За її словами, «спочатку виходили взагалі з цифри 24 мільйони гривень. Лише. Але надалі все змінилося».
«Просто зуміли мотивувати необхідність такого рядка бюджету на кіно. Адже достатні аргументи для цього є. Гадаєте, їх недостатньо? Молоді талановиті кінорежисери не могли себе проявити через колишні мізерні вливання в кіно... Деякі кіноідеі не вдалося реалізувати, оскільки вічно «залишковий принцип». Наші мотивації почули», - зазначила Копилова.
Відповідаючи на питання про те, яка частина з 120 мільйонів піде на реальні проекти Національної кіностудії імені Олександра Довженка, вона сказала: «Тут - питання відкрито... Ідеї, звичайно, існують. Але, напевно, не під всі з них потрібно виділяти величезнібюджети .. Пам'ятаючи минулий досвід... Ну і головне в цьому питанні: бачу нашу подальшу роботу зовсім не в рамках багатьом зручної старої системи - «держава субсидує, а творчої відповідальності ніякої». Хотілося б, щоб і довженківці активніше переходили на шлях копродукції. З іншими країнами. З цікавими зарубіжними партнерами. І щоб ми, нарешті, відійшли від архаїчного принципу держзамовлення. І надавали кіногалузі «держпідтримку».
Детальніше читайте у свіжому номері «ДТ. Україна» в інтерв'ю Олега Вергеліса з Катериною Копиловою.