UA / RU
Підтримати ZN.ua

Що приховували стіни Помпеїв: цифрові методи допомогли знайти десятки нових написів

Серед знахідок — графіті з освідченням у коханні та сцени боїв гладіаторів.

© Pompeii Sites
© Pompeii Sites
© Pompeii Sites
© Pompeii Sites

У Помпеях за допомогою нової технології виявили майже 80 раніше невідомих написів на стінах коридору між театрами та Віа Стабіана. Загалом дослідники зафіксували близько 300 графіті, частина з яких була непомітною неозброєним оком через ерозію поверхні. Про це повідомляє Reuters.

Написи виявили у коридорі, що з’єднує театральну зону Помпеїв із вулицею Віа Стабіана. Прохід відкрили ще наприкінці XVIII століття, і раніше його вважали повністю дослідженим. Завдяки сучасним технологіям дослідники змогли виявити написи, що залишалися непомітними понад два тисячоліття.

Прохідний коридор
Pompeii Sites

Для аналізу поверхні вчені застосували метод обчислювальної фотографії Reflectance Transformation Imaging (RTI). Він передбачає зйомку поверхні під різними кутами освітлення, що дозволяє побачити раніше непомітні подряпини та гравіювання.

Метод RTI
Pompeii Sites

Дослідження провели в межах проєкту «Bruits de couloir» («Голоси коридору»), ініційованого Луї Отеном та Елоїзою Летельє-Тайфер із Сорбоннського університету, а також Марі-Аделін Ле Геннек з Університету Квебеку в Монреалі у співпраці з адміністрацією Археологічного парку Помпеїв. Польові роботи відбувалися у дві кампанії — у 2022 та 2025 роках.

Читайте також: ШІ допомагає відновити давньоримські написи: модель Aeneas визначає втрачений текст і місце створення

Загалом у коридорі зафіксували близько 300 написів, із них 79 — раніше невідомі. Серед нових знахідок — зображення двох гладіаторів у поєдинку, фрагменти освідчень у коханні, короткі звернення та особисті повідомлення. Частина текстів збереглася лише частково, зокрема напис, що починається словами: «Ерато кохає…».

«Ерато кохає…»
Pompeii Sites

Графіті гладіаторів
Pompeii Sites

Водночас дослідники повторно задокументували й відомі раніше графіті. Серед них — прощання з коханою людиною: «Я поспішаю. Прощавай, мій Саво, переконайся, що ти мене кохаєш!», а також зізнання рабині з Ателли: «Мефе (рабиня) Комінії з Ателли кохає Кресто в серці своєму. Нехай Венера Помпейська буде прихильна до них обом, і нехай вони завжди живуть у злагоді».

Читайте також: На єгипетському обеліску в центрі Парижу виявили секретні написи

Проєкт має міждисциплінарний характер і поєднує методи епіграфіки, археології, філології та цифрових гуманітарних наук. Для аналізу використовується віртуальна сітка, яка допомагає простежити просторові та тематичні зв’язки між написами.

Крім RTI, команда планує створити 3D-платформу, що об’єднає фотограмметрію, цифрові зображення та епіграфічні метадані. Це дозволить фахівцям і відвідувачам отримати доступ до детальної візуалізації написів і їхнього контексту.

Графіті з моделлю RTI
Pompeii Sites

Адміністрація Археологічного парку Помпеїв також розглядає можливість зведення захисного накриття над коридором. Мета — зберегти крихку штукатурку з гравіруваннями та забезпечити безпечні умови для подальших досліджень і відвідування.

Директор парку Габріель Цухтрігель наголосив на значенні цифрових методів у роботі з археологічною спадщиною:

«Технології — це ключ, який відкриває для нас нові кімнати стародавнього світу, і про ці кімнати ми також маємо розповісти громадськості», — сказав він.

Pompeii Sites

За його словами, в Помпеях налічується понад 10 000 відомих написів, і сучасні технології допомагають зберегти ці свідчення повсякденного життя давнього міста.

Читайте також: У єгипетських казармах віком 3200 років знайшли меч із написом «Рамсес II»

Помпеї, розташовані поблизу Неаполя, були зруйновані внаслідок виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери. Під шарами попелу збереглися будівлі, предмети побуту та настінні написи. Місто знову відкрили у XVIII столітті, і відтоді воно залишається одним із найважливіших археологічних об’єктів Італії.

Нагадаємо, археологи в італійському місті Фано виявили рештки давньоримської базиліки, яку пов’язують із Марком Вітрувієм Полліо. Споруда налічує понад дві тисячі років і може стати першим археологічним підтвердженням опису з його трактату «De architectura».