У Києві відкрилась виставка "Матвій Вайсберг у Музеї Ханенків" спільно з галереєю "Дукат". На ній побував і фотокореспондент ZN.UA.
В експозиції представлено лише ті живописні та графічні роботи Матвія Вайсберга, які могли б увійти до його власного "уявного музею". Цей термін належить французькому культурологу Андре Мальро, який вважав, що кожна епоха і кожна людина складає власний пантеон найкращих витворів мистецтва.
Матвій збирає персональний "уявний музей" не віртуально, а з пензлем в руці. З ім’ям М. Вайсберга пов’язують становлення художнього напрямку "київський ар’єргард". Особливий жанр своїх робіт, присвячених творчості старих майстрів, він офіційно визначає як "штудії", а неофіційно — "освідчення у коханні". Приблизно так, але кожен на свій манер, Рубенс і Мане вивчали Тиціана, а Пікассо і Бекон — завсідникам виставок галереї "Дукат".
У Музеї Ханенків глядачам доведеться самим вирішувати, як називати його нові й досі ще ніде не представлені твори. Рефлексіями? Метафорами? Або якось інакше Веласкеса. Однак діалог художника з класикою відбувається не тільки у режимі "штудій", вже знайомих, — адже в них вкладено самопізнання майже п"яти століть олійного живопису, що безпосередньо змінювався, рефлексував, бунтував і заперечував сам себе, втім продовжувався і, як засвідчують картини Матвія Вайсберга, — далі буде.