У середу, 9 липня, Європейський суд з прав людини виніс два важливі рішення проти Росії. У першому рішенні суду йдеться про те, що РФ порушила міжнародне право під час війни проти України — вперше міжнародний суд визнав Москву відповідальною за порушення прав людини з моменту повномасштабного вторгнення в 2022 році. У другому рішенні суд постановив, що Росія стоїть за збиттям рейсу MH17 — вперше міжнародний суд визнав РФ відповідальною за трагедію 2014 року, яка забрала 298 життів, повідомляє AP.
Судді ЄСПЛ у Страсбурзі оголосили про рішення у справі, яка об'єднала чотири скарги проти РФ, подані Україною та Нідерландами, що охоплюють широкий спектр порушень прав людини Росією з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення в Україну з 2022 року, включаючи збиття рейсу MH17 і викрадення українських дітей.
Будь-яке рішення значною мірою символічне. У березні 2022 року Росію було виключено з Ради Європи та, відповідно, з Європейського суду з прав людини. Однак суд все ще може розглядати справи проти РФ, які були порушені до її виключення.
Сім'ї жертв катастрофи MH17 вважають рішення суду важливою віхою в їхньому 11-річному прагненні до справедливості. Boeing-777, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 року ракетою “Бук” російського виробництва, випущеною з території на сході України, контрольованої підтримуваним Росією незаконним збройним угрупованням "ДНР”. Тоді загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, в тому числі 196 громадян Нідерландів. У травні цього року Рада Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) визнала Росію відповідальною за катастрофу.
Рішення ЄСПЛ, оголошені в середу, — далеко не останні, що стосуються війни РФ проти України. Розглядаються й інші справи проти Росії.
Нещодавно повідомлялося, що наша країна підписала з Радою Європи угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Але процес створення й роботи Трибуналу для РФ буде довгим і виснажливим. Заслужений юрист України, заступник генпрокурора України (2019–2022) Гюндуз Мамедов розбирався в тонкощах підписаної угоди в статті "Рішення з підводними каменями: що чекає на Трибунал за агресію Росії проти України", аналізуючи не тільки політичні наслідки, а й юридичні виклики, які можуть вплинути на роботу Трибуналу.