Вы знаете Агафию Федосеевну? Та самая, которая откусила ухо у заседателя.
М. Гоголь "Повесть о том, как поссорились Иван Иванович с Иваном Никифоровичем"
Чудова людина - Владислав Шерешевський! Ви не знаєте художника Шерешевського? Ви багато втратили! Але є добра нагода з ним познайомитися. Ну якщо не особисто, то з його творчістю - гарантовано. В київському Музеї сучасного мистецтва України відкрито виставку художника "Асорті". Є митці, які запрошують на свої експозиції всіх знайомих, ледве знайомих, зовсім незнайомих. І приходиш, бо не хочеш трепетну душу творця поранити. Вдивляєшся в муки творчості, що в дорогі золочені рами втиснуті, а вони не гріють, за фібри душі не смикають. Прикро. Ніяково. Гадаєш - чи то в серці вже якийсь естетоприймач всох, чи то маляр не тією рукою пензель тримає. Зовсім інша річ - Шерешевський. Ледь побачиш афішу з анонсом його чергової виставки, кидаєш нагальні справи і поринаєш у мистецтво навіть без офіційного запрошення.
Мені відомо, що Владислав Шерешевський плодючий, як дюжина Пітерів Паулів Рубенсів, але обсяг та різноманітність робіт, включених в експозицію "Асорті", вражає. Так можуть працювати лише творці, до останньої своєї молекули віддані Мистецтву, яке я не помилково написав із великої букви. Але не сподівайтеся знайти хоча б в одній роботі художника холодний академізм або просто демонстрацію віртуозного володіння ремеслом. У кожному полотні є прихована філософська сентенція, погляд на химерний, алогічний, абсурдний, але привабливий світ. Владислав Шерешевський насміхається над історією і політикою, рекламою і телебаченням, релігією і національною ідеєю. Якби за таку справу взявся менш вправний митець, провал і уїдливі коментарі на тему кічу й карикатуризації і святого і грішного були б гарантовані. Можливо, заздрісні "колеги по пензлю" й будуть поза очі кусати витвори Владислава, але отрута не спрацює, а зуби викришаться.
Рок-музикант Френк Заппа казав: "Розповідати про музику - це все одно що танцювати про архітектуру". Важко словами описувати й живопис, навіть демонструючи понадякісні репродукції, - вони впливають на наше біополе зовсім не так, як живий контакт зі справжніми фарбами, дивовижним чином викладеними художниками в гармонію кольору, форми та ідеї.
Владислав Шерешевський не лише вміло й парадоксально грається поєднанням мало сумісних сюжетів і догм, а й доречно вкрапляє слова та фрази, які допомагають докопатися до подвійного чи потрійного дна живописної роботи. Діапазон препарованих тем можна відчути навіть у переліку деяких назв картин : "Смерть галеристки", "Чистотайд", "Джобс", "Христос і гуцули", "Перший національний", "Система Станіславського", "Де кілька", "Зняття з хреста", "Андроїди", "Молодий Шевченко в художника Шерешевського", "Аліса", "Самсунг", "Сім сорок", "Модест Петрович", "Б.Г.", "Нестор Іванович", "В контакте".
Владислав Шерешевський надзвичайно вправно пародіює живописну техніку різних епох і стилів: від життєствердних фламандців до радянського соцреалізму, від нервових мазків Ван Гога до українського наївного примітивізму. І все-таки навіть крізь найвитонченішу імітацію (Владислав, за бажання, міг би завалити світовий арт-ринок довершеними підробками будь-кого з велетів, - і експерти збожеволіли б, намагаючись відрізнити справжніх веласкесів та матіссів від "шерешевських") прозирає один неповторний художник. Добре, що на виставці є й абсолютно щирі, не епатажні невеличкі портрети дітей, жінок. Можливо, саме в цих роботах і сконцентрована квінтесенція творчого почерку художника. Все-таки веселий цинік - це, мабуть, театральна маска Владислава Шерешевського.
Цікаво, якби на київську вулицю Глибочицьку, на виставку "Асорті" якимось дивом завітав новий Папа Римський Франциск І і без єзуїтських хитрощів запропонував Шерешевському розписати якусь новозбудовану ватиканську капеллу, чи погодився б Владислав на цю каторжну роботу? Мабуть, так. Навіть про винагороду не питаючи. Чотири роки праці, шістсот квадратних метрів, триста біблійних персонажів - це йому цілком до снаги. Але чи втримався б він од спокуси полоскотати своїм уїдливим пензлем серйозність небес?
Якщо у вас настільки препаскудний настрій, що навіть довгоочікувана весна здається сірою й депресивною, вам варто відвідати виставку Владислава Шерешевського. Можливо, ви й не перетворитесь у цих залах на оптиміста, але кілька годин вакцинації від надто болісного сприйняття буття гарантовані.
Якщо ви невиправний оптиміст із домішкою здорового життєствердного цинізму, теж не оминайте Музею сучасного мистецтва України, що за Канавою, як казав Прокіп Свиридович Сірко з п'єси "За двома зайцями", тобто на вулиці Глибочицькій,17. Виставка живопису Владислава Шерешевського "Асорті" триває до 28 квітня.