Словосполучення National Geographic не потребує перекладу.
Це фантастичні експедиції, організовані і проспонсоровані Національним географічним товариством США, під час яких розкриваються найбільші таємниці історії людства (розкопки загубленого міста інків Мачу-Пікчу в Перу, перша експедиція до Північного полюсу, віднайдення уламків "Титаніка").
Це популярний в усьому світі телеканал із захопливими документальними фільмами і програмами про природу, культуру та історію різних куточків світу.
Це журнал із надзвичайно цікавими історіями, ексклюзивними репортажами та високопрофесійними фото, що видається в 190 країнах 36 мовами.
2013 рік для Американського географічного товариства особливий. Поважній організації та її журналу виповнюється 125 років.
Але цей рік знаковий і для українців. Адже з квітня ми маємо свій україномовний журнал National Geographic. На день народження видання до Києва з'їхалися керівники вашингтонської редакції та Національного географічного товариства США.
Ми мали унікальну нагоду з перших рук довідатися про плани National Geographic щодо України. Секрети вашингтонського офісу розкривали віце-президент Національного географічного товариства Терренс АДАМСОН, заступник головного редактора журналу National Geographic Вікторія ПОУП, старший віце-президент географічного товариства та відповідальна за міжнародні публікації журналу Юлія БОЙЛ, працівниця відділу зарубіжних публікацій Емі КОЛЧАК.
- Журнал - офіційне видання Американського національного географічного товариства, але ви видаєте його не лише у США. Чому?
- Тому що люди живуть у різних країнах. Ми дотримуємося глобальної перспективи. У всьому світі є зацікавленість у дослідженнях Національного географічного товариства США: адже 40% читачів нашої веб-сторінки - це люди з різних куточків земної кулі.
Національне географічне товариство - наукова й освітня організація. Вона неприбуткова в тому розумінні, що в нас немає акціонерів, які очікують якогось прибутку чи повернення своїх інвестицій. Наші головні принципи - відданість освіті і науці.
- На сайті видавничого дому "Sanoma Media Україна", який видаватиме журнал у нашій країні, окреслено демографічний профіль читачів National Geographic: чоловіки 25-40 років, що активно й цікаво проводять дозвілля, працюють на керівних посадах і високозабезпечені фінансово. Навряд чи в такому разі можна розраховувати на велику цільову аудиторію в Україні.
- Ми завжди дотримуємося принципу інклюзивності, тобто намагаємося долучити будь-яку можливу аудиторію, якомога більший спектр груп у суспільстві. Тих, хто хоче більше знати про світ, природу, культуру.
Багато зусиль докладаємо і для того, щоб підтримати наукові роботи й дослідження саме від жінок. Це ще один пріоритетний напрям роботи нашого журналу.
- Ви вже вийшли на ринок 190 країн світу, а в Україні починаєте працювати тільки тепер. Чому так довго доходила черга до нашої країни?
-Насправді ідея видавати наш журнал іншими мовами ще досить нова. Все почалося 1995 року з японського видання National Geographic.
Перш ніж прийти в ту чи іншу країну, ми співпрацюємо з місцевими видавництвами, які проводять для нас ринкові дослідження й визначають, наскільки готовий ринок країни для нашого журналу.
Видавничий дім Sanoma Media є важливим стратегічним партнером National Geographic не лише в Україні, а й ще у восьми пострадянських країнах. З нагоди випуску україномовного журналу до Києва з'їхалися головні редактори та бізнес-менеджери журналів цих країн. У нас є чудова можливість поспілкуватися, поділитися досягненнями та результатами роботи.
- Чия це була ініціатива - видавати україномовний журнал National Geographic - української сторони чи американської?
-Ініціатива надійшла з України. Вперше ми приїхали сюди 2007 року. Тоді було кілька організацій, зацікавлених у випуску саме україномовного видання. І наш місцевий видавничий партнер "Sanoma Media Україна" був готовий іще тоді розпочати цю роботу. Ми планували випустити перший номер у 2008 році. Але ж ви знаєте - тоді економіка повністю розвалилася. Це був невдалий час, щоб утілювати цю ініціативу.
- Чи є у вас спільні проекти з Українським географічним товариством?
З нетерпінням чекаємо таких проектів. Наша співпраця ще тільки в зародку. Але, починаючи роботу з місцевими партнерами, ми побачили, що якість журналістики в Україні дуже висока.
- Серед членів нашого географічного товариства є викладачі географічного факультету одного з кращих університетів України - Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Знаючи про нашу зустріч, студенти цього факультету передали запитання до вас. Одне з них - що ви думаєте про розвиток української географічної науки?
- Поки що в нас немає відчуття ситуації щодо цього в Україні. Тому ми покладаємося лише на досвід і знання наших місцевих партнерів. Але оскільки National Geographic не лише наукова, а й освітня організація, ми маємо відділ місій, який виділяє гранти для науковців та наукових інституцій для проведення досліджень. Сподіваємося, що з українськими вченими будуть організовані цікаві проекти. Ви можете передати студентам і молодим науковцям, що в них є можливість подати заявку на отримання гранта.
- Чи будуть організовуватися експедиції по Україні?
- Ми неодмінно розпочнемо про це перемовини і дискусії з нашим редакторським офісом в Україні. Наприклад у Росії, де маємо російське видання, нещодавно була організована експедиція до Алтайського краю, мета якої - дослідження рідкісних видів рослин. Впевнені, що подібні експедиції будуть і в Україні. Дуже цікаво, приміром, дослідити рослинність Криму.
- Студенти цікавляться також, чи можуть українські географи публікувати статті у вашому журналі?
Це питання до наших редакторів в Україні. Але, скажімо, в американському виданні ми наймаємо професійних письменників, які можуть гарно й якісно подати ту чи іншу історію. Це той рівень і та якість, на які ми працюємо. Час від часу беремо також хороші історії від дослідників і науковців.
- На думку майбутніх географів, географію часто асоціюють із туристичною діяльністю. Яка позиція вашого журналу щодо цього?
Принаймні у вашингтонському офісі не зацікавлені готувати якісь історії для туристів чи мандрівників. У нас є окреме видання, яке присвячене саме мандрівкам і орієнтоване на туризм. Ми ж більше використовуємо науковий підхід.
- Які напрями розвитку журналу ви вважаєте найактуальнішими?
Висвітлення актуальних екологічних питань. Наша аудиторія зацікавлена в таких історіях і з нетерпінням чекає їх. Читачі цінують наші матеріали з захисту навколишнього середовища тому, що ми об'єктивно висвітлюємо ситуацію.
- З якими науками, на вашу думку, інтеграція географії є найбільш перспективною? Чи простежується така інтеграція у публікаціях вашого журналу?
- Ми взагалі трактуємо поняття географії у найширшому його значенні. Є широкий спектр дисциплін і сфер досліджень, з якими ми інтегруємо цю науку. Насамперед - це
археологія, охорона довкілля.
Для нас дуже важливо дібрати хороші ілюстрації до матеріалів. Тому намагаємося висвітлювати такі наукові питання, які можна передати візуально. На жаль, з деяких наук (наприклад фізики) зробити це непросто.
А от подана в цьому номері журналу стаття з біології "Повернути до життя" про відродження зниклих видів тварин - чудовий приклад наукових статей, у яких ми зацікавлені передусім. Бо можемо підібрати якісні ілюстрації, а також інтегрувати матеріал з іншою історією - "Про мамонтів і людей", написаною на основі результатів досліджень експедицій по Росії.
- Студенти цікавляться: на Землі вже не залишилося білих плям, про що ж писатимуть географи в майбутньому?
- Це дуже слушне твердження, але все-таки можна піддати його сумніву. Здавалося б, ми отримали зображення Марса і Сатурна, побачили всі вершини і найбільші глибини нашої планети. Але насправді люди ще не все дослідили. Завдяки новим технологіям перед нами відкриваються більші можливості. Наприклад, кілька років тому під час організованої нами експедиції по Монголії ми, завдяки сучасному обладнанню, яке генерує 3D знімки, дослідили надра цієї частини планети і, ймовірно, знайшли могилу Чингісхана.
Напередодні своєї 125-ї річниці National Geographic замислюється над тим, які дослідження будуть для наших читачів цікавими на новому етапі розвитку журналу. Ми розуміємо, що зараз дуже багато уваги приділяється вивченню вірусів, бактерій, мозку. А от досліджень фізичних ресурсів нашої планети не так уже й багато. Тож акцентуватимемо увагу саме на цьому.
- Журнал показує життя в усіх аспектах - природа, культура суспільства. Ядро кожного випуску однакове для всіх країн, де видається журнал. А чи приділятиметься увага етнографічним регіонам України? Чи будуть висвітлені в журналі наші національні особливості, етнічне різноманіття?
- Це дуже гарна ідея. Ми взагалі цікавимося етнографією. І не лише в Україні, а й в інших країнах світу. Як висвітлювати це питання в україномовному виданні - вирішувати місцевій команді. Зміст журналу однаковий для всіх країн лише на 80% . А 20% - це вже місцевий контент.
Наприклад, у першому номері україномовного видання National Geographic є стаття з основного контенту про дикі народи Європи. І місцева команда вирішила висвітлити й аспекти, пов'язані з якимись первісними звичаями та представниками первісних народів в Україні. Про це - стаття "Поклик предків".
Якщо редакція якоїсь країни публікує цікавий матеріал, ми використовуємо його у виданнях іншими мовами. Наприклад, забігаючи наперед, скажемо, що для травневого видання українського журналу готується дуже цікава стаття про Чорнобиль. Сподіваємося, що інші видання подадуть її як частину основного контенту.
- Це чудово, що National Geographic виходитиме в Україні. Дуже сподіваємося, що статті з українських 20% контенту часто потраплятимуть до головного ядра і їх читатимуть по всьому світі.
- Це правильний підхід. Ми у вашингтонському офісі National Geographic теж егоїсти. Але розуміємо, що чим більше в нас видань місцевими мовами, тим багатшими ми стаємо і тим глибше можемо дослідити місця, про які пишемо. Сподіваємося, що місцеві партнери, зокрема редактори україномовного журналу, робитимуть усе можливе, аби знайти історії, які будуть цікаві для читача у всьому світі.
Україна - це країна з багатою спадщиною. І вже на прикладі першого україномовного номера журналу ми бачимо, як багато захопливого тут можна відкрити. Нас дуже зацікавила інформація про 600 унікальних замків на території України. І про рідкісні види рослин, які характерні лише для цієї частини світу. Тому впевнені, що завдяки україномовному виданню відкриємо багато нового не лише для себе, а й місцевому населенню донесемо нову цікаву інформацію про Україну.