У Брюсселі та країнах G7 схиляються до того, що найбільш реалістичною перспективою притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України буде «гібридний трибунал». Про це повідомляє DW, посилаючись на слова високопосадовця ЄС.
Чиновник заявив, що за оцінками експертів ЄС у галузі міжнародного права, міжнародний трибунал на основі української юрисдикції може стати найбільш ймовірним варіантом для здійснення правосуддя.
За його словами, трибунал слугуватиме політичному імперативу, який полягає у притягненні до відповідальності. Крім того, чиновник додав, що для ЄС важливо, щоб Київ ратифікував Римський статут.
Наприкінці 2022 року Єврокомісія запропонувала створити спеціальний суд щодо злочину агресії Росії проти України. Зокрема, розглядалося два варіанти: спеціальний незалежний міжнародний трибунал на багатосторонньому договорі або «гібридний суд». Такий суд би поєднати національну юрисдикцію конкретної країни, зокрема України, а також процес на основі міжнародного права з суддями з різних держав.
Розслідування міжнародних злочинів, скоєних РФ, ведуть Україна та ще 14 країн ЄС.
У Єврокомісії кажуть, що для реалізації обох варіантів потрібна підтримка ООН.
За злочин агресії відповідає найвище політичне та військове керівництво країни, яке має міжнародний імунітет, тому для такого трибуналу цей імунітет необхідно зняти, зокрема, з лідера держави-агресора, глави уряду чи міністра закордонних справ.
Однак у Раді Безпеки ООН, постійним членом якої є РФ, подібна резолюція буде заблокована Москвою.
Але, як пояснив представник Єврокомісії, це лише перший крок.
Резолюцію повинна схвалити Генеральна Асамблея ООН і на підставі її рішення прокурор спеціального суду може ухвалити вердикт щодо позбавлення імунітету вищого керівництва держави-агресора.
«Прокуратура має представити дуже солідну справу», - заявив європейський високопосадовець.
Він також підкреслив важливість відкриття Міжнародного центру з розслідування злочину агресії проти України в Гаазі, який повинен розпочати роботу вже наприкінці червня.
Злочини проти людяності, воєнні злочини, геноцид та злочин агресії підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), юрисдикції якого не визнає Росія. Своєю чергою це означає, що МКС не має мандата на позбавлення міжнародного імунітету вищого російського керівництва, і воно не може постати перед судом навіть заочно.
В Україні вже зареєстровано понад 100 тисяч кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених російськими агресорами. І за кожним із цих епізодів стоїть людська трагедія. Завдання нашої країни — покарати максимальну кількість воєнних злочинців.
Про те, які механізми правосуддя може залучити Україна, читайте в статті ексзаступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова «Чи наблизить 2023 рік покарання російських воєнних злочинців?» та як правильно задовольнити запит на справедливість у статті «Слідами Гааги: чому нам потрібний гібридний механізм правосуддя».