У рамках Днів Європи-2019, які пройдуть у Києві в травні, відбудеться показ німецького проекту "Ex Voto Edigna - те, що залишилося від дерева" - перформансу, присвяченого легендарній постаті Едігни, доньки Анни Київської і внучки Ярослава Мудрого.
Уявіть собі місто-театр. Справжнє місто, в якому розташувалися актори і режисери, освітлювачі й імпресаріо, машиністи сцени, гримери, костюмери. І навіть театральні пожежники! Всі вони мешкають у гарних, наче лялькових, будиночках. Спільно виховують дітей у кліматі любові до театру. А ще - щонеділі вони ходять у церкву однієї Святої, про яку весь цей строкатий творчий люд ставить цікаві вистави вже майже десять років.
Театральне місто сонця? Утопія й антиутопія "в "одному флаконі"? Ні, це реальність. Місто Пух (Баварія) і його творчі мешканці. Громадяни "театрального міста", з одних вікон якого видно славетну телевежу Мюнхена, а з інших - Альпи.
Це - місто закоханих у мистецтво, в Баварію. І, звісно, у Святу Едігну, яка на третину була українкою.
Отож нагадаю славний сюжет про легендарну Едігну. У зв'язку з певними обставинами, ця дівчина опинилась у Баварії, де в не ї відкрився дар духовного та тілесного зцілення людей. Народилася 1055 року, а вже після смерті оголошена блаженною римо-католицької церкви. Вона - донька короля Франції Генріха І та Анни Ярославни, внучка Великого князя Київського Ярослава Мудрого. Едігна здобула освіту при французькому дворі. За однією з версій, близько 1074 р. дев'ятнадцятирічна Едігна втекла з королівського двору, відмовившись від примусового шлюбу. Вона мала намір добратися до Києва, про який чула від Анни Ярославни. Проте дорогою Едігна побачила сон, який став для неї "керівництвом до дії", - мовляв, їй судилося назавжди лишитися там, де, їдучи возом, почує одночасно крик півня і мелодію дзвону.
Пророцтво здійснилося поблизу с. Пух у Баварії, що за 30 км від сучасного Мюнхена. Едігна поселилася у стовбурі старої липи і прожила в ньому, як черниця в келії, понад тридцять років! Харчувалася тільки рослинною їжею, вела побожний спосіб життя. Навчала дітей читати й писати, прилучаючи до християнських цінностей. У неї відкрився дар цілительки. Багато років поспіль вона лікувала не тільки місцеве населення, а й худобу; допомагала людям у боротьбі з недугами. Слава про Едігну ширилася по всій Баварії. Ще за життя Едігни біля липи збудували храм, у якому згодом блаженну й поховали. Померла вона 26 лютого 1109 року. Свого високого походження Едігна нікому не відкривала, воно стало відоме лише після її смерті. У 1600 р. римо-католицька церква проголосила Едігну блаженною.
Торік в українській столиці відбулася прем'єра вистави "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І.Початок Славного Служіння". На першому показі, на запрошення МЗС України, побувала делегація міста Пух. Гостей щиро вразив проект, і вони запросили українську Едігну на гастролі в Баварію у 2020 році, а режисера-постановника проекту - на традиційний фестиваль "Edigna Spiele" (у березні).
Баварці в театр залюблені. Попри те, що містяни працюють у різних сферах: є серед них айтішники, інженери, менеджери, реставратори. Та саме театр надає особливого сенсу їхньому життю, театр для них - більше, ніж просто хобі. Професійним ставленням до репетиційного процесу, повагою до режисера цей аматорський театр може слугувати взірцем для багатьох наших сучасних зірок.
Маркус Евердінг - єдиний професіонал у цьому проекті, знана постать у театральному світі Німеччини. Досить згадати, що Маркус Евердінг, корінний мюнхенець, тривалий час був художнім керівником театрального фестивалю Карла Орфа, заступивши на цю посаду після славетного Хельмута Матіасека. А дебютував у Stadttheater Regensburg. Після цього були проекти у Stadttheater Bern, у Театрі Ерфурт і в Театрі Nordharzer Städtebundtheater.
У 1995 році його призначено головним режисером Schauspiel am Landestheater Coburg. Заодно він продовжував співпрацювати і з іншими театрами.
Дуже популярна серед німецьких театральних режисерів практика співпраці з маленькими аматорськими колективами. Окрема сторінка такої співпраці - постановки на честь Святої Едігни, що їх громада міста Пух здійснює вже десять років. У 2009-му, до 900-річчя від дня смерті Блаженної Едігни, був перший такий експеримент. А цьогоріч продовжилася співпраця Маркуса з театральними аматорами Пуха.
Завдяки активній волонтерській роботі місцевих жителів на чолі з Едігною Келлерман та Андреасом Лоде ідею було реалізовано: перформанс "Ex Voto Edigna - те, що залишилося від дерева", як своєрідне довідково-ігрове дійство.
Це доволі докладна статична розповідь про те, хто така Едігна; розповідь згодом переходить у форму сучасного німецького театру - театру соціального маніфесту, дослідження вад нинішнього суспільства та глобальних проблем сьогодення.
Вистава триває дві години без антракту. Типовий німецький сценічний мінімалізм, що його диктує відсутність у виставі не тільки звичних для українського глядача великих декорацій, а й музики. Але цей прийом дозволяє спостерігачеві зосередитися виключно на дії, в центрі якої - особистість, котру "цькують" люди-стереотипи, різні штампи суспільства.
Отже, 17–19 травня, у рамках V Міжнародного фестивалю мистецтв "Anne de Kyiv Fest", вистава "Ex Voto Edigna - те, що залишилося від дерева" (з участю Андре Ленца, Христини Пробст, Ханса Рааба, Доріс Хесс, Александра Ейсенлауєра, Паули Кюхбанднер та інших) буде однією з основних подій Днів Європи 2019, організаторами яких виступили сам фестиваль та Київська міська державна адміністрація. Перформанс покажуть просто неба на Михайлівській площі столиці. Крім баварського проекту, відбудеться також показ української вистави "Едігна. Донька Анни Київської…" з участю зірок українського театру.