника, як доброчесного, так і не дуже. Але ринок існує завдяки не лише продавцям, а й покупцям. Останнім варто розсудливо ставитися до вибору, розрізняючи рекламні гасла і реальні характеристики.