Новая редакция закона про защиту прав кредиторов и заемщиков: кто выиграет и кто проиграет? Пресс-релиз

12 июля 2011 в 15:30
Создание условий для большей прозрачности в отношениях между банками и добросовестными заемщиками в сочетании с закрытием законодательных лазеек для злоупотреблений заемщиков-мошенников активизирует кредитование и сделает банковскую систему более надежной.

До такого висновку дійшли учасники чергового засідання Фінансового прес-клубу «Нова редакція закону про захист прав кредиторів та позичальників: хто виграє і хто програє?», яке було організоване 14 лютого Лігою фінансового розвитку за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» (FINREP) та «Дзеркала тижня. Україна».

 
У дискусії взяли участь (за алфавітом):
 
Юрій ВОРОПАЄВ, 
народний депутат (співавтор законопроекту про захист прав кредиторів та позичальників);
 
Володимир ЛАВРЕНЧУК, 
голова правління «Райффайзен Банк Аваль»;
 
Віктор НОВІКОВ, 
директор юридичного департаменту НБУ;
 
Олександр ОХРІМЕНКО,
президент «Українського аналітичного центру»;
 
Юрій ПОПОВ,
старший науковий консультант Центру комерційного права;
 
Анжела ПРИГОЖИНА, 
старший фінансовий спеціаліст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові;
 
Юрій ЯРЕМЕНКО,
голова правління банку «Старокиївський». 
 
Одні з найважливіших норм законопроекту (довідково): 
 
  1. Заборона банкам змінювати розмір комісій по вже укладеним кредитним угодам в односторонньому порядку
  2. Право на дострокове погашення кредиту без санкцій з боку банку
  3. Можливість потенційним позичальникам брати іпотечний кредит без погодження з органами опіки і піклування 
  4. Закріплення змоги перераховувати кредит (право банку) при реструктуризації за курсом на момент видачі 
  5. Передбачення кредитів зі змінними відсотковими ставками
  6. Заборона валютного кредитування для населення
  7. Полегшення доступу кредиторів до рішень судів, зокрема, під час проведення процедури банкрутства позичальників 
  8. Введення кримінальної відповідальності для позичальників – фізосіб за шахрайство з документами (за чинним законодавством, така міра покарання передбачена лише для юросіб та фізосіб-підприємців) тощо. 
 
Як розповів Ю. Воропаєв, у законопроекті є норми, які одночасно захищають і позичальників, і кредиторів. Але в принципі більший захист передбачений все ж таки для позичальників. Крім того, документ містить чимало технічних моментів, які уточнюють чинні нормативи, усуваючи проблему подвійних трактувань законодавства. Коментуючи ж серед іншого питання реструктуризації валютних кредитів через врахування курсу інвалюти на момент видачі позики, нардеп закликав звернути увагу на те, що у разі, якщо фінустанова піде назустріч позичальнику й реструктуризує кредит, останній буде зобов’язаний сплатити податок з доходу, що утвориться через курсову різницю. А на це позичальник далеко не завжди готовий. 
 
За словами В. Новікова, НБУ в цілому підтримує законопроект. Чиновник закликав не проводити лінію конфронтації між позичальниками та кредиторами, оскільки вони зацікавлені один в одному, щоб відпрацювати чіткі й прозорі правила гри. Представник регулятора наголосив, що обговорюваний документ не дозволяє без рішення суду виселяти на вулицю людей, які не платять за кредитом. Крім того, законопроект містить положення, яке надає можливість потенційним позичальникам (які мають неповнолітніх дітей) не консультуватися з державою в особі органів опіки та піклування – брати їм іпотечний кредит чи не брати. Фактичне ж скасування чинної на сьогодні «зобов’язалівки» робити це не лише збільшило б свободу дій для позичальників, але й вберегло б їх від потреби давати чиновникам хабарі за погодження щодо отримання іпотечної позики.
 
На думку В. Лавренчука, законопроект не є ідеальним. Водночас він достатньо якісно впорядковує відносини між банками та позичальниками. Коментуючи, зокрема, заборону валютного кредитування фізосіб, банкір зауважив, що з точки зору наявності в банківському секторі великої кількості валютної ліквідності ця норма не зовсім бажана й потребує більш «м’яких» формулювань. Однак якщо вона залишиться в нинішньому вигляді, нічого критичного для банків в тому не буде. Банкір не підтримав ідею незмінності комісій, хоча й наголосив, що й вона принципово ситуацію не змінює. Також фінансист висловився за скасування податкових наслідків у разі реструктуризації валютного кредиту за курсом на момент отримання позики. 
 
Ю. Яременко назвав закон «доволі непоганим». Банкір подякував за велику роботу, яку провели його автори. Водночас голова правління банку «Старокиївський» закликав надати банкам певний часовий люфт для адаптації банківського середовища до нововведень (це, зокрема, стосується заборони на валютне кредитування населення). 
 
Звернути увагу на це питання закликав і О. Охріменко. На його думку, в частини позичальників може виникнути думка, що отримані валютні позики й гасити не потрібно. Тому й слід уточнити формулювання про заборону валютного кредитування. Водночас експерт запропонував все-таки дозволити фінустановам в межах певних лімітів видавати кредити в інвалюті. Також наголосив на необхідності відмежувати колекторів від цього закону. 
 
У своєму виступі А. Пригожина зазначила, що законопроект дійсно дає відповідь на низку проблемних питань для банків. Представниця СБ акцентувалася на питанні фонду соціального житла, куди б могли в т.ч. відселятися позичальники банків, які втрачають придбану в кредит жилу нерухомість. За словами експерта, будувати житло не потрібно, воно є по всій Україні – його потрібно тільки належним чином підготувати. Також А. Пригожина повідомила, що Світовий банк активно бере участь в розробці нового закону про банкрутство. 
 
На думку ж Ю. Попова, обговорюваний документ містить низку норм, які мають бути однозначно прийняті в запропонованому вигляді (наприклад, про скасування закону щодо введення мораторію на реалізацію держмайна тощо). З іншого боку, є також положення, які потребують доопрацювання (скажімо, пункт про захист добросовісного набувача права застави, який через недостатньо адекватну виписаність «потенційно працювати не буде»). 
 
Говорячи ж, зокрема, про інститут банкрутства в Україні, експерт висловився за те, щоб він існував і для тих фізосіб, які не є підприємцями. На його думку, люди, які пройшли таку процедуру, мали б частково обмежуватися в своїй дієздатності (не займатися підприємницькою діяльністю, не займати певні посади в органах держвлади чи навіть комерційних організаціях тощо). 
Тэги
Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Нет комментариев
Реклама
USD 26.13
EUR 27.96
Последние новости