По занедбаній, засміченій балці, яка відділяє Одесу від Крижанівки, стічні води виносять у море вуличний бруд селища Котовського, а разом із ним нечистоти, зокрема від навколишніх дач і сільських будинків. Стічна труба обривається біля самісінької крайки води на пляжі, і смердючий потічок дзюрчить просто у море. Після рясних дощів він перетворюється на каламутну потужну ріку, що несе потоки "безгосподарності" назустріч морським хвилям. І так багато років поспіль.
Звістка про цю стічну канаву гримнула торік навесні. Хоча заговорили про неї вголос ще перед виборами до Верховної Ради восени 2012 року. Річ у тім, що неподалік стічної труби, десь метрів за 380, морськими водами омивається і берег Українського дитячого центру "Молода гвардія", нашого другого "Артеку", тепер вже єдиного. А тому проблема ця набула гостроти звучання, прогриміла по всіх місцевих телеканалах: "Екологічна катастрофа під Одесою", "Всеукраїнська оздоровниця в небезпеці" тощо. Хто тільки не піарився на цій проблемі і не бив себе в груди. Відтоді минули два роки, і знову вибори, і знову народні обранці кажуть про екологічну катастрофу, яка загрожує єдиному в Україні дитячому центру "Молода гвардія". Вже полетіли листи до Генпрокуратури з вимогою притягти винних до кримінальної відповідальності. Зокрема й за те, що берег моря усіяний тоннами гниючих водоростей і непридатний для відпочинку.
Скажу одразу: періодичне нашестя водоростей, а спостерігається це явище по всьому одеському узбережжю котрий рік поспіль, і пов'язане, як пояснюють вчені, зі зміною клімату. До речі, такі зелені "поля" завдають клопоту курортним містам по всьому світі. За повідомленням СЕС, скупчення водоростей, в тому числі біля дитячого центру "Молода гвардія", не є причиною для заборони купання в морі.
Тим часом, винуватця цвітіння моря знайдено. Це Крижанівська сільрада і особисто її голова Наталія Крупиця. Голова сільради зробила пляжі "Молодої гвардії" непридатними для відпочинку і має бути покарана. Такий лейтмотив свіжого депутатського запиту нардепа
В.Іляшенка, направленого до Генпрокуратури.
Річ у тім, що Крижанівська сільрада, борючись з іншою, набагато складнішою проблемою - зсувами, спорудила в морі захисну буну (поперечний 220-метровий кам'яний насип), щоб зупинити сповзання у воду цілої сільської вулиці.
Село Крижанівка, порізане балками й ярами, стоїть на самісінькому березі. В останні десятиріччя це колись рибальське селище рухалося дедалі ближче до моря. Зрештою сорок п'ять житлових будинків опинилися на краю урвища. Береги тут глинисті, подекуди круті. А тому зсуви - стара хвороба села. Але лікувати її взялися тільки тепер, простим і поширеним у світі способом, частиною якого є буна.
Тож навколо цієї буни, а не стічної канави, і розгорілися неабиякі пристрасті. Вирують вони третій рік поспіль, відтоді як сільрада спорудила цю дамбу восени 2012 року. З настанням пляжного сезону хвиля громадського гніву закипає з новою силою. Особливо спекотним був нинішній сезон: круглі столи, прес-конференції, заяви. Дійшло до взаємних звинувачень і навіть образ. Здавалося, ще трохи - і станеться мордобій. Словом, розлючена громадськість вимагає знести "злощасну" буну.
Намудрували?
Сіль конфлікту в тому, що буну розташували в районі виходу отієї стічної труби. А тому мешканці навколишніх будинків і дач переконані: буна стримує обмін води, утворивши "заводь" для гниття водоростей, через це море біля берега перетворюється на смердючу клоаку. "Запахи жахливі, - обурювалися вони. - Не те що купатися, підійти до моря неможливо. Ми вікна у своїх будинках не можемо тримати відчиненими. Раніше, до появи цієї буни, такого не було". Одне слово, берег моря став непридатним для відпочинку.
До того ж, буна, за їхніми словами, змінила рух берегових наносів. І тепер пісок, який перехоплює цей кам'яний насип, намиває пляж біля його основи, тобто обабіч стічної труби. А біля "Молодої гвардії" відбувається зворотний процес. Пляж з'їдає море, і він катастрофічно звужується. Якщо не вжити заходів, вважають місцеві жителі, то широкий піщаний берег дитячого центру незабаром перетвориться на вузьку смужку.
Коротко кажучи, на думку противників буни, сільрада намудрувала з її довжиною і місцем розташування. Як головний аргумент вони надали висновок завідувача кафедри фізичної географії та природокористування Одеського національного університету ім. І.Мечникова, професора Ю.Шуйського, який вважає, що проект берегозахисту "виконаний і реалізується з явним непрофесіоналізмом і грубими прорахунками".
"А знаєте, чому сільрада зсунула буну на кілька сотень метрів від вулиці Приморської, яку укріплює? - питали люди й одразу ж пояснювали: - Щоб намити пісок для ділянки фірми "Панаїр 3000", якій сільрада передала берег моря на 49 років в оренду. Кажуть, для будівництва висотного готелю. Хоча берег у цьому місці пологий, захисту не потребує. А заодно і для готелю Скобленка. Це депутат Одеської міськради. Його готель біля самісінької води. Шторми тут знищили пляж і били в самісінькі стіни. Тим часом, вулиця Приморська виявилося незахищеною".
Убогі береги
Зрозуміло, що будь-яка справа не терпить дилетантства. Що вже казати про такий складний процес, як укріплення берегів. Море не прощає бездумного втручання людини в його екосистему. Парадокс, однак, у тому, що буну і весь комплекс берегоукріплювальних робіт у Крижанівці проектували саме фахівці, причому високого рівня, визнані метри і шановані в Одесі люди. Координатором і натхненником проекту став Юрій Верба, експерт, фахівець із 35-річним стажем наукової і практичної роботи у галузі динаміки морських берегів і протизсувного будівництва.
"Усі розрахунки виконано точно, - каже Ю.Верба. - Буна зовсім не довга, а коротка. Її розміри розраховані за спеціальними формулами і залежать від сили очікуваних штормів, льодових навантажень, ухилів дна й інших характеристик берегової зони. У такому виконанні вона здатна утримувати від розмиву пляж великої протяжності".
За словами експерта, громадськість введено в оману і щодо забруднення моря і розмиву берега. "Буна водопроникна і ніяк не може заважати обміну води, - пояснює він. - Навпаки, зроблена з крупного природного каменю, вона сприяє очищенню моря, створює умови для підвищення біомаси та різноманітності морських організмів. А нашестя водоростей просто збіглася з будівництвом буни. Коли почали сипати камінь у море, береги вже були вкриті густим зеленим шаром. Водорості треба прибирати, іншого способу в світі не придумали".
Про розмивання берегів Верба прочитав цілу лекцію. Якщо коротко, то шторми стали з'їдати їх із особливим завзяттям після того, як комерсанти почали забудовувати північно-східну частину Одеської затоки елітними селищами. І на мисі Е (це на схід від "Молодої гвардії" і Крижанівки) спорудили яхт-клуб. Тобто задовго до появи буни. Після чого крижанівський берег, який і без того втрачав масу, за чотири роки зменшився більш як на 20 метрів. А східний берег "Молодої гвардії" звузився на 4,5 метра. Цю закономірність зазначає не тільки Ю.Верба, а й інші фахівці.
Однак розгнівана громадськість не приймає доводів, співзвучних позиції Верби та керівництва Крижанівки. Круглий стіл в одеському Будинку вчених, організований сільрадою наприкінці липня цього року, показав: люди агресивно налаштовані проти проекту і не бажають чути аргументів науковців. Буна - це зло. Крапка.
Проект обріс негативом
Уся річ у тім, що буна з самісінького початку потрапила під "обстріл" у зв'язку з пристрастями, які вирували у Крижанівці передвиборчого 2012 року. Буна стала частиною "Народного бюджету", з допомогою якого піарилися кандидати від влади. От опозиція і розгорнула проти неї боротьбу.
Спочатку казали, що будують пірс для катерів, елітні котеджі, і вихід до моря закриють парканами. Що цю "дивну споруду" побудовано без дозвільних документів. Пізніше стали стверджувати, що державну експертизу видано на один проект, а реалізується інший. Далі - більше. Громадськість з'ясувала, що проект розробила одеська організація "Проектгідробуд", а нагляд здійснювала компанія з Миколаєва "Укрмажор-дом", яка належить одному функціонеру. Насправді проект вів Верба. З'ясувалося, що тендер виграла невідома компанія - ТОВ "Енергоремонт та інжиніринг", - яка, отримавши проект, одразу ж найняла підрядчика - одеську будівельну компанію. А після того як фінансування припинилося, вмила руки. Словом, за три літніх сезони проект обріс неймовірною кількістю негативу. І тепер, щоб "очистити" буну, самих пояснень мало.
У сільраді мені виклали всі томи проекту і робочої документації. Вони їх зберігають у сейфі як зіницю ока. А ще звіт державної експертизи. Згідно з документами, кам'яно-накидну буну (221 м на 5 м) побудували там, де і запроектували - на західному кордоні села, щоб подовжити пляжну смугу до 800 метрів і збільшити рекреаційний потенціал морського узбережжя Крижанівки. Хоча протяжність укріплюваного схилу - 460 метрів. Його мали зробити пологим, озеленити і закріпити гранітно-кам'яною накидкою та піщаним пляжем до 20 метрів завширшки.
Проект має розділ ОВНС (Оцінка впливу на навколишнє середовище) та заяву про екологічні наслідки реалізації проекту. Але все це стосується періоду будівництва. Що буде потім? Матеріали такої інформації не містять. Екологічної експертизи окремо теж не проводили. Але у звіті чорним по білому написано: "Реалізація проекту позитивно позначиться на якості морської води в районі проведення берегоукріплювальних робіт". Під висновком ДП "Укрдержбудекспертиза" стоїть і підпис провідного експерта з екологічної безпеки. При цьому експерти рекомендували під час отримання дозволу на проведення робіт на землях водного фонду виконати всі необхідні узгодження. У сільраді ж пояснили, що для проекту такої категорії екологічна експертиза не обов'язкова.
Такі дорогі і складні проекти, як берегоукріплення - це справа держави, а не сільської ради, вважає Крупиця. "У нас нема для цього фахівців, каже вона. - Тендер ми теж проводили вперше. Виграла фірма, яка запропонувала найнижчу ціну. По-іншому не можна було, адже на першому плані цінова політика".
Зазначу, вартість проекту - 24,6 млн грн, з них на буну припадає 2,6 млн. Компанія-переможець тендеру взялася виконати всі роботи за 19,5 млн.
Загалом, у сільраді пишаються своїм проектом. "Він соціальний, для людей, - продовжує Наталя Крупиця. - У нас буде сучасна набережна, широкі пляжі і буна-променад. Ми її упорядкуємо і зробимо прогулянкову зону. А не приватні вілли і паркани на березі". Щоб усе це реалізувати, сільрада скасувала рішення попередньої влади про виділення фірмі "Гранд сервіс", тій самій, що побудувала готель на піску, 3,5 гектара прибережної зони. "Де ви таке ще побачите!" - вигукує Крупиця. І додає: "Хочу підкреслити, при цьому гроші на проект сільрада не випрошувала у держави, а виділила зі свого бюджету". Уточню: з допомогою обласної влади витягла з держказначейства накопичені і нереалізовані залишки минулих років. Але вибори закінчилися і гроші, схоже, теж. У кожнім разі, фінансування проекту припинено восени 2012 року.
Два боки одного берега
У Крижанівці мені довелося побувати у розпал курортного сезону. Скажу одразу, того літнього дня навали водоростей не спостерігалося. Взагалі-то її пік припав на 2012 рік. Берег оперізувала лише вузька "зелена смужка". Не було й неприємного запаху від моря. Стояла сонячна, спекотна погода. На пляжі, який буна, за словами жителів, перетворила на безлюдну пустелю, стояли легковики, засмагали і навіть купалися відпочивальники, хоча вода мала не надто привабливий вигляд. Сама буна - кам'яний насип, утрамбований зверху, скидався на недобудовану дорогу в... море. На самісінькому її краю два чоловіки ловили рибу.
По інший бік буни, на Крижанівському пляжі, водоростей майже не було, вода була чистішою, світлішою, і людей було більше. Метрів за 150 від буни розташований приватний готель (про нього згадувалося вище). Тут пляж був заповнений відпочивальниками. А далі йшов крутий порослий травою і чагарниками схил. Той самий, що лякає людей зсувами, осипами і обвалами. На верхньому плато, одразу за урвищем починалася дорога, а за нею - житлові будинки, вулиця Приморська, яку і рятувала сільрада. Внизу, біля підніжжя схилу тягся вздовж усього берега такий же, тільки вужчий, кам'яний насип, на який накочували хвилі. Від намитого піску і пляжу не лишилося й сліду. А місце, підготовлене під майбутню набережну, яка мала прикрасити берег, поросло травою.
Далі, там, де закінчувався цей стрімкий схил, у морі на відстані ста з гаком метрів від берега красувався інший гранітно-кам'яний насип у вигляді ковша, а в центрі його виднівся зелений острівець. Біля цієї дамби - широкий пляж, відпочивають люди. У цій частині крижанівського берега приватна компанія "Південспецбуд-77" збиралася побудувати елітне котеджне містечко зі стоянкою для яхт і катерів. Але роботи з кінця 2012 року теж не ведуться. Як пояснили в сільраді, цей "ківш-пастка" стягнув весь завезений ними пісок із берегозахисного пляжу в районі вулиці Приморської.
Спорудження "ковша" - окрема історія. Тут свої пристрасті, які внесли певну лепту в конфлікт навколо буни. Коли громадськість боролася проти її зведення, жителі Крижанівки разом із сільрадою воювали проти проведених фірмою "Південспецбуд-77" берегоукріплювальних робіт на сусідній ділянці. Для намиву території комерсанти, окрім глини та каменю, висипали в море велику кількість будівельного сміття упереміш з кульками, пляшками та іншим мотлохом. Було засипано близько гектара території моря. До речі, проект компанії "Південспецбуд-77" отримав позитивний висновок Мінприроди. Тож "одобрямс" чиновників ще нічого не означає. Зрештою сільрада у квітні цього року скасувала усі рішення попередньої влади, пов'язані з передачею цій компанії в оренду 3,5 га землі для проведення протизсувних і берегоукріплювальних робіт і розміщення рекреаційних об'єктів.
Місцева влада переконана: активність частини громадян, які проживають переважно не в Крижанівці, а в садовому товаристві "Примор'я", розташованому в межах Одеси, проплачена саме власником цієї самої компанії.
Нема системного підходу
Крижанівський конфлікт, на перший погляд локальний, насправді розкрив цілий пласт системних проблем, пов'язаних із розвитком узбережжя. А буна лише випнула і підняла їх на поверхню.
Отже, комерційні структури сьогодні освоюють берег як приватну вотчину. А державні структури при цьому не контролюють і не несуть жодної відповідальності за процеси, що відбуваються в береговій зоні. Між тим, будівництво в морі будь-чого може змінити берегову лінію, з'їсти піщані пляжі і навіть зруйнувати прибережні території. Про те, що локальних проблем не буває, якщо йдеться про берегозахист, давно твердять науковці і фахівці. Але хто їх слухає. За берегами ніхто не стежить. Нема такої структури. Одеське обласне протизсувне управління давно скасували. Варварське освоєння узбережжя, хаотична забудова призводять до того, що раптом сповзають у море ресторани, особняки і цілі вулиці.
Після анексії Криму Одещина стала головною українською "базою відпочинку". Але стати сучасним курортом заважає відсутність комплексного підходу до розвитку приморських територій. Інакше як можна пояснити, що без малого 400 метрів пляжної зони між дитячим центром "Молода гвардія" і Крижанівкою випали з поля зору одеської влади. Адже проблема не тільки в тому, що територія тут ніким не прибирається. Хоча скупчення і гниття водоростей в цьому районі зчинили чимало галасу. Пляж покинутий напризволяще. Торік на ряді інтернет-сайтів з'явилося оголошення про продаж у цьому місці 1,2 га землі разом із пляжем за 4 млн доларів. До речі, кадастрова карта України показує, що весь цей берег моря розбитий на вісім ділянок і перебуває в приватних руках. Чи так це? За даними обласного управління Держземагентства, у них відсутня інформація про реєстрацію прав власності на земельні ділянки за зазначеними на карті кадастровими номерами.
Від брудних зливових стоків фактично потерпає все одеське узбережжя, від Лузанівки до Чорноморки, де зливову каналізацію теж перетворили на побутову. Щоліта після рясних дощів СЕС виносить заборону на купання в морі. Ніхто особливої уваги на це не звертає. Навіть городяни, не кажучи про приїжджих. Вважається, що через кілька днів море саме очиститься. А тому якість морської води на одеських курортах давно перейшла в розряд третьорядних проблем. Що вже казати про безхазяйні пляжі на окраїнах міста?
Слід зазначити, що одеська влада взагалі усунулася від конфлікту навколо буни, хоча першу скрипку в ньому грають саме жителі Одеси, котрі проживають у цьому районі. Селище Котовського - одеська "спальня" - розташована за "спиною" у Крижанівки. Свого часу цю частину міста побудували без зливової каналізації. Тому, коли йдуть сильні дощі, селище заливає Крижанівку. Наприкінці 70-х було розроблено проект очисних споруд зі скиданням очищених стічних вод у море на відстані більш як 2 км від берега. Але він так і залишився лежати під сукном. Кинули трубу по дну Крижанівської балки і забули про неї.
Торік навесні тодішній депутат Верховної Ради, а нині мер Одеси Геннадій Труханов, направив запити до різних інстанцій, аби вони змусили місцевих чиновників подбати про стоки. В результаті мерія передбачила на цей рік 300 тис. грн на пошукові роботи для підготовки проекту системи каналізації Крижанівської балки, та й край - скарбниця порожня. Сьогодні об'єднати зусилля села, міста та області пропонує Н.Крупиця. До речі, в самій Крижанівці взагалі нема ніякої каналізації. Високий рівень підгрунтових вод теж додає свою лепту в хиткість схилів. Проект каналізування села розроблений і пройшов держекспертизу, але з його реалізацією теж якісь "вселенські" проблеми.
Загалом, берегоукріплення в Крижанівці - це вже другий гучний проект, кинутий напризволяще через припинення фінансування. Ще свіжий у пам'яті страшенно дорогий глибоководний випуск, який мав вивести очищені каналізаційні стоки в море. У тому числі з селища Котовського. Мільйони державних грошей вгатили, а труби і далі без пуття лежать на дні моря. На берегоукріплювальні роботи в Крижанівці витрачено близько 10 млн грн із сільського бюджету. Для завершення проекту необхідно ще стільки ж, якщо не більше, з огляду на зростання цін. Гроші у сільради є, як запевняє крижанівська влада. Але вони застрягли на рахунках держказначейства. Відтоді щозими доводиться гадати, вистоїть частково укріплений берег чи ні, і витрачати гроші на відновлення недобудованих берегоукріплювальних споруд, пошарпаних штормами. Попереду зима і нові хвилювання.
Тим часом, сьогодні про відновлення фінансування робіт у Крижанівці не йдеться. Обласна влада перейнялася проблемою і пообіцяла громадськості створити компетентну комісію, яка розбереться, що робити з буною. Загалом, це надовго. А поки в крутому замісі екології, економіки і політики шукатимуть істину, сморідний струмок продовжить дзюрчати.