Це парадокс, але саме 27 серпня, раніше ця дата символізувалася як день радянського кіно, у Венеції стартує 71-й міжнародний огляд світового кінематографа. Нові фільми від Андрона Кончаловського, Алехандро Іньярріту, Фатіха Акіна; повна версія (без купюр) фонтрієрівської "Німфоманки"; а також фільм-присвята видатному італійському режисеру П'єру Паоло Пазоліні. Програма вражає.
Торік перед Венеціанською Мострою стояло нелегке завдання ювілейних підсумків, результатом яких стало кон'юнктурне рішення: Золотий Лев дістався італійській картині "Священна Римська окружна". Документальний зріз життя італійців зі столичного передмістя, знятий Джанфранко Розі, з одного боку, зміцнив позиції національного кіно, з другого - усталив статус документалістики в конкурсі фесту.
І от цього року серед конкурсантів бачимо молоду зірку доккіно Джошуа Оппенгеймера, чий фільм "Акт убивства" був глядацьким фаворитом Берлінале-2013 і тріумфально прокотився кінофестивалями, включаючи вітчизняний "Docudays". У Венеції режисер показує другу частину свого дослідження індонезійського геноциду 60-х, спродюсовану, як і попередній фільм, у тандемі Вернер Херцог-Еррол Морріс. Але, якщо в "Акті вбивства" камера була спрямована на катів, фільм-продовження "Погляд тиші" говорить від імені жертв.
Одна з найбільш знакових жертв світового кіно - режисер П'єр Паоло Пазоліні. Його останнім дням присвячений фільм Абеля Феррари "Пазоліні". Навряд чи варто очікувати від Феррари тонких вібрацій у дусі "Останніх днів" Гаса ван Сента. Але картина має серйозний козир - Вільям Дефо в головній ролі. Зважаючи на культ Пазоліні в Італії (особливо у лівих інтелектуалів, які стоять нині біля керма Мостри), та й наполегливу присутність актора останні роки у Венеції, упевненість про головний акторський приз може похитнути тільки щось зовсім екстраординарне.
Як альтернатива - це може бути непрофесіонал з фільму Андрія Кончаловського "Білі ночі листоноші Олексія Тряпіцина". Російське кіно у Венеції - одержимість відбірників. Якщо китайський кінематограф, не менш популярний на Мострі, бере кількістю, російський практично ніколи не залишає Венецію без призів. 1962-го Золотого Лева з італійською картиною "Сімейна хроніка" ділив фільм "Іванове дитинство", де Кончаловський був співсценаристом Андрія Тарковського (і навіть виконав маленьку роль!). Венеція для Кончаловського, за його власними словами, - це початок кар'єри. До джерел слави звернений і його останній фільм.
Наскільки можна судити за попередніми відгуками, це парафраз напівдокументальної "Історії Асі Клячіної": російська глибинка, нехай і сучасна, але така ж сама архаїчна, і реальні люди, які грають персонажів майже реальної історії.
Тематичні перегуки неминучі в програмі будь-якого кінофестивалю. Венеція-2014 говорить не тільки про індонезійський геноцид. Конкурсний фільм "The Cut" етнічного турка Фатіха Акіна - одіссея вірменина, котрий втікає від різанини на край світу. Інший соціальний (у своїй особливій ексцентричній манері) співець зі Швеції - автор відомих "Пісень з другого поверху" - побореться за Золотого Лева з картиною "Голуб сидів на гілці, розмірковуючи про життя", де прикрощі людства будуть проаналізовані з погляду... птахів. У риму йому - назва чорної комедії Алехандро Іньярріту "Birdman" (що дослівно "людина-птах"), якою Венеціанський кінофестиваль і відкриває свій 71-й сезон. Примітно, що знаковою фігурою фестивального відкриття і цього разу стане неперевершений оператор Еммануель Любецькі, який був присутній на першій торішній червоній доріжці у зв'язку з прем'єрою "Гравітації".
20 прем'єрних конкурсних показів оцінюватиме суддівський склад, куди входять такі зірки, як Тім Рот і пам'ятна екзотична господарка лісопильні у Твін Піксі - Джоан Чен. З національних зірок - виконавець більш як десятка культових для Італії кіноперсонажів, актор і сценарист Карло Вердоне.