UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чим похвалилися Україна та інші країни на Міжнародній виставці в Дубаї

Майбутнє вже поруч.

Автор: Едуард Рубін

Нинішня виставка EXPO-2020 вибрала тему: «Об'єднуючи уми, створюючи майбутнє» з підтемами «Стійкість, мобільність і можливості». Виставка мала відкритися 2020 року, але у зв'язку з пандемією її відкриття перенесли на 2021 рік.

Це перша виставка, яка проводиться в регіоні MENA & SA (Близький Схід, Північна Африка й Південна Азія). 27 листопада 2013 року, коли Дубай отримав право на проведення виставки «Експо-2020», на честь цього спалахнув феєрверк біля найвищої будівлі у світі, Бурдж-Халіфа. Наступний день був оголошений національним святом для всіх навчальних закладів країни. Правитель Дубая пообіцяв, що у 2020 році Дубай «здивує світ». І мене дуже здивувала виставка, тому що тут кожна країна, демонструючи свої досягнення та перспективи на найближче десятиліття, показувала відвідувачам фільми. 

Але про все по черзі. 

Вперше я потрапив на EXPO в Португалії у 1998 році цілком випадково. Під час відпустки їздив автомобілем Іспанією та Португалією і в Лісабоні дізнався, що там проходить всесвітня виставка. EXPO-1998 вразила мене своїми павільйонами та «натуральними» речами, які представляла кожна країна. 

Тема португальської виставки була вибрана на честь п'ятсотліття відкриття Васко да Гамою морського шляху з Європи до Індії й називалася «Океани — спадщина на майбутнє». Мене вразив павільйон океанів, який тепер є Лісабонським океанаріумом. Це були часи, коли масовий Інтернет існував лише кілька років, телевізори були ще «ящиками», тому люди мали помацати все власноруч. 

Удруге я побував на EXPO 2000-го в Ганновері. Інтернет уже існував, соцмереж ще не було, й телевізори все ще були «ящиками». Всі павільйони, знову-таки, були заставлені «натуральними» предметами, які кожна країна хотіла показати світові. Але виставка виявилася збитковою — замість очікуваних 40 мільйонів відвідувачів прийшло тільки 18 мільйонів, серед яких був і я з колегами з компанії «Телесенс». Цікаво, що збитки тієї виставки стали однією з причин відмови Франції від проведення виставки у 2004 році. Тема виставки була «Людство — Природа — Технології». 


Історія всесвітніх виставок розпочалася 1851 року. Першу було проведено в Гайд-парку. Знамениту Ейфелеву вежу теж побудували до однієї з таких виставок 1889 року.

Взагалі ж, історію виставок можна умовно розділити на три періоди. Епоха до 1938 року мала назву «Індустріалізація». Виставки переважно були присвячені торгівлі й демонстрували технологічні досягнення та відкриття. Саме тоді на виставці вперше продемонстрували телефон. 

Від Всесвітньої виставки в Нью-Йорку у 1939-му характер виставок став змінюватися, їх присвячували конкретним культурним темам, прогнозуючи світле майбутнє для суспільства. Технологічні винаходи відійшли на другий план. Ця епоха отримала назву «Культурний обмін».

Із 1988 року країни стали використовувати виставки як спосіб поліпшити національний імідж, і епоху назвали «Національний брендинг». Вона триває по сьогодні. Саме на виставці в Ганновері країни почали самостійно розробляти архітектуру своїх павільйонів, і в середньому кожна країна вклала в це близько 12 млн євро. Витрати Нідерландів на цій виставці, наприклад, становили 35 млн євро, але вони згенерували для економіки країни близько 350 млн євро потенційного прибутку. 

Є два основних види виставок: BIE-recognized (зареєстровані), Universal і BIE-recognized specialized expositions (визнані). Перші — наймасштабніші і проводяться один раз на п'ять років, оскільки країни самі будують свої павільйони. До таких виставок належить виставка в Ганновері та нинішня в Дубаї. Другі — менші за обсягом, загальною вартістю й тривалістю, а країни розміщуються в заздалегідь побудованих для них організатором павільйонах. 

Усе це я розповідаю для того, щоб був зрозумілий рівень нинішньої виставки — найбільша, з павільйонами, побудованими самими державами. Чим більший ВВП країни, тим більший павільйон. Найбільші — у США, Саудівської Аравії, Італії, Німеччини та їм подібних. І хоча в усіх цих павільйонах переважно показували документальні фільми про країни тривалістю 4–6 хвилин, у черзі до павільйону відвідувачам усе одно доводилося стояти хвилин по 30–40. Ідеш поверхами, гарними східцями із зали до зали, — в одній панорамний фільм видно на екрані, в іншій — на стінах, стелі й підлозі. Кожен не стримується у вигадках. Американці виставили репліку марсохода і справжній місячний камінець, до якого можна доторкнутися, а також показали фільми про те, як вони підкорюють космос, розвивають космічну інтернет-мережу. ОАЕ розповіли, як вони переходять від нафтової енергетики до зеленої, бо нафта в них закінчується й вони вже думають про майбутнє. Один із найкращих павільйонів належить компанії Dubai Port, яка управляє транспортною системою Дубая. Виставка називається DP World і розповідає про історію, сучасні технології та майбутнє транспортної системи ОАЕ. Тут показано макет дороги, яка зв'яже у 2030 році Емірати, і потяги рухатимуться зі швидкістю 1000 км на годину. До речі, дорогу будуватимуть китайські компанії. 

Однак про цей павільйон краще подивитися офіційне відео 

Павільйон Саудівської Аравії представив програму Saudi Vision 2030, сформульовану наслідним принцом і «спрямовану на просування країни до широких горизонтів розвитку». Всі фільми, показані в цьому павільйоні, розповідають про неї. Мені дуже сподобався дизайн павільйону Естонії, де господарі виставили свої технології вертикальних садів у приміщеннях. 

Україна, порівняно з 1998 роком, показала дуже непоганий павільйон. Тема виставки нашого павільйону — «Обʼєднуючи Розуми, Створюємо Майбутнє». Основна мета нашої виставки — «підвищення рівня комфорту і якості життя в містах за рахунок «оцифровування» процесів та раціонального використання ресурсів». Можу сказати, що показане дуже умовно відповідає заявленій темі. Україна показала невеликий панорамний фільм, гірший за технікою, ніж в інших павільйонах, і це дивно, бо сьогодні в нас багато професійних студій, які змогли б зробити кращий фільм. Свідчення цього — те, що нинішнього року саме українська компанія Magic Innovations створила святкове LED-шоу для Дубая на найвищому хмарочосі світу Бурдж Халіфа. Таке враження, що на своїй Батьківщині пророків немає, а шейхи цінують нас більше. Виставили наші українські круті всюдиходи «Шерп», електричні гоночні мотоцикли, вітряк від ДТЕК (але маленький). У багатьох павільйонах є свої кав’ярні й навіть ресторани, де подають національну їжу — ознайомлюють гостей виставки з національною кухнею та традиціями. Мені вистачило суші в павільйоні Японії, а в українському я випив чарочку горілки з перцем за 20 доларів (зрештою, треба допомагати відбивати інвестиції у виставку). 

EXPO-2020 носить явно інтерактивний характер, і це свідчення початку наступної епохи розвитку виставок, яка ще має отримати свою назву. Інтернет уже всюди — в кожній кишені, екрани телевізорів плоскі, відеостандарти дозволяють знімати й демонструвати дуже якісні відеоролики, а побудовані до цієї виставки споруди, хоч і втілені в гарні архітектурні форми, із вбудованими кінозалами, але вже стали атавізмом перехідного періоду в нову епоху — першу фазу Metaverse. Виставковий бізнес разом зі зміною епох змінює свою мету, стає більше туристичним місцем, а не місцем, куди приїжджають фахівці. Фільми можна дивитися в Інтернеті, не виходячи з домівки чи офісу, спілкуватися можна через ZOOM. Тож що далі? 

У 2023 році відбудеться спеціалізована виставка в Буенос-Айресі. Тема виставки: «Наука, інновації, мистецтво та творчість для розвитку людини. Творча індустрія в цифровій еволюції». (Science, Innovation, Art and Creativity for Human Development. Creative Industries in Digital Convergence). У неї будуть три підтеми: «Як цифрова конвергенція перетворює в себе творчі галузі та повсякденне життя», «Соціально-економічні впливи творчих галузей у цифровій конвергенції» і «Культурні впливи творчої промисловості в цифровій конвергенції». Відповідно до цієї теми, ми знову побачимо інтерактивні демонстрації майбутнього, ну а як їх зобразити в залізі? 

EXPO-2025 відбудеться в Осаці (Японія), і це буде дуже круто, оскільки тема виставки «Проєктування суспільства майбутнього для нашого життя», а її мета — «Досягнення національної стратегії Японії — Суспільство 5.0». Суспільство 5.0 (Society 5.0, або Super Smart Society) — соціально-економічна і культурна стратегія розвитку суспільства, побудована на використанні цифрових технологій у всіх сферах життя. Стратегія «Суспільство 5.0» — новий підхід до прогнозування можливого технологічного розвитку Японії в найближчому майбутньому. Створення концепції «Суспільство 5.0» стало відповіддю Японії на стратегії інших країн у просуванні їхніх ініціатив згідно з власним баченням довгострокового розвитку, збереження чи завоювання лідируючих позицій у світовій економіці. Наприклад, стратегія Німеччини High-Tech Strategy-2025, суть якої — у використанні новітніх технологій, включно з IoT в обробній промисловості; або стратегія США Industrial Internet, що передбачає створення комплексного рішення, яке об’єднуватиме інформаційні процеси з виробничими. Постараюся обов'язково відвідати цю виставку, якщо вона відбуватиметься не в Метавсесвіті, хоча переконаний, що вже в Осаці пройде багато презентацій і демонстрацій Metaverse, і для нас це вже не буде якимось дивом. 

Україна подала заявку на участь в EXPO-2030 в Одесі. Це дуже круто. Треба сказати, що з пострадянських країн тільки Казахстан проводив спеціалізовану виставку EXPO 2017 року. Ми замахнулися на глобальну, але поки що тема, заявлена організаторами: «Відродження. Технології. Майбутнє» — видається не в дусі часу, саме тому я докладно описав тренд розвитку. 

На офіційному сайті https://expo2030odesa.com/ зазначено команду девелоперів, які мають величезний досвід у будівництві, і це добре, але EXPO — це не будівлі (тим паче сьогодні), а тренд, сучасні цілі, концепція країни. З якою концепцією наша країна вийде на конкурс? Нашими конкурентами будуть Південна Корея, Італія, Росія та Саудівська Аравія, яких ми маємо перемогти й довести, що покажемо світові не гарні будівлі в гарному місті, а концепт розвитку, який буде цікавий усім. До подачі реєстраційного досьє залишилося 100 днів, і дуже хочеться, щоб наша країна виграла. Та чи встигнемо ми створити робочу концепцію, цікаву всьому цивілізованому світу? 

 

Більше статей Едуарда Рубіна читайте за посиланням.