Переможцем Третього конкурсу молодих диригентів ім. Стефана Турчака став 33-річний Гаддієл Домбраунер (Франція-Ізраїль).
Сучасний диригент - головна постать на світовій музичній арені, і у філармонії, і в оперному театрі. Проведення Третього конкурсу молодих диригентів ім. Стефана Турчака планували на листопад-грудень 2014 р., але відкладали тричі. Причиною ставали політичні НП, війна в Донбасі, безгрошів'я.
Але тепер нарешті це, без перебільшення, грандіозне музичне свято відбулося, пройшло на найвищому, світовому рівні.
Заявки на участь у конкурсі подали претенденти віком до 35 років із 13 країн. Були допущені до першого туру 20 осіб із восьми країн, у другий пройшли 10, і в третьому стали переможцями 4 лауреати й дипломант.
Нинішні переможці вже показали себе на диригентському поприщі в оркестрах різних країн світу - українських і закордонних (Київ, Дніпро, Клівленд, Перуджа, Ашдод, Москва, Бухарест, Самсун у Туреччині та ін.).
Журі представляли українці: композитор Є.Станкович, ректор НМАУ В.Рожок, головний диригент НЗАСОУ, який забезпечив конкурс, В.Сіренко і відповідальний секретар А.Корисько. А також диригент-швейцарець Павло Длябога, переможець Першого міжнародного конкурсу ім. Стефана Турчака сербський диригент Мікіца Євтіч, соліст-вокаліст і диригент Оперного театру ім. Алішера Навої Нормумін Султанов (Узбекистан) та ректор Білоруської музичної академії Катерина Дулова.
Конкурси хороші тим, що в них поєднуються живе життя, інтрига, змагання і прекрасна музика. Змагання диригентів полягає в їхній репетиційній роботі з оркестром, умінні досягти художнього результату, вибудувати форму, передати зміст твору. І, нарешті, продиригувати підготовленими з оркестром партитурами перед публікою у фінальному концерті.
З цією метою організатори відібрали найкращі зразки світової та української музичної класики, і в нинішніх змаганнях прозвучали К.М. фон Вебер, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен, Дж.Верді, С.Рахманінов, Й.Брамс, П.Чайковський, І.Стравінський, А.Дворжак, Я.Сібеліус, Д.Шостакович, Б.Лятошинський. І вітчизняні партитури: Симфонієта Є.Станковича (1971 р.) і Карпатський концерт М.Скорика (1972 р.) - розкішна українська музика другої половини ХХ ст., що стала класикою.
Рівень оркестру виявився прекрасним. Цьому сприяли кілька чинників. По-перше, колектив помітно омолодився, в нього влилися талановиті духовики й ударники. А приплив молодих артистів, які ще не втратили прекрасної творчої форми (бо недавно навчалися), дуже сприяє підвищенню загального оркестрового професіоналізму, відмінному звуку. До речі, наприкінці грудня Національний симфонічний проведе новий конкурс на заміщення вакантних місць, цього разу в групах струнних: перших скрипок, альтів, віолончелей та контрабасів.
По-друге, гастролі у США взимку 2016/ 2017 р., на яких було зіграно 44 концерти! І поїздка до Німеччину, що завершилася буквально напередодні конкурсу, з 12 виступами, в яких звучали В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен, Ф.Мендельсон та інші класичні шедеври, що потребують високої виконавської школи, достойного рівня кожного оркестранта, - підтягнули звучання, безумовно, високопрофесійного оркестру на ще якісніший рівень. У Німеччині був достойно озвучений слоган Національного симфонічного "Слухай вічність".
У день завершального концерту роботу оркестру зі сцени оцінив член журі Павло Длябога, назвавши його рівень найвищим, світовим. Захоплювалися грою НЗАСОУ в чаті під час прямої трансляції всіх трьох турів конкурсу пересічні слухачі й колеги з інших провідних оркестрів країни, зокрема НОУ ім. Т.Шевченка.
Випускник НМАУ ім. П.Чайковського, член журі сербський диригент Мікіца Євтіч зазначив:
- Я не чув цього оркестру років 12 і випустив з уваги його потенціал. Оркестр дуже виріс, тепер це просто світовий рівень. Це кажу без жодних сумнівів. Якість конкурсу теж висока. Хлопець із Франції, який отримав першу премію, - це зрілий, серйозний, досвідчений диригент. У нього, я впевнений, кар'єра складеться дуже добре. Журі одностайно вибрало саме його, Гаддієла Домбраунера, переможцем.
На запитання про українську диригентську школу п. Євтіч відповів, що вона, звичайно ж, є, підтвердженням чого слугує творчість Стефана Турчака.
Доповню, що Мікіца сам навчався в НМАУ у професора Алліна Власенка, який випустив у велике життя плеяду талановитих, відомих диригентів: Володимира Сіренка, Вікторію Жадько, Андрія Іваниша, Наталію Пономарчук, Ігоря Андрієвського, Сергія Власова (Росія).
Кілька років головним диригентом у Бонні був наш Роман Кофман. Нині випускники-диригенти українських музичних вишів плідно працюють на Заході: Кирило Карабиць - в англійському Борнмуті й тепер у німецькому Веймарі. Львів'яни Оксана Линів у Граці, Андрій Юркевич - у багатьох світових театрах і три сезони - головним диригентом Варшавської опери.
Чотири дні пряма трансляція на каналі Youtube велася майже ідеально, причиною коротких збоїв стали епізодичні проблеми з інтернетом, музика було дуже добре "визвучена" режисерами.
Оперативно працював змістовний сайт, що реагував на перебіг змагань.
А попрацювати довелося чимало. Оркестр грав з невеликими перервами з ранку до ночі (п'ять повних 10-11-годинних днів). До програми третього туру вносився акомпанемент концерту. Солістами-ілюстраторами виступили віолончеліст Артем Полуденний з концертом А.Дворжака, скрипалька Богдана Півненко з концертом Я.Сібеліуса та піаніст Денис Яворський, що виконав концерт №1 Ф.Ліста.
Кульмінацією конкурсу став завершальний виступ лауреатів. І премія, і приз від оркестру - виступ за його пультом у наступному сезоні - дісталися Гаддієлу Домбраунеру (Франція-Ізраїль). Він виходив на сцену двічі. Спочатку відкрив парад лауреатів Увертюрою "Егмонт" Л. ван Бетховена.
Знаменита музика прозвучала еталонно. 33-річний диригент - зрілий, інтелектуальний, дуже чутливий і емоційний музикант. Чудовий виступ, заслужена перемога.
Потім лауреат ІІІ премії українець Назар Якобенчук диригував тричастинною Симфонієтою Євгена Станковича. Колосальний твір, велетенських масштабу й сили, створений 29-річним автором. У ньому не тільки відчувається вплив Д.Шостаковича, С.Прокоф'єва. У фіналі двічі проходить алюзія на до мінорну прелюдію з І тому ДТК Й.С. Баха. У невеликій партитурі закладений власний стиль геніального українського симфоніста. Диригент упевнено взяв трактовку прекрасної музики у свої руки. Грандіозне, незабутнє враження.
Програма була насичена драматизмом. Лауреат ІІ премії Іван Чередниченко вибудував глибоку, складну, часом трагічну концепцію Першої частини Третьої симфонії Бориса Лятошинського. Емоційний музикант, що глибоко відчуває, не щадить себе, віддається виконанню, працює буквально на знос. Насолоду отримали і артисти, і слухачі.
Друге місце конкурсу з українцем поділив учень Геннадія Рождественського румун Артун Хойник - дуже технічний, блискучий, яскравий, чутливий диригент. У його інтерпретації кілька частин сюїти Ігоря Стравінського з музики до балету "Жар-птиця" наповнилися яскравими образами, глибокими контрастами, імпресіоністичними барвами.
Завершив концерт ще один вихід переможця конкурсу. Гаддієл Домбраунер диригував фіналом Симфонії №4 Йоганнеса Брамса. За словами дослідника, в цій музиці "переплітаються відчай і надія, боротьба і смиренна покірність, у фіналі зібрані невирішувані суперечності, що призводять до трагічної розв'язки". Молодий диригент блискуче втілив авторський задум і власну людську та музикантську зрілість у фінальній чаконі.