Завершився IV Міжнародний фестиваль класичної музики Odessa Classiсs, на який з'їхалися видатні музиканти з різних країн. Десять днів, наповнених концертними та освітніми фестивальними програмами, - серйозний виклик для Південної Пальміри. Проте одеська аудиторія прийняла такий виклик: зали були переповнені.
АВСТРІЯ. Клавірабенд, який у залі філармонії дав знаменитий австрійський піаніст, багатолітній керівник і головний диригент Віденського камерного оркестру Штефан Владар, - особлива зарубина на серці меломана. Гайдн, Бетховен, Шуберт, Ліст - усе так, та не так. Усе пережито заново, по-новому розставлено акценти, піаніст творить свій храм, де молиться Богу музики від душі, щиро.
Після концерту Штефан Владар хвалить емоційну публіку. І від похвали шарієшся, бо знову слухачі аплодували між частинами, і завжди так роблять, зрозуміло, із кращих спонукань. Президент фестивалю Олексій Ботвінов підкреслює, що вишуканий стиль Владара, стриманий, вишуканий і аристократичний, сьогодні вважається еталонним у Відні. Сприйняття музики в людей змінюється, розширюється навіть діапазон звуків, які розрізняє людське вухо, і коли Владар грає Гайдна, це не звучить архаїчно, це сучасне прочитання, виконане з належним благоговінням до оригіналу.
БЕЛЬГІЯ. Учасник опен-ейру й завершального філармонічного концерту скрипаль Майкл Гуттман - головний диригент і артистичний директор Брюссельського камерного оркестру, керівник Паризького камерного оркестру, прімаріус струнного квартету ім. Арріаги і Танго-квартету Майкла Гуттмана, музичний керівник міжнародного фестивалю Pietrasanta in Concerto в Тоскані. Поділяє любов Ботвінова до рахманіновської музики, чудовий і у "Вокалізі", і в Елегійному тріо пам'яті Чайковського, - а де ж перезавантаження? Та не потрібне воно тут, Рахманінова по-іншому трактувати - тільки спотворювати, ось яка історія.
І танго П'яццолли на біс - теж в автентичному звучанні. Але як же хороше! Не дарма The New York Times описує його гру як "неймовірно багату барвами та красою звуку", а The Jerusalem Post називає Майкла Гуттмана "Шагалом скрипки".
Скрипаль закінчив Королівську консерваторію Брюсселя, Джульярдську школу в Нью-Йорку, де його викладачами були Дороті Делей, Фелікс Галімір та солісти Джульярдського квартету. Але його останній і головний учитель, великий Ісаак Стерн, прищепив Гуттману основи легендарної одеської скрипкової школи, тому Майкл Гуттман вважає себе продовжувачем одеської виконавської традиції.
БРАЗИЛІЯ. Ще один блискучий виконавець Рахманінова і учасник завершального концерту Антоніо Менезес входить до п'ятірки найкращих віолончелістів світу. Він виграв Міжнародний конкурс ARD у Мюнхені та отримав Першу премію конкурсу Чайковського. Багатолітній учасник легендарного тріо Beaux Arts у його фінальному складі, разом із Даніелем Хоупом та Менахемом Пресслером, - найзнаменитішого тріо в історії класики останніх десятиліть.
Щоб потішити одеську публіку, нагадав про Бразилію, блискуче зігравши щось із Вілла-Лобоса з гарячим південним темпераментом.
БРИТАНІЯ. У залі Одеської опери з Берлінським камерним оркестром виступив блискучий британський скрипаль Даніель Хоуп, головний диригент Цюріхського камерного оркестру, найкращий музикант Європи-2015, ексклюзивний артист Deutsche Grammophon.
Хоуп входить до п'ятірки найкращих скрипалів Європи. У першому відділенні звучали "Пори року" Антоніо Вівальді, а в другому виконано програму Vivaldi Recomposed by Max Richter.
- Коли шість років тому Макс Ріхтер розповів мені, що хотів би по новому написати "Пори року", я його запитав: "А що не так із оригіналом?" - розповів зі сцени Хоуп. - Усе так, відповів він, але оригінал звучав надто часто в найнесподіваніших місцях, аж до гаражів, торгових центрів і ліфтів.
Чи "переписав" Ріхтер Вівальді? Швидше, поімпровізував на його теми, зберігши результат у нотах. Має право на життя. Зрештою, як розповіла на тому ж фестивалі в рамках лекції про музику бароко Анна Гадецька, ми сьогодні далекі від першоджерела - змінилися слухове сприйняття, лад інструментів і самі інструменти, уявлення про виконавське мистецтво та багато іншого.
Хоуп грав емоційно, випадами корпусу вперед позначаючи діалог з тим чи іншим оркестрантом, хвалив красу Одеської опери (раніше бачив тільки фотографії, реальність виявилася більш вражаючою). А під кінець фестивалю погодився стати офіційним Artist in Residence of Odessa Classiсs.
Упродовж наступних трьох років Даніель Хоуп виступатиме двічі в рамках фестивальної програми щороку.
- Олексій Ботвінов та його команда виконали чудову роботу зі створення цього фестивалю у своєму прекрасному історичному місті, - каже скрипаль. - Для мене неймовірно хвилююче й надихаюче думати про безліч моїх музичних кумирів та їхні ролі в одеському музичному житті: Петра Столярського, Давида Ойстраха, Натана Мільштейна, Бусю Гольдштейна, Еміля Гілельса, Святослава Ріхтера, Захара Брона та багатьох інших. З нетерпінням чекаю нових музичних зустрічей в Одесі.
УГОРЩИНА. Досі звучить у вухах "Угорський танець" Брамса в залі філармонії у виконанні "скрипаля диявола" (насправді він божественний) і "короля циганської скрипки" Робі Лакатоша з його ансамблем. Популярну класику ніхто не скасовує й не відкидає, до того ж одеситів побалували й "Чардашем" Монті, і музикою з мюзиклу "Скрипаль на даху", а тут тобі й "Очи черные", і "Хава нагіла", і "Темная ночь", так, теж "перезавантажені" за рахунок віртуозності, підкріпленої не тільки генами музичної династії, а й солідною класичною освітою.
Робі Лакатош і другий скрипаль Ласло Боні змагалися в невтомній віртуозності, техніці піццікато, видобуваючи зі скрипок найвищі ноти, практично ультразвук - десь біля самого грифа...
Після "перезавантаженого" "Польоту джмеля" Римського-Корсакова, виконаного цимбалістом Жено Ліштесом, треба було терміново кликати на сцену великого Торнаторе, щоб він прикурив від цимбал, як герой Тіма Рота в його кінофільмі "Легенда про піаніста посеред океану" прикурював від рояльних струн.
НІМЕЧЧИНА. ПредставниківНімеччини на фестивалі було багато. І насамперед - Захар Брон, діючий професор Кельнської, Цюріхської та Мадридської консерваторій, Королівської академії Лондона, почесний професор цілого ряду консерваторій у Японії, Польщі, Болгарії та інших країнах. Серед його учнів - Вадим Рєпін, Максим Венгеров, Даніель Хоуп.
- Музика - мистецтво неконкретне, тому всі почуття, які я вкладаю, слухач, - якщо вони справжні, ті почуття, які я вкладу, - сприйме по-своєму, - каже маестро. - Найскладніше для скрипаля - бачити себе з боку. Кожна скрипка має свій ресурс, яким треба вміти скористатися. Якщо не вмієш грати, і "страдіваріус" нічого не зробить.
Захар Нухимович, крім участі в опен-ейрі, дав у школі ім. Столярського, своїй альма-матер, безплатний концерт із творів Шнітке, Стравінського та Чайковського, а також майстер-клас для дітей.
Разом із Берлінським камерним оркестром у філармонії виступав німецький піаніст Себастіан Кнауер, у чиєму послужному списку - виступи в більш як 50 країнах світу на чотирьох континентах, причому це концерти в найкращих залах світу (Берлінська філармонія, Цюріхський Тонхалле, Лондонський Вігмор-хол, Нью-Йоркський Лінкольн-центр і т.п.).
ІЗРАЇЛЬ. Перший фестивальний концерт, що досить почесно, грав Максим Венгеров з Ізраїлю. Ім'я Венгерова понад два десятки років входить у топ-п'ятірку найкращих скрипалів світу. Венгеров - дворазовий володар Grammy, п'ятиразовий володар Edison Award, Brit Award, двічі він отримував Gramophone Award, двічі - Echo Klassik, нагороду World Economic Forum Award "за зміну світу на краще". Перший музикант в історії, який став Послом доброї волі UNICEF. Хто чув на концерті в оперному театрі, як Венгеров із Поліною Осетинською виконують той-таки "Угорський танець" Брамса, - щасливець.
ІТАЛІЯ. Сестри-італійки, скрипалька Наташа Гаццана та піаністка Рафаелла Гаццана, виступили у філармонії в програмі "Ностальгія за Вічністю" на спомин про Андрія Тарковського.
Концерт продемонстрував зв'язок Тарковського зі світовою музичною класикою й Італією, що слугувала йому джерелом натхнення разом із Росією. На тлі підготовленого сином кінорежисера, Андрієм Тарковським-молодшим, відеоряду з фрагментів фільмів "Ностальгія", "Дзеркало", "Іванове дитинство" італійки виконували музику Баха, Пярта, і Сільвестрова, тексти творця фільмів читав Дмитро Черченко. Щастя для меломанів і кіноманів в одному флаконі!
РФ. Російська піаністка Поліна Осетинська, яка відкривала з Венгеровим фестиваль в опері, була на Другому Odessa Classiсs 2016 р. Тоді вона дала клавірабенд у Великому залі філармонії, де в ранній юності зіграла П'ятий концерт Бетховена та фортепіанний концерт Шумана. Після цього піаністкою зацікавилися десятки закордонних телекомпаній. Ні, тут про одеську школу не йдеться. І про "перезавантаження" класики теж, просто в піаністки, попри серйозну виучку, збереглася свіжість сприйняття, і слухач це цінує.
ТУРЕЧЧИНА. Пряна тембральна орієнталістика забарвила інший концерт в оперному театрі - Олексій Ботвінов і перкусіоніст Бурхан Очал (Туреччина-Швейцарія) показали програму "Перезавантаження-2". Арія і варіація з "Гольдберг-варіацій" Баха об'єднали старовинні ноти з палким східним ритмом і тембрами різноманітних ударних інструментів.
І така сама історія відбулася з музикою Бетховена, Рахманінова, Мусоргського - незвичайний діалог Заходу та Сходу, знайома музика звучить абсолютно інакше. Одна слухачка з подивом виявила, що радо сприймає Третю сонату "нелюбимого" Прокоф'єва. Ось вам і користь нового підходу до класики.
ШВЕЙЦАРІЯ. Знаменитий кларнетист Дмитро Ашкеназі (син відомого радянського піаніста Володимира Ашкеназі, який народився у Нью-Йорку) зі своїм духовим квартетом у складі Ренато Біззотто (гобой), Леонардо Біззотто (фагот), Карл (Чарлі) Фесслер (валторна) разом із Олексієм Ботвіновим (фортепіано) показали не "перезавантаження", а перегук епох і композиторів.
Твір композитора XVIII ст. Карла Стаміца - Квартет фа мажор для гобоя, кларнета, валторни й фагота, який рідко звучить у наші дні, - змінився твором нашого сучасника, Каспара Дітхельма - Тріо для гобоя, кларнета й фагота. Далі, без жодної хронологічної логіки, але дуже виправдано, з погляду музики, виконувалися Пуленк, Мійо та Моцарт.
УКРАЇНА. Учасник від нашої країни, який запам'ятався найбільше, - безумовний переможець дитячого конкурсу піаністів ім. Серафими Могилевської, що відбувся вперше у рамках фесту. Роман Федюрко з Київської дитячої музичної школи №21 - піаністичний "правнук" Могилевської, в якої навчався Михайло Легоцький, учитель Роминої викладачки Галини Коцюби.
Концертний етюд Ліста фа-мінор - зовсім не дитячий репертуар (хлопцю всього 13 років), але Рома зізнався, що кожен твір для нього асоціюється з придуманою ним історією, так легше запам'ятовувати. Хлопчик виступив у концерті на Потьомкінських сходах і здобув в Одесі безліч шанувальників. Ромі дісталася також Перша премія, спецприз від внука Могилевської, піаніста Олександра Могилевського.
Уже тепер зрозуміло, хто "перезавантажуватиме" класику в недалекому майбутньому під прапором України.