У Стокгольмі відбувся Другий фестиваль української музики у Швеції "Переосмислюючи Європу: Україна"/Rethinking Europe: Ukraine, на якому композитор Мирослав Скорик представив світову прем'єру спеціально написаного для фестивалю твору "Варіації на шведську тему", присвяченого українсько-шведській піаністці Наталії Пасічник.
Цей музичний форум - єдина платформа Скандинавії, де меломани мають змогу ознайомитися з українською академічною музикою.
Торішній перший фестиваль представив у столиці Швеції романтичну національну музику. Цьогорічний - українську музику епохи бароко Максима Березовського і Дмитра Бортнянського та трьох найвизначніших постатей української сучасної музики - славнозвісних "Три С" - Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова у виконанні скандинавських і українських солістів: альтиста Генріха Френдіна, кларнетиста Еміля Йонассона, піаністки Наталії Пасічник, оперної співачки Ольги Пасічник, скрипальки Мирослави Которович і шведського оркестру REbaroque.
Мирослав Скорик відвідав музичний форум і презентував спеціально написаний для цієї події твір - "Варіації на шведську тему" для фортепіано з оркестром.
Світова прем'єра відбулася під час гала-концерту фестивалю у найпрестижнішій залі Стокгольму - Консертхусеті.
Шведська публіка, яка максимально стримана в емоціях, оваціями вітала не тільки прем'єру, а й кожен твір Маестро.
Цікаво, що цей твір став нашим своєрідним українським фестивальним алаверди. Адже важливим інгредієнтом гала-концерту торішнього фестивалю була присвята шведської композиторки Андреа Тарроді: вона взяла нашу мелодію "Сизокрилий голубоньку" та шведську народну "Чисті зорі", поєднала їх, і вийшло концертино Songs of the Sky. Для фахової спільноти це стало подією.
До речі, наш видатний композитор відвідав Швецію вперше. Символічно, що відбулося це в його ювілейний рік. Творчу поїздку подарували композитору організатори фестивалю, адже Наталія Пасічник уже понад 25 років живе у Швеції, є знаною в Європі й Америці концертуючою піаністкою.
Респекту заслуговують саме шведські солісти, що грали українську музику. Так, альтист Генріх Френдін із притаманною шведам зовнішньою стриманістю дуже емоційно виконав "Гірську легенду" Станковича. А кларнетист Еміль Йонассон просто-таки продемонстрував вир емоцій у "Карпатській рапсодії" Скорика. Часом навіть здавалося, що звучить ця музика не за сотні кілометрів від України, а десь в одному з карпатських містечок, - так правдиво передав молодий віртуоз національні тематизми.
Власне, саме для реалізації таких проектів-колаборацій Наталією Пасічник і був створений чотири роки тому Український інститут у Швеції, головною метою якого стало просування української культури не для діаспори, а у професійний простір.
У результаті - успішні практики культурної дипломатії в дії, причому з приватної ініціативи. З української сторони її партнером є ГО Responsible Future. Саме вони в цьогорічному фесті відповідали за серію концертів у рамках фестивалю з участю обдарованих дітей із різних куточків України, інколи - з непростою долею.
Віра Вільховченко з Кременчука (11 років), Артур Чорний з Олександрії (14 років), шістнадцятирічний Антон Бондаренко з Дніпра; брати Роман і Олександр Федюрки, 13-ти і 8-ми років, з Києва ознайомили шведів із творами українських композиторів, давши три концерти у церкві Св. Джеймса, Steinway Piano Gallery та у Віфлеємській церкві. Саме після концерту в Jakobskyrkan до них підійшла шведська бабуся й сказала, що вона в житті багато всього бачила, її важко здивувати, але щоб малі діти грали на такому професійному рівні - у свої 80 із гаком років не могла навіть уявити. Найбільше її вразило, що це діти з країни, в якій іде війна…