"Гупало Василь. П'ять з половиною пригод". Таку назву має книжка Олександра (Фоззі) Сидоренка, вокаліста гурту ТНМК.
Автор (спільно з художником-мультиплікатором Сашком Даниленком) позиціює це видання як першу книжку для дітей про українського супергероя. Заявка цікава й досить відповідальна. Тим більше що не тільки маленькі читачі, а й дорослі давненько чекають таких героїв - як у книжках, так і в житті. Сам герой Василь Гупало на сторінках книжки потрапляє в різні ситуації й пригоди на Київщині, Полтавщині, він дуже любить свою землю, цінує друзів… Отже, "Видавництво Старого Лева" разом із Фоззі та художником Даниленком поставили перед собою надвисоку планку: новий персонаж має стати не тільки супергероєм, а й улюбленцем широкого кола читачів.
На цю тему - інтерв'ю з автором тексту і художником Олександром Даниленком. Спочатку слово - Фоззі.
- Ваш книжковий герой Василь Гупало багатьом відомий з пісні й кліпу ТНМК… Що спільного і що відмінного між пісенним і літературним варіантами вашого героя?
- Зрозуміло, що в пісні історія подається стисло, натяками. У книжці був простір, можливість розкрити цього персонажа, хоч і не до кінця, бо так задумано. Якщо подивитися текст пісні, там є дві історії, і багато хто не зрозумів, чому супергерой займається, серед іншого, зовсім негеройськими справами - привозить з-за моря яскраві речі, аби друг міг одружитися з примхливою дівчиною. Тут насамперед я хотів показати, що звичайні люди звикли навантажувати своїми проблемами інших, від чого Василь втомлюється і трохи розчаровується в людстві. Таким чином хотілося наділити героя живими рисами, поєднавши його з класичними казковими сюжетами.
- Звідки виникло прізвище героя - Гупало? Тобто це щось голосне, те, що "гупає"? Від чого йде резонанс?
- Це таке козацько-боксерське прізвище, щось на кшталт Василь "Гупало" Ломаченко. Звісно, він "гупає" ворогів, тому й прозивається Гупалом. Коли я писав текст, уявляв собі Василь Вірастюка в цій ролі. Написав йому смс, щоб він був у курсі.
- Чи був у вас літературний досвід у царині дитячої книжки - до "Гупала Василя"?
- Ні. Я, між іншим, не впевнений, що вийшла саме дитяча книжка. Вона щойно з друку, треба дочекатися реакції аудиторії.
- Як відзначають релізи, текст про Гупала писався ще до війни. Отже, потреба в супергерої відчувалась уже тоді… Можливо, є реальні прототипи, тобто з кого ви писали свого героя?
- Тут, мабуть, спрацювали якісь дитячі спогади, сподівання на те, що з печі нарешті злізе хтось могутній, і все в нас піде на лад. Так склалася наша історія, що спільного безперервного епосу в українців немає, він складається з різних шматочків. Тому якийсь датчик вирішив, що непогано було б написати пісню про супергероя, котрий об'єднав би в собі всі сподівання.
- Чи буде продовження пригод Василя Гупала? Якщо так, то, можливо, ви натякнете, в якому напрямі розгортатимуться ці пригоди?
- Спочатку була пісня. Потім - акаунти Гупала в соцмережах, до яких ми створювали свій контент. Далі з'явився кліп, тепер книжка казок. Наступний крок - вихід гри для мобільних, вона зараз готується. Даниленко пише мультсеріал, я ж, у принципі, знаю, про що могли б бути написані ще дві книжки. Якщо перша нормально піде, можна буде продовжити. Я не жартую, коли кажу, що ми якось поріднилися з цим героєм. Ось такий приклад: маленький син друзів вирішив, що пензлик/булава Гупала називається гупалкою. Хіба можна таку деталь залишити без продовження?
- Можливо, наші аніматори, кінематографісти зацікавилися цим сюжетом? Яким би ви бачили Василя Гупала на кіноекрані? І, можливо, навіть знаєте конкретного актора, котрий міг би зіграти його роль?
- Жартома ми з Даниленком описали весь каст. Ніби зупинилися на Томі Гарді. Сашко намагається просунути ідею мультсеріалу, але це великі гроші, і вирішувати не нам.
- Яких нових супергероїв, на ваш погляд, сьогодні чекає підростаюче покоління українців? Вихідців з українського фольклору? Чи із західної масової культури?
- Мені здається, що є внутрішній попит на реалістичного героя, бо у фольклорі не мають справи з гібридними війнами й ворогами, які вдають із себе родичів.
***
Художник-мультиплікатор Олександр Даниленко створив ілюстрації до цієї книжки. Він відомий своїми відеороботами для гуртів ДахаБраха, ТНМК, Kwoon та інших. Зараз живе та працює в Нью-Йорку.
- Олександре, вам не здається, що ідеологія "супергероя" - це все-таки виключно західна калька. А в Україні, можливо, є свої особливості, пов'язані з персонажами такого напряму?
- Цікаве запитання. Це залежить від того, де для вас пролягає межа кальки. Чи є всі фільми кальками на "Прибуття потяга на вокзал Ла-Сьота"? Чи є діти кальками своїх батьків? Чи є "Дзеркало тижня" калькою газети "Зоря Галицька"?
Будь-який новий досвід або ідея - це поєднання попереднього досвіду й нових ідей. Усе залежить від того, як ти це робиш. Ми ставили за мету створити альтернативний світ, у якому трапляються дива і де люди мають надзвичайні можливості, але щоб він був близький нам самим.
Зазвичай західні супергерої отримують свої можливості випадково, внаслідок невдалого експерименту, або вже народжуються з ними. Суто східні супергерої розвивають свої здібності самотужки або багато працюють, щоб відкрити власний потенціал. Це два різні підходи до використання сили, кожен із яких має свої переваги й недоліки.
Україна ж перебуває посередині між Заходом і Сходом - у територіальному, ментальному й культурному сенсах.
Тож ми вирішили поєднати ці світи в концепті Гупала Василя.
- Як ви шукали, власне, художній образ нового дитячого супергероя? Скільки варіантів перебрали?
- Дивно, але "інших" варіантів наче не було. Послухавши пісню вперше, я не брався за олівець декілька днів, міркуючи над образом. А коли з'явився перший ескіз, то Гупало Василь переїхав з нього до кліпу вже майже без змін. Мені хотілося показати людину, для якої характерні два стани. Спокійний та флегматичний у звичайних обставинах - "турбо-ховайтесь-мене не спинити" режим, коли трапляється лихо чи коїться несправедливість. Аби показати величезну внутрішню енергію Василя, що виривається на волю, я намалював йому вуса, які можуть тріпотіти, наче хвилі, та очі, що світяться в темряві. Ще - він має пензель, який перетворюється на булаву.
Гупало Василь уже добре знайомий людям, і його легко намалювати власноруч. На його сторінці у Facebook можна побачити багато малюнків від дітей та дорослих.
- Чи доводилось вам раніше займатись художньою роботою - роботою ілюстратора - саме над дитячою літературою?
- Раніше малював тільки окремі ілюстрації, а ця книга перший досвід такого формату. Спочатку було не просто, бо за останні кілька років я звик малювати всі деталі окремо, щоб потім вже зібрати на комп'ютері та використати в анімації. А для книжки треба було малювати готову сцену одразу. Але мені дуже сподобався цей досвід, тож залюбки помалюю для книг ще.
- На яку вікову аудиторію розрахований саме цей
сюжет?
- Ніколи не вважав казки суто дитячим жанром. Гарна казка, як і будь яка гарна історія має бути багатошаровою. Щоб кожен міг знайти саме те, що йому треба. Хтось може розглядати малюнки, хтось посміється з жартів, комусь потрібен філософський підхід, хтось шукає кохання чи мотивації, а дехто просто потребує екшн. Там все це буде. І сподіваюсь, книга та кліп - це тільки початок історії.
- Чи погоджуєтесь ви з тим, що українським дітям, підліткам сьогодні конче необхідні нові дитячі герої, якими би вони могли бути? Якими уявляєте їх особисто ви?
- Всій Україні потрібен якісний контент у будь якій галузі. Щоб нам не доводилось любити рідне, тільки через те, що воно рідне. Змінюється музика, змінюється література. Мені подобається тенденція, що в культурному сенсі Україна стала більш відкритою. Але важливо втримати баланс між навчанням нового та не цуранням свого.
- Якщо говорити про світ героїв з повчального боку, то я б хотів бачити персонажів, які можуть постійно вчитись новому, не залежно від віку, щиро любити свою справу, мати гідність та повагу та йти на розумний ризик. Як на мене, саме ця комбінація робить людину щасливою, а життя цікавішим. А ще красиві вуса.