Незважаючи на нестачу боєприпасів і очікування матеріальної допомоги від західних партнерів, українські військові перевіряють російську оборону на вразливі місця перед довгоочікуваним контрнаступом.
На одній з позицій на відстані трохи більше кілометра від російських окопів український сержант співпрацював з колегами з іншого підрозділу, які використовують комерційні безпілотники для спостереження за російськими силами, виявлення слабких місць і планування ударів з метою знищення укріплень.
«Ми їх випробовуємо. І, звичайно, вони роблять те ж саме з нами», - сказав сержант, описуючи невеликі операції, спрямовані на виявлення російських бойових позицій і оцінки їхньої реакції.
Про це пише Washington Post, пояснюючи, що як і інші герої цього репортажу, український сержант погодився говорити за умови, що його ідентифікують лише за званням і позивним «Боксер».
За словами Боксер, невеликі операції готують його підрозділ до повномасштабного наступу, поки українські військові чекають більше боєприпасів і важкої техніки.
«Краще не дозволяти російським військам окопатися, щоб нам було легше їх витіснити», - сказав він.
Очікуваний весняний наступ часто розглядають як останню можливість для України в цьому році відвоювати територію з-під російської окупації. А це приблизно п’ята частина країни. Але операція затримується через погодні умови, повільне постачання техніки і дефіцит боєприпасів. Через це посилюються побоювання, що ситуація може зайти в глухий кут.
Ще більше ускладнює запланований контрнаступ витік десятків американських військових і розвідувальних документів, в яких описувалися деталі про стан української армії і її можливості, в тому числі про слабкі місця в протиповітряній обороні, що може змусити командування змінити плани. Якщо Київ не зможе відвоювати значну територію і зміцнити прихильність західних країн, багато українців побоюються, що будуть змушені вести переговори з Росією з невигідної для себе позиції.
Сержант з Донецької області займає одну і ту ж позицію в окопі вже більше шести місяців.
«Ми вже впізнаємо їхні голоси. Вночі ми чуємо багато п'яних криків, переважно лайливих слів», - говорить він про російських солдатів, які стоять трохи більше ніж за кілометр від нього.
Інший командир, який дислокується на околицях міста Бахмут, теж розповів про проведення подібних операцій з перевірки російської оборони.
«Ми бачили нещодавно мобілізованих російських солдатів, яких привезли просто, щоб копати окопи. Вони добре укріплюють свої позиції, Вони укріплюють позиції всім, що можуть знайти: деревиною, навіть сміттям», - сказав 24-річний капітан з позивним «Метис», який відповідає за планування операцій і розвідку у своєму підрозділі.
Під час однієї з нещодавніх операцій дрони спочатку використовувалися для виявлення мінних полів на російській стороні, перш ніж туди відправили дві невеликі групи.
«Результати виявилися набагато кращими, ніж ми очікували. Деякі солдати відстрілювалися, але багато хто залишив свої позиції і зброю», - сказав Метис.
Українські військові змогли відтіснити першу лінію російських військ, але українці не просунулися вперед і не намагалися утримати позицію.
«Їхній моральний дух низький, але це не означає, що всі російські війська будуть так поводитися. Їхні командири здібні, але схоже, що вони не можуть контролювати свої сили», - розповів український капітан, пояснюючи дезертирство росіян.
Він також визнав, що успіх випробувальних операцій не означає, що його підрозділ готовий до повноцінного наступу. Метис все ще чекає на важку техніку, бронемашини для перекидання великої кількості військ вперед і додаткові тренування. За його словами, коли підрозділ вперше отримав сучасну протитанкову систему, то солдати вчилися нею користуватися за допомогою посібника з експлуатації і відеоуроків на YouTube.
«Найбільше мене турбують протипіхотні міни. Ми не можемо побачити їх за допомогою наших безпілотників», - сказав він.
Метис розповів, як під час однієї операції українські солдати знайшли невеликі вибухові пристрої, розкидані по всій російській оборонній позиції.
«Міни були навіть в окопах, в яких вони жили», - розповів він.
Видання також підкреслює, що українські війська продовжують зазнавати втрат. Боротьба за Бахмут перетворилася на найдовшу і найсмертоноснішу битву за весь час війни, з великими втратами з обох сторін. На нещодавньому масовому похороні українських солдатів у Дніпрі 14 трун, завішаних державними прапорами, були освячені православними священиками перед похованням.
«Вічна слава героям, вічна слава всім, хто віддав своє життя за свободу України», - сказав один зі священиків під час служби.
26-річний солдат на ім’я Влад загинув, коли мінометний снаряд влучив у його позицію під Бахмутом, де він копав окоп. Його сім'я попросила називати його тільки на ім'я з міркувань безпеки.
«Нас кинули в бій першого ж дня після того, як я приєднався. Я навіть не знав, в якому я підрозділі, настільки все було хаотично. Влад був першим, кого я побачив. Я просто пішов за ним, щоб знати, куди йти», - розповів Віталій, який служив разом з Владом і поклав квіти на його могилу.
Вони зблизилися за майже рік бойових дій пліч-о-пліч. Віталій каже, що був шокований, коли почув, як загинув Влад. Коли почався обстріл, Влад не побіг в укриття, як інші.
«Він, мабуть, втомився, бо я знаю, що він знав, як себе захистити. Я знаю, що ми повинні боротися у цій війні, але я також знаю, що війна - це не відповідь. Це просто безглуздо. Зараз я просто почуваюся виснаженим. І я пам'ятаю, як Влад казав, що почувався так само», - сказав Віталій.