Скандал, який розгорівся навколо унікальної "Тачанки"схоже, скоро вщухне - замість знищення "пам'ятника тоталітаризму" в рамках декомунізації навколо "Тачанки" буде створено музей.
Про це Telegram-канал написав міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський.
"Сьогодні (16 січня - ред.) спільно з головою Українського інституту національної пам'яті Антоном Дробовичем і головою Херсонської ОДА Юрієм Гусєвим придумали, як створити Музей монументальної пропаганди в Каховці на Херсонщині! Окрема подяка Олександру Ройтбурду (директор Одеського художнього музею - ред.)! Ближче до березня повідомимо деталі", - написав міністр.
Проте сам скандал навколо символу Каховки "Тачанки" показав, що українці погано знайомі з власною історією і досі перебувають під впливом радянської пропаганди. Інакше б знали, що "тачанка-растачанка" (а зовсім не "ростовчанка", як співається у відомій пісні, пам'ятник якій з'явився на 10 років пізніше каховського) використовувалася переважно анархістами Нестора Махна, хоча, частково, практично всі війська, в тому числі і польські, застосовували тачанку (похідне від "нетичанка" - легкий ресорний візок) в боях громадянської війни, прикріпивши туди станковий кулемет.
Проте не стільки історичне минуле, скільки художня цінність пам'ятника зробили його символом степової Каховки, уособленням свободи, простору і завзятості. Але комуністична пропаганда зуміла надати пам'ятнику махновськійтачанці потрібний ідеологічний акцент і привласнила історичне значення, що і привело нині до розділення думок.
В самому місті не хочуть прибирати пам'ятник, хоча навряд чи хтось пам'ятає його справжню історію. При цьому вандали протягом багатьох років намагаються розтягнути на метал восьмиметровий бронзовий монумент, який ще в 1983 році був оголошений пам'ятником місцевого значення. У 2006 році трохи вже похилений пам'ятник частково відновили, а в кінці 2019 року Інститут національної пам'яті зажадав і зовсім знести - як об'єкт декомунізації. Однак депутати Каховки за пропозицією мера міста Андрія Дяченка вирішили не знищувати пам'ятник, а створити навколо музей під відкритим небом. Що, власне, і підтримав міністр Володимир Бородянський та офіційні особи Херсонщини.
Новий голова УІНП Антон Дробович назвав декомунізацію і завершення процесу визнання Голодомору геноцидом українського народу на міжнародній арені своїми пріоритетними завданнями. Про це він заявив в інтерв'ю DW.
"Це декомунізація, насамперед, слід її закінчити. По-друге, це завершення процесу визнання Голодомору геноцидом українського народу на міжнародній арені. Тобто, продовження зусиль у цьому плані - збільшення кількості країн, якіце визнають. І, можливо, навіть уточнення міжнародного законодавства з цього питання. Зокрема, мова йде про 260 (III) резолюції Генасамблеї ООН. І третій блок - це посилення ролі Інституту у протидії російської агресії, зокрема, щодо боротьби з історичними міфами, які породжують ворожнечу в українському суспільстві", - зазначив він.
Дробович висловив думку, що декомунізацію іноді проводили "по-варварськи".
"На деяких етапах, наприклад, по-варварськи знищували художній об'єкт радянського часу - для звільнення простору тощо. І це, мовляв пояснювалося, декомунізацією. Такі дії зробили їй не зовсім хорошу репутацію. Відповідно, існує недолік обговорення щодо методів. Багато хто думає, що декомунізація - це певний природний процес, де ніхто ні з ким не радиться. Ні. Наше завдання чітко і доступно показати, що все має відбуватися поступово, у постійному спілкуванні з громадами", - додав глава УІНП.