UA / RU
Підтримати ZN.ua

Йорг Карренбауер: "У Києві люди досить розслаблені"

У Києві вже цієї неділі - вистава Remote Kyiv від німецької театральної групи Rimini Protokoll і театральної української команди UZAHVATI.

Автор: Катерина Константинова

Цей проєкт охопив понад двадцять мегаполісів, а його режисер - Йорг Карренбауер - один з лідерів цього документального театру Німеччини.

Театром Rimini Protokoll можна назвати лише умовно. Тут немає сцени й зали для глядачів. У цій виставі глядач… одночасно й актор. Ця німецька театральна група дуже відома, вона неодноразово отримувала різні нагороди, зокрема Національну театральну премію Німеччини "Фауст", Європейську премію "За нові театральні форми", "Срібного лева" Венеційської бієнале…

У Києві Rimini Protokoll створили нову версію одного зі своїх хітів проєкту Remote X, де замість Х - назва міста. Тож київська вистава називається Remote Kyiv, і реалізовано її в партнерстві з театральною командою U!ZAHVATI. Замість сценарію в Remote Kyiv - розрахований на дві години маршрут по місту, який пройдуть 40 глядачів, ідучи за голосом у навушниках. Це - вистава, екскурсія, комп'ютерна гра й перформанс одночасно. Постановка перетворює місто на сцену з живими декораціями.

Історія Rimini Protokoll починається з 2002 року, коли троє випускників Інституту прикладного театрознавства (Гісен, Німеччина) - Даніель Ветцель, Хельгард Хауг і Штефан Кегі - об'єднали свої проєкти під загальним лейблом.

- Я почав співпрацювати з цією групою 2005-го, коли вчився на театральному факультеті Вільного університету Берліна, - розповідає DT.UA режисер Remote Kyiv Йорг Карренбауер. - Роботи нашого театру вважаються документальними, бо вони не ґрунтуються на вже готових сценаріях. До того ж ми не працюємо з акторами, а залучаємо у процес реальних людей з їхніми власними історіями. Хоча безліч державних театрів Німеччини і створюють свої роботи, які можна назвати документальними, але все ж таки вони відрізняються від наших перформансів.

Пан Йорг каже, що він уперше в Києві, і оскільки українська театральна команда U!ZAHVATI запросила створити виставу Remote Kyiv саме тут, вони разом вивчали локації Києва, щоб ліпше вписати їх у сценарій вистави.

- Порівняно з іншими великими містами в мене склалося враження, що в Києві люди доволі розслаблені. Навіть у метро. Але для мене було відкриттям, наскільки зелене ваше місто й скільки тут прекрасних місць саме просто неба! Тому Київ - ідеальне місто для Remote. Адже ми одночасно подорожуємо з 40 людьми, і нам просто потрібна надійна система метро, широкі хідники. Для нас важливі також місця й установи, де всі відкриті для таких вистав, де нас підтримуватимуть. Наша команда в Києві з Rimini Protokoll складається з двох звукорежисерів і мене як режисера й автора проєкту. А решта команди - це кияни, місцеві жителі.

Режисер розповідає, що звукова частина вистави - тексти й звуки - адаптували до київського перформансу три тижні. "Це штучний голос, який спрямовує людей і намагається стати для них другом. Є також музичний супровід, який іде за ритмом міста", - ділиться автор проєкту.

Під час підготовки вистави треба було знайти і "включити" ті локації Києва, які розповідають щось конкретне про столицю та її мешканців. Команда також намагалася об'єднати віддалені тихі місця столиці із жвавим гучним центром.

- Скажу, що Київ пропонує все це в доволі невеликому радіусі пересування. І це прекрасно! - захоплено каже пан Йорг.

Цікаво, що кожна вистава Remote X (а цей проєкт побував уже в 50 містах світу) починає свою прогулянку з цвинтаря, а закінчує на даху. І Київ не став винятком. Бо маршрути змінюються від міста до міста, але щось завжди залишається незмінним. От і київська двогодинна вистава почнеться зі Звіринецького цвинтаря… під керівництвом синтетичного голосу, знайомого багатьом з голосових помічників і GPS-навігаторів.

- Цвинтар - тихе місце, трохи віддалене... Водночас цвинтар - доволі театральне місце, - розповідає німецький постановник. - Тому, коли ми починаємо свою виставу-перформанс саме з цвинтаря, то ніби виводимо людей з міської метушні, з їхнього звичного оточення. Я досліджував маршрут майбутньої вистави разом з українською командою ще кілька місяців тому. У нас були різні варіянти туру. Але ми не змогли знайти відповідну церкву, куди учасники вистави могли б зайти і сісти, адже більшість українських церков - православні й не мають лавок. Тому нам довелося шукати альтернативу, і ми знайшли доволі дивовижний варіянт…

Що стосується фінального прогону, як це практикується в традиційному театрі, то в Remote теж є текстові прогони з авдиторією, щоб зрозуміти, наскільки точний текст і як 40 людей, що ходять із різною швидкістю, вкладуться в хронометраж вистави.

- Я ще не дуже добре знайомий з українською авдиторією, але загалом мені сказали, що цей різновид імерсивного театру, тобто театру-блукалки, де глядач не пасивний, а повноправний учасник того, що відбувається, не так добре тут відомий. Тож, можливо, українська авдиторія буде відкрита для Remote Kyiv і дозволить собі керуватися голосом з навушників.