Три могутні стихії - земля, вода і радіація - об’єдналися у випробуванні на міцність однієї з найбільш передових націй. Неможливо не здригнувшись дивитися репортажі зі стертих з обличчя Землі японських міст.
Обділивши Японію щедрими покладами корисних копалин та родючими грунтами, природа до того ж постійно випробовує її землетрусами і нищівними цунамі. Та й перше в історії людства масове радіаційне опромінення сталося теж тут - на островах Хонсю (Хіросіма) і Кюсю (Нагасакі).
Виклики долі і втрати японці переносять непохитно та з гідністю. Уважно відстежуючи й аналізуючи витоки і наслідки Чорнобильської аварії, вони, безперечно, враховують наш гіркий досвід.
Першим урокам Фукусіми для України та всього людства присвячені матеріали розділу.
Наразі японській владі не до підрахунків економічних збитків. Однак світ вибухнув безліччю економічних оцінок і прогнозів, які стосуються як самої Японії, так і глобальної фінансово-економічної системи. Одні пророкують будівельно-відновлювальний бум, інші - точку неповернення в хиткій рівновазі світової економіки. Професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні, «провісник» кризи 2008 року, в інтерв’ю американському телеканалу Bloomberg сказав, що «землетрус у Японії - жахлива подія, що сталася в найгірший час для країни», маючи на увазі стан японської економіки.
Руйнування і втрати
Можливо, єдине, в чому «пощастило» цій країні, - це те, що зруйновані райони не є головними індустріальними форпостами. Виробничі потужності постраждалих регіонів забезпечують трохи більше 7% промислового виробництва Японії. Проте на її північно-східному узбережжі зосереджено атомні електростанції...
У перший же день катастрофи було зупинено АЕС і нафтопереробні заводи, закрито всі порти та перервано розвантажувальні операції. Серйозних збитків зазнала автомобільна індустрія: повністю припинили виробництво і складання 22 заводи флагманів автопромисловості - Toyota, Nissan, Honda. Один із найбільших японських експортерів Sony Corporation закрив вісім підприємств.
11 березня фондовий ринок відреагував миттєво: курс єни впав, головний індекс ринку японських компаній Nikkei 225 знижувався протягом дня на 5%, але закінчив сесію -1,7%.
14 березня фондовий ринок знизився на рекордні за останні два роки 6,25%. У наступні дні інвестори почали скидати цінні папери японських підприємств, які зазнають величезних збитків, - електростанцій, що вибухнули (котирування найбільшої в галузі Tokyo Electric Power Co. впали на 23,7%), автоконцернів, які втратили тисячі нових автомобілів (до -10%). Акції компанії Toshiba, головного виробника ядерних реакторів, втратили в ціні 16%.
Загроза можливої ядерної катастрофи різко підстьобнула в інвесторів бажання звільнитися від акцій будь-яких національних компаній. Лише за 15 березня Nikkei за підсумками торгів упав на 10,6%, що порівнянно з його падінням у найгірші дні світової фінансової кризи 2008 року.
Починаючи з 14 березня центробанк Японії робить рекордні інтервенції в японський валютний ринок. На четвер вони становили 688 млрд. дол. Такий крайній захід має пом’якшити панічні настрої інвесторів і допомогти кредитним організаціям обмінюватися короткостроковими позиками.
У ХХ столітті Японія пережила два великі землетруси, тому порівняльні паралелі в усіх на вустах. Так, землетрус у вересні 1923 року за масштабом руйнувань і людських жертв вважається найбільшим за всю історію Японії: повністю було зруйновано міста Токіо та Йокогама, загинуло близько 700 тис. чоловік. Матеріальні збитки Японії було оцінено в 4,5 млрд. дол., що відповідало двом річним бюджетам країни і вп’ятеро перевищило витрати Японії в російсько-японській війні.
Після землетрусу 1995 року в місті Кобе не було таких масштабних руйнувань і людських жертв, але він став сумним для японської індустрії й економіки загалом. Оскільки постраждали виробничі потужності, на яких створювалося 12% ВВП. Відновлення країни тоді обійшлося, за різними оцінками, в суму від 100 до 150 млрд. дол.
За попередніми оцінками, наслідки землетрусу 2011-го виявляться дуже істотними - від 1 до 2% ВВП Японії (а він за підсумками 2010 року становив 5,4 трлн. дол.). Тільки прямі збитки в постраждалих від землетрусу районах можуть сягнути 180-200 млрд. дол. Хоча, якщо врахувати зупинку виробництв через перебої в енергопостачанні та поставках запчастин, загальна сума може бути набагато більшою.
Напередодні
Людині, далекій від економічної науки, завжди здавалося, що організовані, працьовиті японці, як ніхто у світі, здатні достойно впоратися з будь-якими стихіями. Але що стосується японської економіки, то в останні роки ситуація була скоріше сумною, ніж обнадійливою.
Найважчий психологічний шок Японія пережила минулого літа, коли в другому фінансовому кварталі її економіка програла китайській друге місце в світі (після США) за розміром ВВП. Причому місце це вона утримувала останні 40 років, а також 120 років була беззмінним економічним лідером в Азії.
На початку 2011-го дефіцит бюджету Японії наближався до 10% ВВП, а державний борг сягнув 200% ВВП, що спонукало МВФ висловити з цього приводу занепокоєність. Економічні оглядачі, втім, особливого занепокоєння не висловлювали. Більшість із них дійшли висновку, що падіння японської економіки свого дна вже досягло, і навесні цілком можна очікувати деякого зростання.
За місяць до землетрусу Банк Японії обнародував свій перший (за останні п’ять кварталів) більш-менш оптимістичний прогноз - про «поступове відновлення». Базувався він на тому, що промисловий сектор і експортно-орієнтовані сфери демонстрували прискорення темпів економічного зростання. Землетрус, цунамі та радіація повністю знищили ці крихкі надії.
Вплив
Рецесія однієї з найбільших економік світу, безсумнівно, вплине й на інші. Постраждають передусім торгові партнери Японії, тому що вона є одним із світових лідерів з імпорту сировини. Приміром, на її частку припадає 6% світового споживання нафти, яка надходить із США та Саудівської Аравії. Оскільки землетрус зруйнував або знеструмив багато японських НПЗ, попит на нафту в Японії зменшився, що вже 11 березня спровокувало різке падіння ф’ючерсної ціни на сиру нафту на Нью-Йоркській товарній біржі.
Японія є другим
за розміром виробником сталі в світі. Зупинка металургійних заводів призведе, за прогнозами, до скорочення діючих виробничих сталеливарних потужностей Японії на 20%, зменшення попиту на залізну руду приблизно на 20 млн. тонн. Проте падіння попиту на нафту й метали (а також цін) спостерігатиметься недовго: процес відновлення призведе до їхнього зростання.
Стихійне лихо в Японії спровокує кризу в ланцюгу глобальних поставок. У Японії сконцентровано 40% світового виробництва компонентів технологічного сектора. Вважається, що найбільшою мірою постраждають компанії Південної Кореї, які дуже залежать від японських високотехнологічних товарів і сталі. І передусім - суднобудівні верфі та виробники побутової електроніки.
Падіння попиту на нафту, метали й інші сировинні ресурси вплине на торговий обмін Японії з Китаєм, Тайванем, США. Що також позначиться на темпах зростання світової економіки.
Одне з найбільш важливих посттравматичних запитань - як поведуться страхові компанії? Більшість аналітиків налаштовані скептично. Вони пророкують початок важкої кризи для всього світового страхового бізнесу, насамперед - європейського, оскільки найбільші перестрахувальні компанії розміщуються у Швейцарії та Німеччині.
У своїх висновках експерти керуються не тільки пам’ятними епізодами останнього десятиріччя
(11 вересня, наслідки урагану Катріна), а й свіжими заявами страховиків. Як з’ясувалося, за два місяці 2011 року одна з найбільших у світі німецька Munchener Ruck уже вичерпала річний бюджет у 1 млрд. євро, виділений для покриття збитків від природних катастроф.
Виплати пішли на страхові випадки, пов’язані із землетрусом у Новій Зеландії. Якщо порівняти масштаби руйнувань у Японії та Новій Зеландії, стає зрозуміло, що європейські перестрахувальники навряд чи витримають атаки японського страхового ринку.
Після землетрусу в Кобе 1995 року страхові компанії виплатили 3 млрд. дол. 2011-го страхові виплати, за попередніми підрахунками, можуть підскочити до 30 млрд. дол. Поки що страхові компанії мовчать…
Прогноз
Чимало коментаторів за межами Японії намагаються спрогнозувати ситуацію хоча б на рік наперед. Песимістів, природно, більше, і вони пророкують зниження темпів зростання всієї світової економіки, як мінімум 2011-го.
Прогнози песимістів базуються на тому, що масштабного удару зазнала не «пересічна» економіка, а один із трьох стовпів світової. Тому, мовляв, руйнування в Японії непорівнянні з трагедією на Гаїті.
Відновлювальні роботи потребуватимуть нових запозичень, які, разом із попередніми, спричинять у країні затяжну боргову кризу. У результаті миттєвого зубожіння (втрати житла, майна, автомобіля) купівельна спроможність багатьох тисяч японців упаде. Хіба що страхові компанії виконають свої зобов’язання, але це сумнівно. Виходячи з цих і багатьох інших передумов, песимісти не рекомендують світовому бізнесу сподіватися на швидкий будівельний бум у Японії. Вони пророкують їй затяжну рецесію, а глобальній економіці - нову хвилю фінансової кризи.
Головні загони оптимістів - це інвестори. Вже в перші два дні після землетрусу вони кинулися купувати єну, вважаючи, що відновлювальні роботи залучать у Японію великий капітал.
Той таки професор Рубіні проводить вододіл між короткостроковим і довгостроковим прогнозами. І навіть сподівається, що «згодом, за умови масштабного податково-бюджетного стимулювання,
можна досягти відновлення економіки».
Старший віце-президент кредитного агентства Moody’s Том Берн в інтерв’ю агентству Reuters сказав, що, попри величезні втрати, «фіскальна криза Японії поки що не загрожує, оскільки ринки охоче кредитують уряд». А голова ради економічних експертів при уряді ФРН професор Вольфганг Франц зазначив, що «збитки від землетрусів, як правило, призводить лише до короткострокових спадів на світових ринках», тому «з усіма застереженнями можна сказати, що нова глобальна економічна рецесія нам не загрожує»
(цитуємо за матеріалами агентства РБК-daily).
Навіть Федеральна резервна система США виступила 15 березня з несподівано оптимістичним прогнозом. У заяві йдеться, що рекордне падіння курсів акцій у Японії та виниклі побоювання на Нью-Йоркській фондовій біржі не відображають реального стану у світовій економіці, оскільки для економічного зростання «створено твердий грунт».
Представники багатьох інвестиційних банків вважають, що якщо в першому кварталі 2011 року в японській економіці спостерігатиметься падіння, то з початком відновлювальних робіт економіка може піти шляхом V-подібного розвитку, як було після землетрусу в Кобе. Коли сукупні капітали - державні, страхові та приватні - буде спрямовано на відновлювальні роботи, з’являться нові робочі місця, а найбільш постраждалі галузі - будівельна та енергетична - одержать стимул до розвитку. Проте відбудеться це не раніше третього кварталу цього року.