UA / RU
Підтримати ZN.ua

Таланти з «ящика». Життя після шоу

Після закінчення ТВ-проектів одні учасники купують іномарки, а інші згасають у безвісності

Автори: New New, Катерина Константинова

Уже кілька років на українському ТБ активно працює «кузня талантів». Різні канали з допомогою талант-шоуХ-фактор», «Голос країни», «Україна має талант», «Фабрика зірок», «Танцюють всі!» тощо) випускають у великий світ десятки обдарованих молодих людей. На три місяці їм дають «путівку в життя» - миттєва слава, телевпізнання, догляд стилістів-іміджмейкерів, захоплені шанувальниці в під’їздах. А після… У кого як…

Спеціально для DT.UA «випускники» деяких талант-шоу (переважно СТБ) розповіли, як склалося їхнє творче життя після шоу. І чи не шкодують вони про те, що одного разу ризикнули витягти щасливий квиток музичної лотереї.
В усьому світі талант-шоу - це не консерваторія і не музична школа, після яких можна одержати «корочку» і стверджуватися у професії. В усьому світі талант-шоу - це виключно телевізійні ігри… Мета їх - не «виростити» чи «відкрити» майбутнього артиста, а запропонувати телеглядачеві екшн-розвагу, пограти на його нервах, використати молодих, потенційно здіб­них людей у ролі «фішок» на якомусь великому столі в телевізійному казино. Хто програв? Хто виграв? Для талант-шоу не завжди важливо… Тут важлива роль негайного рейтингу, рекламного прибутку, підтримання глядацького тонусу.
Утім, і талант-шоу відкривали великому світу цікаві дарування. Які, випурхнувши з телестудії, відразу претендували на статус великих артистів. Напри­клад, Сьюзен Бойл у Великобри­танії. Її історія відома всім. Неприваблива та неефектна огрядна домогосподарка одного разу вразила рідну країну своїми неабиякими вокальними даними - і відтоді сприймається вдома як якась непорушна національна цінність. На кшталт Біг-Бена чи королеви Єлизавети II.
В Україні масовий психоз навколо талант-шоу - поки що - так і не дав великій естраді великих артистів. Хоча регулярно проводяться десятки кастингів, а вечорами аудиторія вже третього «Х-фактора» сягає рекордних відсотків. Ви­пуск­ники ж цього та інших проектів (є ще дуже популярний «Голос країни» на «1+1») улаштовуються в житті хто як може… Якщо це дочка співачки Ніни Митрофанівни Матвієнко Тоня, то турбуватися про її майбутнє не варто - завжди знай­деться місце в одній програмі
разом із мамою. Якщо ж це, скажімо, талант, який спалахнув завдяки погляду-гіперболоїду продюсера Костянтина Ме­ладзе, то дівчатам теж не варто хвилюватися - у відділі кадрів ВІА Гри місця вистачить усім. Тому так упевнено крокує життям одна з найяскравіших учасниць «Фаб­ри­ки зірок» (на Новому каналі) Єва Бушміна - талановита, харизматична, артистична, для якої рамки поп-групи трохи тіснуваті. Талант-шоу й подальша після нього діяльність - запорука того, що й в особистому житті в колись «бідних родичів» усе налагодиться. Приклад тієї ж таки Бушміної - чудесний альянс із сином екс-міністра економіки. Чим не казка про Попелюшку?
Проте це тільки ті, хто плаває на поверхні... А ті, хто «на дні»? Хочеться вірити, що все-таки це не «дно» життя, а важкий пошук себе - після шумного балу. Розмовляючи з DT.UA, молоді артисти та напівартисти демонстрували браву мажорність - мовляв, усе в нас гаразд! Зрештою, так і має бути… Адже ні телеканал, ні конкретне талант-шоу не гарантує головного - долі. Якщо вона визначена в мистецтві, отже, так і буде…
* * *
Цей хлопець іще рік тому «підірвав» країну без тротилу. Його голос обговорювали ледь не в кожній квартирі. Порівню­вали із солістом… на хвилинку, групи Queen, тобто з Фредді Мерк’юрі. До того сильний в українця виявився голос. 33-річний Віктор РОМАНЧЕНКО, скромний і навіть сором’язливий викладач фізкультури Херсон­ського університету (уродженець Білозірки), переміг на «Х-факторі». Відхопив два мільйони гривень. І що?
- Звичайно ж, талант-шоу помітно змінило моє життя, - розповідає DT.UA Олег КЕНЗОВ. - З’явилося більше пісень, тепер я більше виступаю як сольний артист. Це дало можливість працювати у творчому напрямку далі, а не просиджувати штани в офісі. Під час шоу я познайомився з дівчиною - і в нас зараз стосунки.
Де найчастіше доводиться виступати? Здебільшого корпоративи. І, скажу, дуже добре, що вони в мене є. Слава Богу, що маю кошти, які можу вкладати і в себе, і у свою творчість. Як правило, концертів у сидячих залах у мене немає. Переважно співаю в клубах. Мені навіть так більше подобається. Приємно, коли люди під мою музику танцюють, відпочивають, дуріють…
Нещодавно виступив у Моск­ві на фестивалі «Белая трость» разом з іменитими виконавцями. Там я представляв Україну. Що­разу на таких заходах у мене з’являються нові знайомства.
Життя після шоу - це спроба творчого пошуку. Прагну «не згаснути»… Принаймні живу на два міста - Київ і Москву. Сьогод­ні навіть більше працюю в Москві.
У мене немає одержимості «заробити» матеріально. Хочеться творчого зростання. Пісні виходять - «Море», «Я один». Ось днями хочу випустити кліп на пісню «Если ты готова», справа лише за монтажем. На жаль, працюю без продюсера. Так, у Москві є люди, які допомагають… Отже, працюємо на перспективу.
Може, хтось думає, що я мільйони заробив, але це не так. А батьки завжди мене підтримують - тільки вперед, уперед. Моя дівчина творча людина, але не з шоу-бізнесу.
І все-таки сподіваюся, що диво обов’язково повториться! Хоча трохи сумно: тепер щосуботи немає ефірів… Ти буцімто йдеш у вільне плавання.
…До розмови долучається Роман ВЕРЕМЕЙЧИК:
Ще на проекті в Маріям і Євгена зав’язалися романтичні стосунки, і вони почали жити разом.
«Мої батьки й близькі дуже добре поставилися до того, що я вирішив взяти участь у шоу, більше того, тато сам запропонував мені взяти участь у проекті «Танцюють всі!», - каже Євген. - І ніколи не виникало докорів із цього приводу, вони підтримують мене в моєму виборі».
Маріям: «Я весь час відчувала з боку близьких моральну підтримку і вдячна за те, що вони ніколи не ображалися на мене, коли я іноді зривалася через велику нервову напругу під час ефірів. У будь-якому разі подібні проекти - школа життя, яка дає серйозний життєвий досвід…»
«Молоді дарування мусять приборкати свою жадібність»
Що думає про «шоу» і «таланти», а також про їхні наслідки для незміцнілої психіки юних дарувань психолог? Віктор ГРЕЧАНОВСЬКИЙ (лікар, кандидат медичних наук, психотерапевт) не з чуток знайомий з подібними проектами, а в деяких виступає навіть консультантом.
- Вікторе Миколайовичу, чи існує, на ваш погляд, «психологічна проблема» для молодих людей у тому, що вони миттєво з’являються на ТВ-екрані в талант-шоу (на три місяці), а потім багато хто з них різко зникає, розчиняється в безвісності?
- Вважаю, проблема існує. В історії естради та кінематографа є приклади, коли людина, потрапивши в ранньому віці в «зірки», далі прагне відповідати «зірковим очікуванням», які часто не виправдовуються. Індивід, потрапляючи в «богему», круто змінює свій спосіб життя, стає не таким, як його однолітки, однокласники, однокурсники. Його життя різко змінюється, він може переїхати з одного міста до іншого або потрапляє в іншу країну. І оскільки людина - молода, то вона все всмоктує як губка, оскільки більш уразлива, більше піддається впливу. Скільки триває талант-шоу? У середньому кілька місяців, і для організаторів шоу різні молоді люди можуть бути лише відповідним матеріалом. Як глина чи мармур для скульптора. Потрібне - додається, непотрібне - прибирається (з погляду продюсера чи спонсора). Але далі така людина мусить жити з якимись новими «нерідними» рисами. І, відповідно, не в усіх вистачає внутрішнього ресурсу, певної гнучкості та еластичності, щоб зберегти чи повернути собі «колишні частини» особистості, те, що від початку було автентичним і справжнім.
Відповідно, даний стрес може бути - одночасно - як сприятливою можливістю, так і небезпекою. І передбачити заздалегідь, чим він обернеться, складно. Адже людина круто змінила спосіб життя. Раніше жила в місті N, потім потрапила до столиці. У телепроекті брала участь кілька місяців, після крутої телепопулярності у своє місто повертатися не хоче й починає докладати зусиль для того, щоб залишитися, утриматися на плаву.
Питання: а чим вона платить за все це? Вона стає деревом, пересадженим із рідного живильного ґрунту в інший. Але ж не всі в Києві добре приживаються. Подеколи успіх і слава криють у собі небезпеки. Згадується маніфест Льва Толстого, який він сформулював іще у свої 18 років: «Не змінюй способу життя, навіть якби ти став вдесятеро багатшим! Не дозволяй собі витрат, що робляться для марнославства!».
Проте молодий артист уже сам собі не належить. Знаєте, нещодавно проводили аналіз історій життя людей, які виграли великі гроші в лотерею… І зустрічаються люди, які втратили все, навіть те, що мали до виграшу. Просто в підсумку їм було нічим платити за житло.
Люди віком до 20 років у переважній більшості не сформували своєї власної внутрішньої системи цінностей і цілей. І риси особистості в них часто є запозиченими або привнесеними ззовні новим середовищем, новими «вчителями» й «батьками» (з середовища діячів шоу-бізнесу). Тут якраз можливий драматичний злам цінностей, дезорієнтація щодо мети й способів її досягнення. Світ може буквально перевернутися «з ніг на голову».
Згадується криза 2008-го, коли гроші не дуже цінувалися, багато чого можна було легко отримати в кредит. У підсумку люди досі розплачуються за «доступні» доларові кредити. Схожа ситуація може трапитися і з молодою людиною: спочатку надлишок усього, а потім нестача, у підсумку можлива особистісна криза, інфляція власного «Я», коли таланти спершу переоцінили, а потім вони різко знецінилися….
- Що насамперед ви порадите тим молодим людям, які вирішили стати артистами й хочуть випробувати себе в талант-шоу?
- Перше - спробувати приборкати власну жадібність… Що ж до популярності, матеріальних благ, якихось інших можливостей... Треба розуміти: безплатний сир буває тільки в мишоловці.
Друге - не варто спокушатися скороминущою славою. Треба розуміти: якщо вас вибирають, то, можливо, у цьому не стільки ваша заслуга, скільки просто вдала кон’юнктура й примха продюсера, режисера, сценариста, симпатії глядачів, які швидко згасають.
Не треба приписувати собі надмірні заслуги. Слід усе сприймати спокійно: те, що зараз дано, може бути вмить забрано. Я такий, який є, але ця ситуація, кон’юнктура виявилися для мене успішнішими, тобто треба розуміти, що успіх може бути надто тимчасовим явищем.
Третє - потрібно якомога спокійніше ставитися до невдалих спроб. При цьому розуміти: якщо є мета та бажання, то подібні спроби можуть бути продовжені й стати зрештою успішними… Томас Едісон, який винайшов електричну лампочку, здійснив понад 2 тис. спроб, перш ніж досяг мети! Якби він зупинився на 1999-й спробі, нічого не домігся б.
У цьому сенсі є золоті правила найбагатшої людини планети Воррена Баффетта: 1) живіть якнайпростіше; 2) не робіть того, що радять інші, просто слухайте їх і робіть так, як вважаєте за правильне, навіть якщо це суперечить усьому, що вам радили… 3) управляйте своїм життям самі, це ВАШЕ життя, а не ЧУЖЕ!
- Чи можуть талант-шоу - в Україні та в світі - вирощувати справжніх артистів, а не учасників телевізійних ігор, яких регулярно бачимо на телеекрані?
- Можна зробити аналіз історій життя учасників шоу. Подивитися, який відсоток учасників цих шоу в підсумку стали професійними артистами, виконавцями, творчими людьми? Гадаю, це невеликий відсоток. Адже в шоу працює принцип: мета виправдовує засоби. Завдання таких шоу - захопити глядачів грою, щоб рейтинг передачі підвищувався і наповнювався рекламний бюджет телеканалу. Цим «телесвітом» рухає вигода, тому завдання будь-якого шоу - втримати глядачів біля телеекрана всіма можливими способами.