UA / RU
Підтримати ZN.ua

Звичайна дивовижа — півні на храмах

Так часто буває - те, що для одних звична річ, для інших - екзотика. Вже не раз помічав, що такою дивовижею, притаманною Закарпаттю, поряд з іншими незвичностями - на кшталт дублювання назв угорською або табло з рунами при в'їзді до населеного пункту - туристам з інших регіонів здається спосіб прикрашання місцевих протестантських храмів.

Автор: Олег Супруненко

Так часто буває - те, що для одних звична річ, для інших - екзотика.

Вже не раз помічав, що такою дивовижею, притаманною Закарпаттю, поряд з іншими незвичностями - на кшталт дублювання назв угорською або табло з рунами при в'їзді до населеного пункту - туристам з інших регіонів здається спосіб прикрашання місцевих протестантських храмів. Адже їх вінчають не хрести, як у православних, греко- і римо-католиків, а здебільшого зірки й півні. Втім, і місцевий люд не вельми впевнено зможе пояснити, чому на церквах саме півні, а не, приміром, голуби. Бо версій, коли, чому і як на християнських храмах "оселилися" ці птахи, чимало, на будь-яке уподобання й світогляд.

Порившись в інтер-нетрях, я знайшов чимало фактів і потрактувань щодо півня і його права погордливо возсідати на верхівці церкви. Кажуть, наприклад, це тому, що в Новому Заповіті образ півня символізує певну вирішальну межу. (За Євангелієм півень стає ніби "емблемою" святого Петра, знаком його покаяння, бо, як пам'ятаємо, він тричі відрікся від Учителя ще до того, як проспівав півень.) Або тому, що в основі образу півня в багатьох народних традиціях лежить його зв'язок із сонцем. Як і світило, півень відраховує час (звідси "перші півні", "до третіх півнів" тощо). У деяких культурах півень стає символом воскресіння з мертвих, вічного відродження життя. У слов'ян цей птах здавна був віщим, міг протистояти нечистій силі. Хоча є й інше тлумачення - мовляв, півень символізує місяць і Діву Марію. А ще півень персоніфікує небесний і просто вогонь, є одним з ключових символів сексуальної потенції і здавна слугував тотемом сонму язичницьких богів і богинь відродження. Однак буденний прозаїчний факт сильно приземлює цього чудового птаха - насправді півень співає не лише на світанку, а й упродовж дня, навіть якщо його зачинити в темному приміщенні.

За одними даними, до V ст. півень повсюди височів над церквами, символізуючи Христа. За іншими - традиція започаткувалася в ІХ ст., і півнями позначали не всі храми, а ті, що зведені на честь Святого Петра. Усупереч поширеному стереотипу, птах вінчав не обов'язково протестантські церкви. Навпаки, спершу він з'явився на католицьких: в ХІ ст. навіть вийшла спеціальна папська булла з повелінням встановлювати на церковних вежах флюгери у вигляді півнів. Цікаво, що в часи, коли в Угорщині півник став знаком кальвіністської церкви, у Німеччині, навпаки, аби відрізнятися від лютеранських, цим птахом прикрашали свої храми католики. Загалом географія розселення цього представника храмової орнітофауни охоплює простір від Західної Європи (Німеччина, Франція, Бельгія, Швейцарія) через Центральну (Угорщина, Чехія) і аж до православних храмів у Росії (Псков, Торжок, Казань), від Швеції і Латвії до Єрусалима.

Зацікавившись темою, я знайшов два такі церковні півні в закарпатському Береговому і по одному в одинадцяти селах Берегівщини, значна частина угорського населення якої належить до кальвіністської Закарпатської реформатської церкви. У центрі Мукачевого гордий птах вінчає верхівку реформатської церкви Святої Трійці.