UA / RU
Підтримати ZN.ua

Український пірует "Великого Гетсбі"

Матвієнко, Меладзе, Роден поставлять на пуанти Фіцджеральда

Автор: Катерина Константинова

Посеред серпневої спеки і мертвого театрального сезону в Києві нині активно зайнята репетиційним процесом, мабуть, лише одна творча група. На вулиці Володимирській у Будинку вчителя, попри спеку, тривають репетиції нового сенсаційного балетного проекту - "Великий Гетсбі". Хореограф - усесвітньо відомий американець Дуайт Роден (останнім часом він став частим гостем Києва), композитор - Костянтин Меладзе, головна особа балету - наш усесвітньо відомий танцівник Денис Матвієнко, який у цьому репортажі й став "гідом" DT.UA по майбутньому проекту.

Здається, до прем'єри є час: у Києві виставу покажуть тільки 28–29 жовтня на сцені палацу "Україна". Але графік постановки розписано так ретельно й точно, ніби голлівудські технологи створюють тут черговий "Аватар". Творців і продюсерів можна зрозуміти. Практично кожен з зоряного трикутника - Роден, Меладзе, Матвієнко - паралельно зайняті іншими проектами. Наприклад, Дуайт Роден в усьому світі просто нарозхват. Це, либонь, диво, що один з лідерів сучасного світового балету цими днями в Києві працює не покладаючи рук над нашим національним проектом. У Меладзе, як відомо, черговий виток телевізійних популярних шоу. А Денис Матвієнко успішно виступає не тільки на сцені Маріїнки, солістом якої він є, а й на інших найкращих світових балетних майданчиках.

- Буквально завтра я лечу до Санкт-Петербурга на виставу "Корсар", а післязавтра в мене виступ у Японії, там теж "Корсар", - розповідає DT.UA пан Матвієнко. - Після цього в моєму графіку - Лондон, де дружина Анастасія виступає з Маріїнським театром. А вже з вересня я дуже суворо скоригував свої поїздки, скасував багато привабливих запрошень - будемо щільно й серйозно готуватися до жовтневої прем'єри "Великого Гетсбі" в Києві. Наш балет - це український творчий продукт. І я розумію, наскільки висока відповідальність, наскільки серйозні очікування балетного світу у зв'язку із цією роботою. Тим більше що після київської прем'єри в нас планується міжнародний тур із "Гетсбі" - Європа, Америка, Росія.

- Денисе, від початку "Гетсбі" планувався як російсько-український проект, великий ресурс відводився Маріїнському театру. Сьогодні йдеться про суто національний продукт. Що змінилося? Політична ситуація вплинула? Чи якісь економічні чинники?

- Повторюся, наш балет - це український проект. Але справді в якийсь момент виникла можливість співпрацювати з Маріїнкою. Насамперед нас привабила тамтешня супероснащена нова сцена на набережній Крюкового каналу. Попри те що така співпраця була привабливою і цікавою, ми все-таки вирішили позиціювати балет "Великий Гетсбі" як наш, національний. При цьому в нашому проекті беруть участь п'ятеро артистів-солістів Маріїнського театру. Незважаючи на всі складні політичні процеси, гадаю, це правильно. Передбачаючи українську "прописку", "Великий Гетсбі" - все-таки балет міжнародний. Наш хореограф - видатний американець Роден. Виконавці - з різних країн. І взагалі, як на мене, на мистецтві балету найменше мають позначатися політичні катаклізми. Танцівники з різних країн усе життя розмовляють у балеті однією мовою - мовою танцю. Ця мова об'єднує. А від міжнародних скандалів мистецтво тільки втрачає. Від обмежень, табу - теж. Мені іноді стає смішно, коли в Пітері мені ж "повідомляють", мовляв, якщо заговориш у Києві російською - тебе поб'ють. Що за дурниця? Які можуть бути обмеження? Я - соліст Маріїнського театру. Досить часто виступаю в Петербурзі. Уявіть, не їжджу там у броньованій машині. Але громадянство в мене - українське. Як і в моєї дружини, і в доньки. І громадянство ми не будемо змінювати ніколи.

- Якщо ми торкнулися цих тем, то, на якийсь час облишивши "Гетсбі", все-таки - як ви сприйняли інформацію про список можливих персон нон ґрата серед діячів російської культури? У цьому списку, без сумніву, може опинитися й Валерій Гергієв, керівник Маріїнського театру. Ви спілкувалися на цю тему з кимось з російських колег? Вам відомо, що вони думають із цього приводу?

- Скажу так: подібні політичні перипетії сидужельно впливають на глядача, на мистецтво. Хтось кудись не їде, хтось щось не зробить - втрачає і мистецтво, і глядач. І все це накочується як снігова грудка.

На подібні теми в Росії я ні з ким не спілкувався.

Та й що про це говорити? Моє завдання зараз - зробити якісний балет, показати всьому світу, що в Україні є серйозний творчий потенціал у цьому напрямі. Повірте, хочеться, щоб світ ідентифікував мою рідну Україну не тільки з нинішнім станом війни, а й з мистецтвом насамперед.

***

Як зізнається Денис, ідея проекту "Гетсбі" в Україні - рішення не індивідуальне, а колективне. Вибір теми й літературного джерела - знаменитого роману 20-х рр. ХХ ст. Френсіса Скотта Фіцджеральда - спонукав команду Дениса залучити у процес найуспішнішого мелодиста Костянтина Меладзе. Автор хітів для "ВІА Гри", Пугачової і Ротару (і, звісно, для свого рідного брата) оперативно відгукнувся на пропозицію, вирішивши випробувати себе в цілком новому жанрі. До цього в нього були популярні мюзикли, а незабаром - балет. З великою відповідальністю - крок за кроком - Меладзе вибудовував музичну партитуру. Кандидатура Дуайта Родена зрозуміла теж. На думку Матвієнка, стиль його хореографії найбільше пасує сюжету Фіцджеральда й атмосфері Америки першої половини ХХ ст.

Спочатку проект "заварювався" на кухні, у сімейних розмовах. Згодом цю серйозну акцію вирішили підтримати представники українського бізнесу. І вже зовсім скоро - фінішна пряма, палац "Україна".

***

- Денисе, "Україна" вміщує близько чотирьох тисяч глядачів. А вам потрібно зібрати близько восьми тисяч на два вечори. Реально знайти таку кількість балетоманів в українській столиці на комерційний проект?

- Переконаний, що зберемо шанувальників балету. Адже те, що ми збираємося представити в жовтні, не має аналогів у світі. Майбутній проект - сукупність різних жанрів: балет, контемпорарі, мюзикл. Власне, у Києві п'ять мільйонів жителів, багато приїжджих. Ви думаєте, не знайдеться на два дні сім-вісім тисяч справжніх поціновувачів мистецтва, яким цікаві Дуайт Роден, Костянтин Меладзе, Анастасія Матвієнко, талановиті солісти Національної опери України, Маріїнського театру?

Фіцджеральд написав свій роман іще в 1925-му, але історія - на віки, вона універсальна і не має кордонів. Сюжет - про людські стосунки, почуття, емоції. А наша хореографія має це особливо підкреслити.

- Ваше ставлення до нещодавнього знаменитого фільму База Лурманна "Великий Гетсбі" з участю Леонардо Ді Капріо?

- Я дивився цей фільм. Мені дуже сподобалася гра Ді Капріо. Утім, там увесь акторський склад підібрано точно, потрясаюче.

- Приміряючись до образу головного героя Фіцджеральда - його пластичної іпостасі - знаходите в ньому щось спільне із самим собою?

- Джей Гетсбі - яскрава, емоційна людина. Звичайно, заманливо втілити такий образ на балетній сцені. Але що в нас може бути спільного? Навіть не знаю... Адже Фіцджеральд мав на увазі певний прототип, коли писав свій роман.

І все-таки в нас є спільне! І в мене, і в Джея Гетсбі - не втрачена віра у, здавалося б, нездійсненну мрію. І він, і я віримо в найнезбутніше.

***

Київські репетиції "Великого Гетсбі" відбуваються практично щодня: з 11 ранку до 6 вечора. Як каже Денис: "Усі свої недоліки під час роботи намагаємося усунути. Адже для цього є дзеркало в балетному класі - і ми бачимо себе ніби стороннім оком". Звичайно, хореографічний стиль Дуайта Родена - це висока відповідальна планка для молодих артистів, яких запрошено у проект. Роден - художник, який фонтанує ідеями, творчими знахідками, художньою енергією. Для світової балетної сцени його ім'я - тренд, він творець 80 балетів, співпрацював із найбільшими зірками шоу-бізнесу, такими як Прінс, Ленні Кравіц. Газета The New York Times назвала Родена "найзатребуванішим хореографом сучасності". Дуайт знову з'явиться в Києві вже у вересні й огранюватиме "Великого Гетсбі" до самої прем'єри.

***

- Денисе, минуло чимало часу відтоді, як ви вимушено пішли з Національної опери України. Ваш відхід став одним з головних скандалів в українській культурі торік. Спостерігаєте збоку за тим, що в театрі відбувається зараз? Чи може цей театр позиціювати себе як "успішний європейський"?

- Звичайно, зі смутком стежу за тим, як з театру поступово йдуть деякі талановиті хороші люди. І, на жаль, вони йдуть не в українські театри. За останні роки ми втратили так багато цінних творчих людей, що навіть сама тема для мене неприємна... Але ось за час мого перебування біля керма балетної трупи з театру не пішла жодна людина. Щоправда, двох я сам тоді звільнив - за пияцтво. Мені здавалося, що артистам у той період було зі мною цікаво. І мені було неймовірно цікаво з ними. Я пообіцяв їм тяжку, але захопливу роботу, з'явилися престижні гастролі, участь у фестивалях. Те, що сталося потім, уже не хочеться згадувати. Зі смутком думаю про те, що час для багатьох молодих талантів в українському балеті пролітає навіть швидше, ніж вони встигають про це думати... Дехто це відчуває і йде з театру. Очевидно, розуміє, що балетні прем'єри, які з'являються останнім часом у Національній опері, творчого зростання не передбачають.

- Нещодавно ви написали відкритого листа діячам культури із закликом допомогти новому міністру культури Євгенові Нищуку. Це був план перетворення культурного життя в Україні? У чому суть?

- Так, я написав листа, де виклав своє бачення розвитку культури в нашій країні. Реакція міністра мені невідома. А суть моїх ідей у тому, що культурну сферу України потрібно послідовно, але жорстко реформувати. Навіть на прикладі Національної опери я побачив, що система роботи - застаріла, часто хибна, нерезультативна. Це цілий комплекс: починаючи від окремих людей і закінчуючи репертуарною політикою.

- Тобто ви хочете сказати, що в сучасному українському балеті стагнація?

- Хочу сказати, що останнім часом балету в нашій країні, на жаль, не приділяли належної уваги. І ще хочу додати, що в нас були, є і будуть надзвичайно талановиті артисти. Хоча є проблема школи, педагогів. Знову ж, багато чого впирається в кошти. Є інертність мислення, небажання прийняти нові ритми сучасного балетного життя. Уже те, що я свого часу запросив до Києва талановитого Едварда Клюга, який зробив сучасну постановку балету Radio and Juliet, - багато що важить. Наші артисти тоді за кілька тижнів опанували ультрасучасну пластику і подали її на сцені на найвищому рівні. Він мені сказав: "Ваші молоді танцівники талановиті, вони як пластилін, з якого можна ліпити все що завгодно!".

- Сьогодні у вас немає якогось відчуття тривоги, адже представляєте Україну у світі і виступаєте як соліст на головній балетній сцені Росії... Ніяких "натяків" не було з російської сторони?

- Знаєте, я ніколи не боявся втратити роботу. І тільки з однієї причини. Просто я надто багато працюю для того, щоб її не втратити! Є Україна, є Росія, є Америка - і слава Богу, якщо твої здібності затребувані. Адже балет - це єдине, що я вмію... Балет, танець - це мистецтво гармонії, порозуміння. І тільки мистецтво гармонізує світ, залишаючи людям надію навіть у геть безнадійний час.