Без оголошення війни наші загальнонаціональні (а їх близько двох десятків!) телеканали розпочали активні маневри. Не чекаючи вересня, традиційного старту телесезону, вже щосили б’ють із гаубиць... Приголомшуючи уяву немислимою кількістю прем’єрної мури...
Так званого «прем’єрного продукту» для розваги глядача.
Від напливу очікувань суспільство здригнулося. І протягом останніх днів у різних ЗМІ знову активно зненавиділи «ящик».
Репертуар - програма на завтра (і назавжди) - справді чудовий і в усьому дивовижний...
Вільні жінки (від 20 до 40), а також безпутні чоловіки (до 38) активно шукають одне одного (виключно у пітьмі) спотикаючись, падаючи, орієнтуючись на нюх і слух; у результаті, якщо пощастить, знаходять своє неземне «щастя» - у вигляді одне одного (шукайте на «Інтері»!).
Провінційній дурепі, яка спить і бачить себе красунею, терміново підбирають кутюрний мотлох, роблять гламурний манікюр-педикюр-макіяж - і кікімора зі Жмеринки вмить перетворюється на подобу Джулії Робертс (а це - «1+1»).
Зграї аматорів голосять, щосили роззявляючи пащі, при цьому приховують свої обличчя від експертів (серед котрих, не сумніваюся, буде Потап); а фахівці з «налу»-«вокалу» виключно «наосліп» вибирають найгучніше виття, щоб згодом зробити з нього «голос країни» (це теж «1+1»).
Мужчини і дами (від 18), які не мають кухарської спеціалізації, але обожнюють готувати, отримують 500 тис. гривень у вигляді призу і вирушають у престижний кулінарний технікум міста Парижа (СТБ).
ПрИнц і душка Басков, який, згідно зі ЗМІ, давно не бачив рідної дитини, тим часом поглядає на якусь українську красуню, щоби згодом гульнути з нею в найгарніших містах планети: дівчині конче має виповнитися 18, коли «все» можна («Інтер»).
Безжурна компанія роззяв без комплексів, але з почуттям гумору влаштовує «лоскотання» (сміхотерапевтичне) зубрам comedy-жанру (В.Зеленському і М.Галустяну), а хто примусить передовиків сміховиробництва сміятися найгучніше, той і візьме касу - 50 тис. гривень («Інтер»).
Знаменитий телезнахар, по якому плаче міліція на всіх широтах Російської Федерації (цей «айболить» залікував не одну жертву екстравагантними «мікстурами» з курячого помету і кореня лопуха), ура, терміново прибуває в Україну: очевидно, масово викорінювати геморой пійлом із бузини та салатом із лободи («Інтер» любит бабушка моя!»).
Колись розлучене лихою долею подружжя, зустрівшись під сонцем телекамер, починає «все спочатку», причому не безкоштовно, а заробляючи на справах любовних близько 5 тис. гривень за одну зйомку («Новий»).
За 50 тис. гривень, якщо ви, звісно, сподобаєтеся І.Лисенко, у вас у квартирі встановлять приховані камери (так, щоб не знала друга половина), і, за командою ведучого, ваш будинок перетвориться на «божевільню» для всеукраїнського огляду («Новий»).
У несподіваному місці і в екстремальний момент до перехожого чіпляється Сергій Сивохо й пропонує 50 тис. гривень, тому що це хитрий хід у передачі «Вирваний із натовпу» («Інтер»).
Невгамовні співвітчизники, обтяжені зайвими кілограмами, на очах батьківщини поетапно худнуть, бліднуть, тьмяніють, від вітру хитаються, перевтілюючись у худі тріски: передача при цьому називається оптимістично - «Зважені і щасливі» (СТБ).
Чотири пари женихів і наречених змагаються у відповідальному завданні: організувати весілля так, щоб конкуруючу пару негайно задушила «жаба»: переможця посилають у весільну подорож у прекрасний куточок планети («1+1»).
Люди з вулиці, які думають, що вони співаки, напружують зв’язки у тривожних виробничих умовах: їх поливають холодною водою, їм пускають в очі дим, їх катують на центрифузі, - звісно, всі катування за великі гроші (завжди винахідливий «Новий»).
…І це - ще не все!
Це лише приказка до казки «Український телевізор».
***
Кожен знає: ТБ на розумних не розраховане! І матиме рацію.
Телевізор - давно «ума палата», на дверях якої інколи бракує металевої таблички «№6».
А так усе гаразд, усе звично. І досить очікувано.
Будь-який «телепродукт» - традиційна прокладка для реклами (а ви не знали?). Накручування телерейтингу (за грізним наказом олігарха) - завжди вимушене нехтування критеріями смаку, нормами моралі людської і творчої адекватності (а як ще рейтинг «підбадьорити», не оперою ж Лисенка...
…Проте кожна людина, і суспільство загалом, передбачають вже таку складну внутрішню (душевну), а також соціальну («публіцистичну») організацію, що незадоволені «ящиком» - були, є, будуть. Навіть якщо на всіх двадцяти загальнонаціональних з ранку до ночі крутитимуть ретроспективи Іоселіані, Тарковського, Пазоліні або опери Верді, Чайковського і Пуччіні, знову, не сумнівайтеся, знайдуться «незадоволені».
І їх виявиться ще більше, ніж тих, хто активно незадоволений тепер!
Бо це вже «філософія смаків», «історія звичаїв».
І взагалі - інша історія.
Мені ж мариться очевидне: частіше важливий не той чи інший «продукт» (укорінена ідіома телебізнесу), а збалансованість «рецептури» у телеменю.
А балансу немає. І поки не буде.
От і «див. вище» - очікуване апокаліптичне «меню» 2011-2012 від українських телемонстрів... Точніше - від «мавп». Оскільки це вже не «телебачення», а спеціально обладнаний «зоопарк». Де стурбовані і скорботні на всю голову люди з ранку до ночі виключно «мавпують». Передражнюючи інші канали (часто російські), а також одне одного - у гламурному мотлоху, в безглуздих «форматах». Кривляються, дуріють. Ніби «доводять» теорію Дарвіна «навпаки»: і з людини можна зробити мавпу, ти лише ввімкни на хвилинку наш канал.
«Країна спостерігає за танцями, піснями «талантів» і змаганнями «екстрасенсів», замість того, щоб побачити якісні дискусії про шляхи розвитку, аналіз і кваліфіковану публіцистику. У танцях і піснях немає нічого поганого, але погано, коли вони ТОТАЛЬНО присутні в ефірі», - днями грізно і вірно пише «Українська правда».
При цьому своєчасно уточнює: політичні умонастрої суспільства сьогодні все одно визначає не так ТБ, як Інтернет, і це теж українська (народна) правда.
«Я вже рік не дивлюся ТБ! У мене вдома три телевізори. Але вони не мають антен. Телевізор їсть ложкою мозок, нехай краще мої діти книжки читають. Відмовитися від телевізора легше, аніж від куріння. Це все-таки психіатричний алкоголізм. Телевізор - це ще один член сім’ї, який у тебе забирає життя. Навіщо? У мене дуже багато друзів, які сьогодні вимкнулися з розетки…», - цитую монолог кінорежисера Олеся Саніна в «Українському тижні».
Це ж видання наводить і приголомшливу «статистику». У журналі Social Indicators розумні вчені з університету Меріленд опублікували невтішні результати 30-річного дослідження. Виявилося: люди, які почуваються нещасними, більшість часу проводять саме біля «ящика». Тобто соціально активні громадяни - ці якраз знаходять час для книжок, для спорту, навіть для громадянських вчинків на місцевих «майданах». А «нещасні» - ці, телепні, стирчать перед телевізором. І «ящик» з’їдає на 20% більше їхнього часу, ніж у щасливчиків...
...Тут, зрозуміло, цвяхом у мізках дряпає «рідне». Цифри, правда, різняться. Оскільки одні вимірювачі - оптимісти - стверджують, що «частка» українців, задивлених у «ящик», повільно падає. А ось інші - песимісти (зокрема GFK) - стверджують: на початку 2009-го телеперегляд в Україні зріс на 7%! Це період кризи. І це означає: гучний «ешелон» нещасних українців усе-таки дає приріст...
Це, напевно, ті бідолахи, які в ілюзорній нісенітниці розважального ТБ знаходять хоча б тимчасове «звільнення», відволікання, заспокоєння?
А може, в цих нещасних просто грошей не вистачає, щоб хоч кудись піти, відірвавши зад від канапи і «ящика»?
…При цьому вічне «нічого дивитися!» - вже як гасло, марш «незгодних». Крик ТБ-невдоволених… Котрі, плюючись і чортихаючись, як і раніше, «жеруть» кактус і несамовито мордують свого маленького вірного друга - пульт.
Навіть Олександр Юхимович Роднянський, який недавно прибув на батьківщину знімати «Білу гвардію» за мотивами Булгакова, з усією відповідальністю заявляє «Фактам»:
- Провінціалізм і «лохівство» - ось що відбувається на українських телеканалах!
…І тут-таки відразу ж прямує в одну з місцевих студій (де «лохівство» традиційно набуває форм завершених і політнекоректних), щоб послухати, як кваліфіковані невігласи і професійні провокатори примітивно «розмірковують» про великого письменника М.Булгакова. Інший би (як я, наприклад) просто плюнув у фізіономії - і гримнув дверми, геть від «гапонівщини»!
Тільки... «провінціалізм» і «лохівство» - не лише знущання над пультом і «всенародний» перегляд усього того, чим «згодовують», це ще й псевдоінтелігентне «якшання» з дрібними бісами великого ТБ...
З тими, хто щосезонно «жене» бісівщину. У вигляді «політцирку». У форматі «розважалівки»... Яка справді нині підмінила собою всі «слоти» і «сегменти».
Медіаексперт Отар ДОВЖЕНКО («Телекритика») з цього приводу ділиться з DT.UA своїми думками:
- За півстоліття масового ТБ продюсерський геній створив не так і багато варіантів розважальних форматів. Навіть найбільш якісний продукт західних винахідників, як правило, відрізняється подробицями реалізації та оформлення, але не головною ідеєю. Зараз в Америці, наприклад, помітний ажіотаж навколо уподобаного ними The X Factor, який замінить American Idol. Хоча концепції багато в чому ідентичні. У нас, в Україні, в ситуації, коли мало часу, коли планки рейтингу завищені, повсюди блат і відкоти, а за успіхи шоу треба відповідати головою (оскільки рука в наших олігархів не тільки «довга», а й «важка»), - винаходити оригінальні формати готові не всі... Ось і беруть «за основу» те, що спрацьовує з найбільшою віддачею. Тому все таке однотипне! Але ринок чим далі, тим більше структурується. Тому не все безнадійно у «програмі передач на завтра». Є надія, що деякі жанри займуть свої ніші. А деякі (безглузді) просто відімруть. Кількість, можливо, колись переросте і в якість? А «Караоке на Майдані» - згодом - не вважатиметься першим і останнім успішним розважальним шоу, придуманим в Україні. Що ж стосується можливості «інфляції» розважалівки на вітчизняному ТБ, то, як влучно зазначив у попередньому числі DT.UA Сергій Рахманін, розважальна жуйка виконує сьогодні важливу політичну функцію, тому її підживлюють великими грішми і підтримуватимуть у бойовій формі рівно стільки, скільки потрібно.
***
…У цій темі, до речі, завжди знайдеться крайній (справа), який пошле таких, як я (як ви), на вісім букв... А ти, мовляв, драпай звідси і дивись «Культур»-мультур, оскільки все інше не для вас, бузувірів, а для народу!
Хоча й «Культура» (у вигляді каналу) - начебто «для народу», проте ледве виживає. І лише завдяки самовідданості ентузіастів (за копійки) намагається «щось» робити. (Правда, мені особисто фатально не щастить останнім часом із їхньою сіткою: як увімкну, так і показують - або музфільм О.Бійми середини 80-х «Гори співають», знятий однією камерою «впритул», або нудні розповіді статистів, «як я одного разу зустрів великого...»).
Відкрита ще Л.Кучмою, ця «Культура» животіє у статусі пасербиці. Серйозної - або хоча б співчутливої - участі держави в долі цього каналу ніяк не помітно.
Та й хіба до «Культури»? Якщо «танцюють всі!» «Сказився кожен!»
А «мавпування» - найважливіше з шоу.
Втім, навіть у цьому хороводі - у просторі «мавп»-ТБ - не все так однозначно. Навіть у тоталітаризмі «розважалівки» є «плюси» й «мінуси».
Спочатку про останні. Їх багато. Усі відомі... «Мавп»-ТБ
створює шкідливий «паралельний» світ, у якому шукаєш, але не знаходиш нічого живого, розумного і корисного. Власне, людського. Все запропоноване - муляжне, вигадане, симульоване. «Мавп»-ТБ - ніколи не творчість, а лише сканування, передирання, кривляння.
А ще: насадження, всіма доступними способами, невігластва, жадібності, тупості.
Власне, це безальтернативна «ідеологія» цього ж таки новітнього «мавп»-ТБ.
Істотний «мінус» такого ТБ - відчуття, неначе в країні «занадто багато непотрібних каналів» (а може, це й «плюс»?). Оскільки всі однотипні: без обличчя, без смаку, без «запаху». Без програмного розмаїття. На «Україні», наприклад, по енному колу домучують «Глухаря» (а що поставити, коли конкуренти не дрімають?). Або теж там - укотре - трамбують сітку охоронцем, якого грає актор з нерухомим підборіддям (із київського театру імені Івана Франка).
…А ось тепер, (під завісу повісті,) - про «плюси» «мавп»-ТБ! Вони також знайдуться. Головний «плюс» у тому, що розумний глядач із нашого «мавпячого» «ящика» повільно, але впевнено ліпить для себе «образ ворога». А якщо «ворог» - то ми не здаємося. І знайдемо в собі сили боротися, азарт - протистояти.
Звідси ще один «плюс». Помітно зросло відвідування культурних закладів: театри переповнені, кінотеатри гудуть, навіть музеї - і ті не порожні. Скоро, дивися, завдяки «мавп»-ТБ і читати почнуть масово, тоді зовсім добре.
Важливий «плюс» у тому, що «мавп»-ТБ абсолютно нещадне до штатних фігурантів зі свого «звіринця» і, відтак, займається тотальним їх «викриттям». Ось, погляньте - скільки вже на це дивитеся, - хіба не здуваються карикатури з шоу «Зірка+Зірка», які зовсім не вміють ні співати, ні спілкуватися. А для Сердючки, до речі, це взагалі етап остаточного приниження, оскільки на перевірку з’ясувалося, що ця «маска» не може похвалитися ні дотепністю, ні комунікативною винахідливістю, останні фольклорні соки - й ті висохли, - Сахара...
«Мавп»-ТБ - на продовження теми - це чудова «наводка» для податкових органів та персонально міністра Могильова :)) Коли натовпи гультяїв-телепнів (у програмі К.Осадчої) пишаються дрібничками за сотні тисяч або хваляться «подарунками» за мільйони, тут саме «воно»... Згідно з «духом» і «буквою» поточного часу, запитати б у дресированих ляльок: а звідки, а за які грошики?! І зразу пас - у проект К.Стогнія!
...Є, нарешті, і головний «плюс» у цій темі... «Мавп»-ТБ, яке на наших очах перетворює людину на орангутанга, все-таки теж (частково) підвладне невблаганним законам «дарвінізму». І, дивися, - відформатована всіма каналами сукупна «мавпа» раптом... перетвориться... на людину.
…Доживемо?