Авторський колектив
Лабораторія законодавчих ініціатив — український аналітичний центр, який досліджує роботу ключових органів державної влади в Україні і працює задля підвищення їхньої інституційної спроможності та утвердження демократичних практик в Україні
Кінець 2021 року видався для України особливо тяжким. Чергова хвиля COVID-19, газ по півтори тисячі доларів, зупинка виробництва, загроза широкомасштабної військової агресії. В цих обставинах керівництво країни хоче не лише протистояти кризі, але і розвиватися, діджиталізуватися, створювати національні авіакомпанії тощо. На це все треба забрати гроші (нові податки) у одних верств населення та дати ці гроші (нові пільги) іншим. Держава вводить податки, пільги та взагалі діє саме через закони. У першій частині ми вже розглянули 19 законів — вона була більш оптимістична. Друга частина теж містить огляд законів про стимулювання економіки, але тут розглядаються також нові податки, нові реєстри й нові методи адміністрування. Вона включає 29 законів, які починають працювати, тобто вступають в силу у 2022 році.

До огляду не включалися міжнародні угоди (ратифікації), державний бюджет та зміни до нього.
Детально про набрання чинності та вступ у силу читайте в першій частині
Реєстратори розрахункових операцій
Матеріальна допомога помічникам народних депутатів
Державні фінансові гарантії медичного обслуговування
Оподаткування електронних послуг
Спрощені закупівлі кисневих концентраторів
Газети українською
Нові податки
Цифрова економіка
Майно ліквідованих шкіл
Розширення кола осіб, на яких поширюються положення Закону «Про запобігання корупції»
Новий спосіб розрахунку цін при будівництві доріг
Штрафи за продаж ліків дітям і продаж ліків без рецепту
Фельд’єгерський зв’язок
Позасудове вирішення спорів
Спрощена процедура набуття громадянства
Реєстрація місця проживання осіб на тимчасово окупованих територіях
Податкові пільги для «Дія Сіті»
Індустріальні парки
Премія імені Мирослава Скорика
Розрахунки за газ
Розвиток виробництва біометану
Застосування зброї Державною прикордонною службою
Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві
Додаткова перевірка документів нотаріусами
Критична інфраструктура
Мультимодальні перевезення
Термінологія щодо реабілітації осіб з інвалідністю
Реєстр реєстрів
Військові капелани
Якщо ви зареєстровані як ФОП другої-четвертої груп, що підпадає під дію цього закону, то, швидше за все, ви про нього знаєте. З 1 січня 2022 р. перестають діяти положення, які відкладали обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів) ФОПами. Відповідно, з нового року на ФОПів покладається обов’язок їх застосовувати. Частина підприємців критикують таку ініціативу через, наприклад, складнощі її впровадження в селах. 17 грудня, в останній сесійний день роботи ВРУ 2021 р., відбувалися мітинги за відтермінування впровадження касових апаратів до 2023 р., однак на засідання прийшло близько 100 депутатів, тож голосування за таку ініціативу провалили.
Цей закон поширює положення статті 24 Закону України «Про відпустки» на помічників народних депутатів. Тепер кошти за невикористані дні відпусток можуть бути перерозподілені на зарплату чи матеріальну допомогу. Крім цього, залишок коштів зарплатного фонду помічників-консультантів може бути використаний для сплати робіт чи послуг, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень. Не варто шукати тут зради, що «нібито депутатам та їхнім помічникам виділили нові мільйони для проїдання», — ці положення стосуються лише перерозподілу передбачених коштів.
Цей закон відстрочував оплату лікарських засобів, які включено до Національного переліку основних лікарських засобів, за рахунок коштів державного бюджету через те, що 99 лікарських засобів були відсутні у такому Національному переліку. Наразі всі медикаменти, які потрібні для лікування пацієнтів згідно з вимогами НСЗУ та Програми медичних гарантій, є або у Національному переліку лікарських засобів, або у державних програмах закупівлі ліків. Тому на сьогодні від введення в дію цієї норми нічого катастрофічного не станеться.
Цей закон можна назвати податком на Google. Він передбачає, що неукраїнські компанії, які надають електронні послуги в Україні на суму більш як 1 млн грн, будуть реєструватися як платники податків, подавати звітність і сплачувати ПДВ. Це не стосується освітніх послуг (платних курсів дистанційного навчання). Впровадження цього закону може мати два наслідки. По-перше, створюється додаткове джерело надходжень до бюджету. Водночас податки в кінцевому рахунку зазвичай платить споживач, тому, ймовірно, і це по-друге, надавачі електронних послуг підвищать ціни на свої послуги (наприклад, на підписки на YouTube, Netflix, Spotify, ігри в Steam, програмне забезпечення Microsoft Office тощо), що і позначиться на частині українців.
Закон дозволяє закуповувати товари, роботи та послуги, пов’язані з проєктуванням і встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їхніх складових) за спрощеною процедурою закупівель.
Друковані засоби масової інформації (тобто газети та журнали) тепер мають видаватися українською мовою. Друк газет іншою мовою (зокрема і російською) дозволяється, якщо одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Україномовні газети і журнали мають становити не менш як половину всіх друкованих ЗМІ у місцях продажів (магазини, кіоски). Винятком є друковані засоби масової інформації на кримськотатарській, англійській мовах, мовах корінних народів України чи офіційних мовах Європейського Союзу. За порушення цих правил накладається штраф у 6 800–11 900 грн.
Цей великий податковий закон на 119 сторінок потребує окремої статті або кількох. Попри великий обсяг, суть закону досить проста — нові податки. Тут буде лише короткий огляд тих новацій, що можуть торкнутися більшості українців. Нові податки:
1
Власники земельних ділянок сплачуватимуть мінімальне податкове зобов’язання — суму податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має сплачувати до бюджету (у 2022 р. це 4% вартості землі). Якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку тощо), що сплачуються сільгоспвиробником, буде меншою за МЗП, то йому доведеться доплатити різницю. Це стосується сільськогосподарських земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів. Експерти говорять, що сума такого податку приблизно дорівнює 1,5 тис. грн з 1 га.
2
Оподаткування сільськогосподарської продукції (крім тваринництва, тобто оподатковується продаж, наприклад, овочів): якщо дохід за продаж продуктів, вирощених на земельній ділянці, перевищує 12 мінімальних зарплат (78 тис. грн у 2022 р.), треба сплачувати 18% (ПДФО).
3
Продаж другого об’єкта нерухомості (земельні ділянки, квартири, будинки) оподатковується у 5%, а третього і всіх наступних об’єктів нерухомого майна протягом одного року обкладається податком у 18% (ПДФО). Якщо таку нерухомість отримано у спадщину, то ці правила не застосовуються.
4
Підвищення акцизу на алкоголь на 5%.
5
Оподаткування доходів з фондів і трастів за ставкою 9%.
6
Збільшення оподаткування з руди перш за все торкнеться великих підприємців чи навіть олігархів. Однак критики закону говорять про те, що ставки податку на руду (особливо марганцеву) залишаються низькими.
7
Ще один реєстр — Реєстр боржників. До цього вноситимуть тих, за ким суд визнав податковий борг. Якщо податковий борг підприємства перевищує 1 млн грн, то його керівник не зможе виїхати за кордон.
Новацій і нових податків значно більше, тому керівникам підприємств і бухгалтерам варто звернути детальнішу увагу на цей закон.
Закон спрямований на стимулювання цифрової економіки через створення спеціального режиму діяльності компаній — «Дія Сіті». Отримати переваги такого режиму можуть компанії зі сфери IT, де працює не менш як дев’ять працівників із середньою місячною зарплатою не менше 1200 євро, при цьому сума кваліфікованого доходу становить не менш як 90% доходу компанії. Якщо компанія відповідає цим критеріям, то уповноважений орган (Міністерство цифрової трансформації) реєструє її у спеціальному Реєстрі як резидента «Дія Сіті». Переваги «Дія Сіті»:
1
Резиденти «Дія Сіті» зможуть укладати особливі форми договорів — «гіг-контракти» з гіг-спеціалістами. Особливість гіг-контрактів — у поєднанні гнучкості із соціальним захистом, це щось схоже на найм ФОПів, проте із соціальними перевагами звичайних працівників (відпустки, компенсаційні виплати, страхові виплати тощо).
2
Резиденти «Дія Сіті» можуть укладати договори про нерозголошення та про утримання від вчинення конкурентних дій.
3
Можливість укладати спеціальні договори з кредиторами (договір позики з альтернативним зобов’язанням), за якими боргові зобов’язання можуть бути переведені у частку у статутному капіталі. Така можливість, на думку авторів закону, має сприяти привабливості стартапів для інвесторів, адже інвестори матимуть більше можливостей окупити свої інвестиції. Передбачено й інші нові можливості, які мають зробити стартапи більш привабливими.
4
Державний нагляд (контроль) щодо резидентів «Дія Сіті» може здійснюватися лише за наявності письмового погодження керівника ЦОВВ.
5
Гарантується, що сприятливі умови для діяльності «Дія Сіті» діятимуть не менш як 25 років.
6
«Дія Сіті» надає податкові переваги, детальніше про них в іншому законі (№1946).
Отже, якщо ви підпадаєте під критерії, то завдяки «Дія Сіті» можна отримати багато переваг для вашого бізнесу.
В Україні здійснюються реформи в частині децентралізації та освіти. Частиною цих реформ є закриття малокомплектних сільських шкіл. Цей закон вирішує питання з тим, що робити з майном таких закритих шкіл. Раніше майно закритих шкіл (йдеться передусім про саму будівлю та територію школи) могло використовуватися виключно для освітніх потреб (хоча школа при цьому закривається). Тепер майно заритих шкіл може бути використане для інших цілей на розсуд місцевої ради. Таке майно, зокрема, можна здавати в оренду (але не раніше ніж через один рік після закриття школи). Але кошти від такої оренди мають спрямовуватися на освітні потреби. Отже, тепер приміщення закритих шкіл можна здавати в оренду і оплачувати за цей рахунок функціонуючі школи.
Цей закон поширює положення Закону «Про запобігання корупції» на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду. Більшості громадян цей закон ніяк не стосується, хіба що можна сподіватися на зменшення рівня корупції у зазначених органах.
Суть закону досить проста: вартість будівництва доріг розраховуватиметься за окремою методикою, яка встановлюватиметься Укравтодором, а не Мінрегіонбудом. На думку авторів закону, це має зменшити рівень зарегульованості процедури визначення вартості будівництва. Громадянам України залишається тільки сподіватися, що «Велике будівництво» не постраждає через новий спосіб визначення вартості будівництва доріг.
Тепер дітям до 14 років не можна буде продавати ліки. Аптекарям, які це зроблять, загрожує штраф у розмірі 3400–6800 грн. Бабусі більше не зможуть послати онуків по ліки, але водночас в онуків буде менше можливостей отруїтися цими ліками. Крім цього, збільшилися штрафи за продаж ліків без рецепту — до 850–3400 грн.
Вишукана назва «фельд’єгерський зв’язок» означає перевезення та доставку (вручення) відправлень, що містять інформацію, яка становить державну таємницю та/або службову інформацію. Закон закріплює терміни «фельд’єгерський зв’язок» і «відомчий фельд’єгерський зв’язок у складі Збройних сил України». Закон стосується службових осіб, тож впливу на більшість громадян України не матиме.
Медіація — це позасудова добровільна процедура, під час якої сторони з допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів. Закон урегульовує правила проведення такої процедури. Медіація потрібна насамперед для врегулювання конфліктів, тобто коли сторони конфлікту налаштовані на подальшу співпрацю і не хочуть будувати подальші відносини на конфлікті (що може виникнути при судовому процесі), однак при цьому мають взаємні претензії. Ця процедура відбувається до звернення до суду. Медіатор (той, хто здійснює медіацію) не приймає рішення щодо суті конфлікту, він може лише надавати консультації та відповідно до обраної методики намагатися врегулювати конфлікт. Підготовка медіаторів передбачає 90-годинну програму навчання. Об’єднання медіаторів і суб’єкти, що забезпечують проведення медіації, ведуть реєстри медіаторів. За результатами успішної медіації укладається договір, в якому мають бути узгоджені сторонами медіації зобов’язання, способи та строки їх виконання, а також наслідки їхнього невиконання або неналежного виконання.
Таким чином, можна акцентувати увагу на двох нових можливостях для українців. По-перше, громадяни можуть урегульовувати свої конфлікти у позасудовому порядку відповідно до розроблених правил і за рекомендаціями професійних медіаторів. По-друге, якщо вам добре вдається врегульовувати конфлікти, то розгляньте можливість змінити професію та стати медіатором.
Цей закон стосується осіб, які служили в ЗСУ, брали участь у антитерористичній операції, або громадян РФ, що зазнають політичних переслідувань у Росії. Для цих категорій громадян впроваджується декларування відмови від іноземного громадянства. Раніше потрібно було підписувати зобов’язання відмовитися від громадянства іншої держави через два роки після набуття громадянства України, однак таке зобов’язання було складно виконати тим, хто переслідується владою Росії за війну в Донбасі. Відповідно, декларація спростить процедуру відмови і набуття громадянства України.

Закон стосується внутрішньо переміщених осіб та осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Основна новація полягає в тому, що оформлення, обмін паспортів або документів, що підтверджують спеціальний статус осіб, вклеювання фотокартки в паспорт особам, які мають зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території, можна буде здійснювати за місцем звернення (тобто в будь-якому центрі на підконтрольній території України). Те саме стосується внесення відомостей про місце проживання особи. Щодо неповнолітніх осіб внесення інформації про місце проживання може бути здійснено на основі:
1
Документа, що підтверджує право на проживання в житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій території, неповнолітньої особи.
2
Відомостей про зареєстроване місце проживання законних представників.
Закон доповнює інший закон №1667, про який ішлося вище. Закон №1946-IX встановлює податкові пільги для резидентів «Дія Сіті». Пільги такі:
1
Сплата податку на прибуток підприємств за принципом податку на виведений капітал.
2
Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів спеціалістів — резидентів «Дія Сіті» у вигляді заробітної плати, винагороди за гіг-контрактом, авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори за ставкою 5% (замість 18%) у разі, якщо такі доходи спеціаліста не перевищують еквівалент 240 тис. євро за рік.
3
Сплата єдиного соціального внеску резидентом «Дія Сіті» у розмірі мінімального страхового внеску (станом на 1 грудня 2021 р. це 1430 грн) на суму нарахованої зарплати або винагороди за виконання робіт за гіг-контрактами.
Закон має активізувати діяльність індустріальних парків. Загальна концепція така: підприємці, що хочуть створити індустріальний парк, подають документи до уповноваженого держоргану, який вирішує, чи включати індустріальний парк до Реєстру індустріальних парків. Індустріальні парки можуть займатися переробною промисловістю, науково-технічною діяльністю, діяльністю у сфері інформації та телекомунікацій. Створені індустріальні парки матимуть такі переваги:
1
Компенсація відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності.
2
Кошти на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків та/або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо).
3
Компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж.
4
Податкове та митне стимулювання.
Конкретні суми та відсотки компенсацій мають бути розроблені урядом.
Якщо цей закон і матиме якісь наслідки для українців, то цими більш довгостроковими наслідками можуть бути економічне зростання та створення нових робочих місць.
Закон встановлює нову премію імені Мирослава Скорика. Цю премію планується вручати за вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва України та впровадження новітніх непересічних практик у композиторській, виконавській, музикознавчій діяльності.
Закон містить дві основні новації. Перша — це постачальник «останньої надії». Це положення діє вже зараз, і його дія закінчується 1 травня 2022 р. Якщо якийсь постачальник газу не зможе забезпечити постачання, то споживач буде переведений до постачальника «останньої надії», який забезпечить необхідний обсяг газу. Таким постачальником є НАК «Нафтогаз України», яка у разі потреби постачатиме газ за ціною базової річної пропозиції (наразі 7,96 грн за кубометр). Друга новація стосується зміни способу розрахунку. Тепер користувачі сплачуватимуть не за кубометри газу, а за енергію. На практиці це означає, що споживачі послуги з постачання теплової енергії отримуватимуть у квитанціях інформацію про обсяг спожитої енергії у кіловат-годинах.
Цей закон має сприяти використанню біометану. Це газ, отриманий переважно з продуктів життєдіяльності тварин чи, наприклад, силосу кукурудзи. Україна є великим виробником сільськогосподарської продукції, тому і потенціал для виробництва біометану теж значний. За оцінками окремих експертів, біометан може задовольнити близько чверті потреби у газі. Закон впроваджує процедуру сертифікації біометану, визначення терміну «біометан», також згідно з популярною практикою планується створити реєстр біометану. В короткостроковій перспективі цей закон не вплине на українців, однак у віддаленішій перспективі використання біометану може дещо стримати підвищення цін на газ.
Цей закон було прийнято у листопаді 2021 р. на тлі білоруської міграційної кризи. У ньому визначаються правила того, як прикордонна служба використовує фізичний вплив, спеціальні засоби, вогнепальну зброю, озброєння та бойову техніку. Тобто в яких випадках можна стріляти з вогнепальної зброї, коли можна бити порушників кийками і по яких частинах тіла бити не можна, коли варто попереджати порушників про застосування зброї, а коли — ні і таке інше. Якщо ви не плануєте найближчим часом порушувати державний кордон України чи прикордонний режим, то цей закон вас не стосується.
Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві створюється для підтримки суб’єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва, фізичних осіб-підприємців, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами. Цей фонд контролюється державою, однак до його формування можуть долучатися й інші учасники. Фонд надає гарантії в обсязі до 50% непогашеної суми основного боргу. Такі гарантії надаються на строк дії кредитного договору, але не більш як на 10 років. Гарантії за кредитами можуть отримати фермери, в яких у користуванні є до 500 га землі. Отже, якщо ви підходите під такі критерії, то з 2022 р. зможете отримати гарантії до 50% суми боргу на кредити терміном до 10 років.

В Україні вже діє Єдиний державний демографічний реєстр. Це інформаційна база громадян України, що містить основні дані громадян, які оформлювали свої документи з допомогою такого реєстру (якщо ви оформлювали паспорт чи посвідчення водія після 2016 року, то, швидше за все, це відбувалося з допомогою цього реєстру). Ухвалений закон передбачає, що нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій (що потребує посвідчення особи) перевірятимуть документи особи на відповідність даним, що наявні в цьому реєстрі.
Критична інфраструктура складається з об’єктів критичної інфраструктури — об’єктів, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Закон іде вже звичним шляхом: створення ще одного спеціального органу виконавчої влади та ще одного реєстру. В реєстрі міститиметься інформація про всі об’єкти критичної інфраструктури. Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України буде вести цей реєстр, координувати діяльність інших органів та оцінювати ризики для критичної інфраструктури. Кожен об’єкт повинен мати паспорт безпеки, а власники цих об’єктів мають їх страхувати. У разі кризової ситуації можуть бути запроваджені обмеження на режими роботи об’єктів інфраструктури, економічні умови господарювання, доступ до об’єктів. Охороняти критичну інфраструктуру у разі потреби буде Національна гвардія. Більшості громадян закон прямо не зачіпає, хіба що можна сподіватися на загальне покращення безпеки.

Мультимодальне перевезення — це перевезення двома або більше видами транспорту на підставі одного договору. Тобто замовник може замовити перевезення з точки А в точку Б, яке відбуватиметься спочатку вантажівкою, потім судном, потім літаком, потім поїздом. І все це регулюватиметься одним договором. Власне, закон регулює, що має бути закріплено в договорі, відповідальність сторін, надає визначення учасникам мультимодальних перевезень. Новації, внесені законом, стосуються перш за все сфери вантажних перевезень, прямого впливу на більшість громадян цей закон не матиме. Однак може бути вплив опосередкований: збільшення обсягу перевезень через територію України, підвищення конкурентоспроможності, зменшення вартості вантажних перевезень і, як імовірний, наслідок, зменшення вартості частини товарів.
Закон змінює термінологію у законодавстві щодо реабілітації осіб з інвалідністю. Терміни приводяться у відповідність із Міжнародним стандартом ISO 9999:2016 Assistive products for persons with disability — Classification and terminology. Якогось значного покращення стану реабілітації осіб з інвалідністю у зв’язку з ухваленням цього закону не передбачається.
Читаючи про те, які новації пропонуються іншими законами, уважні читачі могли помітити спільну тенденцію — створення реєстрів. Цей закон створено з огляду на таку тенденцію. Законом регулюється широке коло питань щодо створення та функціонування публічних електронних реєстрів. Відповідно до закону реєстри мають бути схожими (за принципами свого створення та функціонування), взаємосумісними, відкритими, безоплатними, інформація в реєстрах має безстроково зберігатися. Правоволоділець (особа, інформацію про яку внесено до публічного електронного реєстру) має бути поінформованим про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього. Закон закріплює такий принцип: інформація з реєстру правдива і достовірна, поки не доведено зворотного. Серед іншого, створюється Реєстр реєстрів, в якому буде інформація про всі інші реєстри.
Закон регулює діяльність військових капеланів. Метою здійснення цієї діяльності є задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців. Для цього у Збройних силах, Нацгвардії та Держприкордонслужбі створюється Служба військового капеланства. Ця служба підпорядковується безпосередньо головнокомандувачам ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби, а діяти капелани мають на рівні бригад або батальйонів. Дивною, з погляду християнської традиції, виглядає гранична чисельність військових капеланів — не менш як один капелан на 666 військовослужбовців. Капеланство не обмежується християнськими священниками, представники інших конфесій теж можуть бути капеланами. Набути цей статус можуть священнослужителі, які отримали відповідний мандат від зареєстрованих в Україні релігійних організацій. Капелани мають пройти спеціальну підготовку у військових навчальних центрах. Розподіл кількості капеланів за конфесіями здійснюється на основі конфесійної належності особового складу, важливу роль у цьому відіграє начальник служби військового капеланства. Капелани, які пройшли навчання, мають мандат і відповідають конфесійній квоті, можуть бути прийняті на службу. Забороняється видавати капеланам зброю чи боєприпаси.

Отже, тепер військовослужбовці зможуть на законних підставах забезпечувати свої духовно-релігійні потреби.
Вітаємо! Тепер ви знаєте всі наявні небезпеки та принади 2022 року. Та це ще не все. Верховна Рада активно приймала закони у грудні 2021 року, однак Володимир Зеленський не поспішав їх підписувати (щоб закон набрав чинності він має бути підписаний президентом України та опублікований в офіційних виданнях. В перших двох частинах ми розглянули саме такі закони. Однак ще кілька законів лежать на підписі у президента і загалом кількість подарунків від депутатів на 2022 р. може тільки збільшитися.). Тому на початку січня чекайте останню, третю частину цього огляду, де ми розкажемо ще про півдюжини законів, які вплинуть на Україну та українців у 2022 році.
© 2021 Дзеркало тижня. Україна». All rights reserved.
editor@zn.ua
Made on
Tilda