Один із найпрестижніших міжнародних кінофорумів - Берлінський міжнародний кінофестиваль - відкривається 10 лютого. У програмах 61-го кіноогляду проступає і «український слід» на килимовій доріжці. Зокрема прем’єра знятої Олександром Міндадзе картини про чорнобильську трагедію «У суботу», одним із продюсерів якої виступив наш Олег Кохан.
У великих кінофорумах трапляються і кризи, і злети. У випадку з Берлінале передбачається «концепт» гострих геополітичних тем і широкого міжнародного охоплення. А отже, фільмів із кінематографічно нерозвинених країн тут очікують.
Приємно, що цього року одна з таких країн - Україна - теж буде представлена. Щоправда, у копродукції з Росією. Але зі знаковими іменами продюсерів Олега Кохана і Олександра Роднянського. Ще більш знаковими є ім’я режисера - Олександр Міндадзе і тема його нового фільму - Чорнобиль.
Картина «У суботу», якщо вірити синопсису, такий собі «біг зайця через поля»: реальна історія молодого жителя Прип’яті та його безуспішної спроби втекти з міста в момент катастрофи. І, напевно, навіть сьогодні, коли 61-й Берлінале опублікував повністю програму головного конкурсу, ця робота викликає найбільшу цікавість.
Ще один «український слід» (нехай і злегка анекдотичний) віщує прем’єру фільму Віма Вендерса з нашою висхідною селебриті... Камалією... Судячи з усього, вона реактивно прагне реалізувати себе і як «співачка», і як «акторка». У даному випадку вона грає «роль» дружини одного з інвесторів фільму «Піна».
Проект Вендерса про знамениту танцівницю Піна Бауш розпочався, коли та була ще живою легендою. Позаторік Піна померла. І Вендерс помалу дійшов думки, що інакше як у 3D усієї величі її танцю не передати. Випробування об’ємом іще попереду але для національної ідеї Берлінале ця картина одна з найважливіших. Хоча за приз не змагається. У такому форматі - конкурс/поза конкурсом - представляють свій вестерн і брати Коени. «Залізна хватка» - фільм дуже очікуваний, як кожен проект Коенів, яким почесно відкривати кінофестиваль класу А. До того ж «Залізна хватка», що очікується в українському прокаті наприкінці лютого, хороше кінотеатральне видовище (нехай і спірного змісту).
На відміну від попередніх кількох років на Берлінале, «старикам» тут віддано зовсім мало місця! Іконічних маститих режисерів у конкурсі - один-два та й усі.
Та свій бренд вагомого і зоряного фестивалю цього року Берлін розвиває в інших напрямах. Головна фестивальна новина - боротьба за репресованого іранського режисера Джафара Панахі, чия доля як члена журі все ще не визначена. Панахі, який виборов у 2006 році «Срібного ведмедя», вважають активним критиком іранського уряду. Торік його засудили на шість років в’язниці, і, попри те що випустили під заставу, режисер залишається невиїзним. Кінематографічна громадськість ще не втратила ілюзорної надії вплинути на його долю.
«Опальні фігури» - родзинка фестивалю. І дуже доречним тут буде документальний фільм у позаконкурсній програмі «Панорама» - «Ходорковський», знятий німцем Сірілом Туші.
Тим часом у боротьбу за «Золотого ведмедя» вступають 17 міжнародних кінопроектів. Серед них п’ять дебютів. Діапазон - від Ральфа Файенса до акторки з послужним списком («Щоденник червоної туфельки» і «Дика орхідея-2») Вікторії Махоні. Перший в останній момент погодився взяти участь у конкурсі з екранізацією Шекспіра «Коріолан». (Якщо чесно, не вірю в осучасненого Шекспіра: сюжети, покладені на сьогодення, в кіно поки що не вдавалися.) Роботу Махоні «Волання в небеса» знято в німецькій копродукції і від Німеччини заявлено.
За національною ознакою потрапила в конкурс і картина Андреса Вейля «Хто, якщо не ми?» - питання риторичне, як і тема німецьких терористів 70-х - групи РАФ, до якої Німеччина знову і знову повертається. А під рукою всеосяжного 3D у конкурсі представлятиме анімація француза Мішеля Осело «Нічні розповіді».
Ще одна з особливостей майбутнього Берлінале - божевільна копродукція з неодмінною участю німців. Аргентина-Німеччина-Уругвай - фільм «Таємничий світ» Родріго Морено. Угорщина-Франція-Німеччина-Швейцарія добивали багатостраждальний трирічний проект - «Туринський кінь» угорця Бела Тарр. Мексика-Франція-Польща-Німеччина - дебют «Премія»...
На цьому тлі кооперація Німеччини з Англією і Францією («Невідомий» реж. Хаме Сера) або з Францією і Нідерландами («Сонна хвороба» реж. Ульріха Колера) видається просто сусідськими посиденьками в Євросоюзі.
Утім, судитиме все це такий самий продукт глобалізму - американка італійського походження зі шведськими коренями - Ізабелла Росселіні. У 2011-му вона - голова журі Берлінале. І, можливо, у вигляді тонкої кіноманської іронії фестивальна ретроспектива віддає данину однофамільцеві її матері, який колись працював з Інгрід Бергман над «Осінньою сонатою», - знаменитому Інгмару Бергману...