Учора Норвегія оголосила про передачу Україні чергового пакету військової допомоги на 218 мільйонів євро, до якого увійшли неназвані компоненти ЗРК NASAMS. Таким чином країна хоче допомогти ЗСУ у протистоянні російським ракетним ударам.
Цей ЗРК є одним із наймасовіших із переданих Україні країнами НАТО. Кількість цих систем для ЗСУ вже перевищує 15, з яких щонайменше 4 вже передані. Сам комплекс є досить сучасним і може боротися з різними типами повітряних цілей, включаючи БПЛА, літаки, гелікоптери та крилаті ракети. У цій публікації ми розберемося в особливостях цієї системи детальніше, а також трохи звернемося до історії.
Пересувний зенітний ракетний комплекс NASAMS (Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System) середньої дальності призначений для ураження повітряних цілей на малих та середніх висотах у будь-яких погодних умовах. Комплекс розроблений норвезькою фірмою Norwegian Kongsberg companies спільно з американською фірмою Raytheon Company System і призначений для заміни комплексів Improved Hawk збройних сил Норвегії.
Історія розробки
Розробку комплексу було розпочато у 1989 р. та закінчено у 1993 р. полігонними випробуваннями. З 1994 р. ЗРК надходить на озброєння ВПС Норвегії. Для зменшення вартості ЗРК NASAMS при розробці широко застосовувався принцип модернізації та уніфікації елементів комплексу з існуючими системами озброєння. Як засіб ураження застосована ракета AMRAAM (AIM-120A) класу "повітря-повітря" фірми Raytheon Company System. Для виявлення цілей та управління вогнем використовується модернізований варіант трикоординатної станції радіолокації AN/TPQ-36A і система управління вогнем норвезького варіанта комплексу Improved Hawk - NOAH (Norwegian Adapted Hawk).
За своїми бойовими можливостями комплекс NASAMS перевершує ЗРК Improved Hawk. NASAMS здатний одночасно супроводжувати та вражати більшу кількість цілей, зменшено час реакції та переведення комплексу з похідного становища до бойового. Чисельність обслуговуючого персоналу зменшена в чотири рази, він має більший ступінь уніфікації обладнання та можливість поєднання з іншими системами.
Вартість розробки та розгортання до 1999 року шести батарей ЗРК NASAMS, за розрахунками західних фахівців, становить 250 мільйонів доларів. Батареї використовуються для протиповітряної оборони основних авіабаз Норвегії.
З 1999 року модернізований комплекс, що одержав позначення NASAMS II, надходить на озброєння підрозділів ППО сухопутних сил Норвегії. З 2004 року цей ЗРК перебуває на озброєнні США та використовується для ППО Вашингтона. У 2005р. комплекс NASAMS закуплено для збройних сил Іспанії. Система також придбана Нідерландами, Чилі, Фінляндією, Оманом, Литвою, Індонезією та Катаром.
Особливості комплексу
Ракета (AIM-120A) виконана за нормальною аеродинамічною схемою і має хрестоподібне крило невеликої площі, що забезпечує досить хорошу маневреність навіть при невисоких швидкостях польоту і хрестоподібні керма в хвостовій частині. Управління ЗУР здійснюється за допомогою комбінованої системи наведення: командно-інерційного на початковій ділянці траєкторії польоту та активного радіолокаційного самонаведення – на кінцевому.
Якщо ціль не маневрує, то ракета здійснює автономний політ за допомогою інерційного блоку по траєкторії, закладеної на згадку про бортовий ЕОМ перед пуском. У разі маневру мети на ЗУР із землі подаються команди корекції відповідно до зміни поточних координат мети. Команди приймаються бортовим приймачем командної лінії зв'язку, антена якого розташована на сопловому блоці ракети.
Захоплення цілі радіолокаційною головкою самонаведення ЗУР відбувається на дистації до 20 км., після чого здійснюється її активне самонаведення. На ракеті встановлено швидкодіюча мікро-ЕОМ, що працює з тактовою частотою 30 МГц і має пам'ять ємністю 56 000 16-розрядних слів.
Ракета оснащена осколково-фугасною бойовою частиною спрямованої дії, підрив якої здійснюється активним радіолокаційним або контактним підривником.
ЗУР зберігаються, перевозяться та запускаються з транспортно-пускових контейнерів. Пакет із шести таких ТПК розміщується на пусковій установці, виконаній на шасі автомобіля підвищеної прохідності "Scania" P113 (колісна формула 4x4+2). В іспанській армії пускова установка виконана на шасі "Iveco". Завантаження ракет в ТПК здійснюється за допомогою машини, що заряджає, що входить до складу комплексу. Пуск ракет відбувається при фіксованому куті місця 30 °. У похідному положенні транспортно-пускові контейнери із ЗУР розташовуються горизонтально. Для підвищення живучості комплексу передбачається розосередження ПУ від позицій пункту управління та РЛС на відстань до 25 км, при цьому зв'язок з установками може бути організований кабельною, волоконно-оптичною або цифровою лінією зв'язку.
Багатофункціональна станція радіолокації AN/TPQ-64, розроблена на базі РЛС виявлення артилерійських позицій AN/TPQ-36A, забезпечує виявлення, впізнавання і одночасний супровід до 60 повітряних цілей, а також наведення на обрані з них до трьох ЗУР.
РЛС AN/TPQ-64 - імпульсно-доплерівська, трикоординатна, оснащена фазованими антеними гратами та інтегрованим запитувачем "свій-чужий" типу Mk.XII. РЛС здійснює огляд простору за рахунок механічного обертання антени по азимуту та електронного сканування кутом місця. Управління роботою РЛЗ здійснюється за допомогою пункту керування вогнем. Для забезпечення бойової роботи в складній перешкодовій обстановці комплекс NASAMS оснащений оптоелектронним наведенням - NTAS.
Інформація про повітряну обстановку від РЛС передається на пункт управління вогнем, до складу якого входять дві високопродуктивні ЕОМ, багатоцільовий пульт модульної конструкції з системами індикації та управління, апаратура передачі даних та засоби зв'язку. Пульт має два автоматизованих робочих місця, що дублюють один одного, з однаковими органами управління.
Що входить до складу комплексу
Вогнева одиниця комплексу - взвод, що має на озброєнні три ПУ з шістьма ракетами на кожній, багатофункціональну РЛС AN/TPQ-64 та пункт управління вогнем. Основна тактична одиниця ЗРК NASAMS – батарея. До її складу входять три вогневі взводи (загальний комплект 54 ракети), об'єднаних в інформаційну мережу таким чином, що кожна з трьох РЛС здатна замінити всі інші.
Командний пункт батареї розміщується на одному з пунктів керування вогнем і може отримувати цільову вказівку від вищого штабу та видавати дані про повітряну обстановку на пункти керування вогнем взводів. Усі 54 ракети можуть бути випущені з різних цілей протягом 12 секунд.
Варто відзначити, що комплекс NASAMS II, який стоїть на озброєнні ЗСУ, відрізняється від першого прототипу більшою мобільністю – пускові установки NASAMS II змонтовані на шасі підвищеної прохідності Bv 206.
Батарея включає 4 взводи замість трьох, шість РЛС AN/TPQ-64 замість трьох та 12 пускових установок замість дев'яти. Програмне забезпечення NASAMS II сумісне із системами зв'язку, що використовуються в сухопутних силах Норвегії.