Скасування статусу «обмежено придатний» до військової служби в Україні — неоднозначне рішення, яке замість подолання проблем може створити нові. Немає жодних сумнівів у тому, що розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, потребує кардинального оновлення. Але намір поділити всіх військовозобов’язаних тільки на придатних і непридатних без якогось проміжного статусу суперечить світовій практиці. А також потенційно може навіть збільшити на фронті кількість військовослужбовців, які мають проблеми зі здоров’ям.
Зараз придатність до військової служби визначають на підставі наказу Міністерства оборони №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України». Цей нормативний акт витоками сягає радянських часів і застарів морально. Він не повною мірою відображає світові стандарти й новітні підходи до діагностики захворювань. А ще надає військово-лікарській комісії (ВЛК) можливості для вкрай широкого трактування фізичного стану призовника чи військовослужбовця. ВЛК, ухвалюючи висновок, керується «Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві». Розклад містить 86 статей і на перший погляд видається довершеним документом. Проте це враження хибне.
Лише частина хвороб і фізичних вад дає право ВЛК ухвалювати однозначне рішення: непридатний або придатний. Та навпроти більшості статей стоїть позначка: непридатність, обмежена придатність чи придатність до військової служби визначається індивідуально. Формально більшість статей категорії «в» дає змогу ВЛК ухвалити рішення про обмежену придатність призовника. Тоді як категорія «б» дає підстави для висновку про непридатність. На практиці ж ВЛК майже завжди в таких випадках ухвалює рішення про придатність або обмежену придатність і ніколи — про непридатність призовника. Навіть якщо військовозобов’язаний має кілька статей із підпунктами «б» чи «в», це ніяк не впливає на остаточний вердикт. Хоча здоровий глузд підказує, що це не зовсім правильно.
Помилково вважати, що категорія обмеженої придатності створює значні корупційні ризики. Якраз тут їх чи не найменше. Того, хто воліє вдаватися до корупційних діянь, цікавить передусім статус «непридатний» із виключенням з військового обліку. Адже лише він дає змогу виїхати за межі України. Водночас обмежено придатні не мають такого права, і їх можуть мобілізувати до армії. Серед обмежено придатних більшість осіб справді має реальні, а не вигадані проблеми зі здоров’ям. Також чимало обмежено придатних є серед поранених військовослужбовців ЗСУ. І на це слід зважати. Зникнення категорії обмеженої придатності не врятує ситуації з мобілізацією. І не допоможе поповнити ЗСУ значною кількістю осіб. Навіть якщо всі обмежено придатні стануть придатними. Адже серед призовників частка обмежено придатних до несення військової служби коливається в межах 20%.
Статус «обмежено придатний» нерідко є радше формальністю. На жаль, трапляються випадки, коли командування ігнорує реальні фізичні можливості таких солдат і залучає їх до виконання непосильних завдань. Проте досі обмежена придатність бодай частково захищала військовослужбовця, в якого є значні проблеми зі здоров’ям. Та відтепер частина обмежено придатних стануть повністю придатними. А отже, за словами колишнього представника президента у Верховній Раді нардепа Федора Веніславського, їх можна буде направляти в бойові частини. Чи зможуть такі солдати ефективно виконувати бойові завдання на «нулі»? Сумнівно. Чи доцільно прибирати для цих людей будь-які обґрунтовані обмеження в місці та способі несення військової служби? Навряд чи це буде правильним рішенням.
Закон, що скасовує статус «обмежено придатний», набере чинності 4 травня. З цього моменту у військовозобов’язаних буде дев’ять місяців, аби пройти повторну військово-лікарську комісію та отримати новий висновок — придатний чи непридатний до військової служби. Новий розклад хвороб, що визначить долю призовників, розробляє Департамент охорони здоров’я Міноборони, який було створено в листопаді 2023 року. Його очолила Оксана Сухорукова, котра раніше працювала в Українському центрі охорони здоров’я та Національній службі здоров’я України.
Наразі триває робота над документом, але інформації про це вкрай мало. За деякими даними, зміни до наказу №402, які скасують категорію обмеженої придатності, можуть бути опубліковані вже на початку травня. Станом на зараз геть незрозуміло, як і за яким принципом буде переписано наказ №402. Невідомо, яка частина хвороб і фізичних станів перейде в категорію придатності, а яка дасть змогу претендувати на статус «непридатний» із виключенням з військового обліку. Також незрозуміло, від яких світових чи інших практик відштовхуються в департаменті Міністерства оборони, укладаючи оновлену версію наказу.
Наприклад, Інструкція Міністерства оборони США «Медичні стандарти військової служби» містить вичерпний перелік хвороб і станів, наявність яких дискваліфікує від проходження військової служби. Порівняння цього документу з українським аналогом — наказом №402 — демонструє істотні відмінності у визначенні непридатності до військової служби. Впадає в око, що у США хвороби та стани, які обумовлюють непридатність, згруповані в окремий розділ та значно чіткіше деталізовані й конкретизовані, ніж в українському відповіднику. Наповнені цифрами, медичними вимірами та враховують історію захворювання. Це, безумовно, дає змогу уникати подвійних трактувань. Певна частина функціональних порушень і хвороб, які обумовлюють непридатність в Америці, справді наближена до наших. Але більшість із них відповідає нашій категорії обмеженої придатності.
Так, у США короткозорість чи далекозорість оптичною силою понад 8 діоптрій та астигматизм понад 3 діоптрії є підставою для визнання особи непридатною до військової служби. Згідно ж із українським наказом №402, такі порушення рефракції підпадають під категорію обмеженої придатності. Мало того, в українських реаліях людину з астигматизмом від 3 діоптрій узагалі можуть визнати придатною відповідно до статті 30-в.
Наказ №402 зараховує до обмежено придатних навіть осіб із гіпертонією ІІ й ІІІ ступенів. Той, у кого наявна гіпертонічна хвороба І ступеня, взагалі придатний до військової служби у військовий час. Тоді як в Інструкції Міноборони США постійно підвищений артеріальний тиск, вищий за 140/90 мм рт. ст. (відповідає гіпертонічній хворобі І ступеня), є підставою для визнання кандидата непридатним.
У США наявність будь-яких злоякісних пухлин в анамнезі означає звільнення з військової служби. В Україні ж навіть із таким страшним діагнозом можна отримати статус «обмежено придатний». Список хвороб серця, які є підставою для визнання непридатним, в американському Міноборони займає понад 2,5 сторінки тексту. Українська ж версія передбачає присвоєння статусу «непридатний» лише в разі дуже серйозних порушень роботи системи кровообігу. Аналогічний підхід спостерігається до хвороб системи травлення та сечостатевої системи. Наприклад, «Медичні стандарти військової служби» у США визнають непридатною особу, яка має камінь у нирках діаметром понад 3 мм або ж кілька каменів різного розміру на тлі сечокам’яної хвороби. У нас непридатними вважаються лише ті, в кого є значні порушення функцій нирок. Цукровий діабет в анамнезі спричиняє непридатність у США. В Україні для цього потрібні значні порушення функцій — стандартне формулювання для наказу №402.
Відсутність будь-якої кісткової частини пальців або великого пальця, руки або будь-якої її частини у США гарантовано означає непридатність до військової служби. А от у наказі №402 є цікава стаття 63-б, де «одностороння ампутаційна кукса верхньої кінцівки на будь-якому рівні чи одностороння ампутаційна кукса нижньої кінцівки нижче рівня верхньої третини гомілки» може бути підставою для присвоєння статусу «обмежено придатний».
Статус «обмежено придатний» до військової служби є у більшості країн світу. Для членів Альянсу є навіть окремий посібник, який установлює мінімальні вимоги щодо стану здоров’я військовослужбовців, котрі беруть участь у військових місіях НАТО. Він містить перелік «червоних» критеріїв, за якими дискваліфікують військовослужбовців від участі у військових місіях, і «жовтих» критеріїв, які вимагають уваги медичного персоналу перед ухваленням рішення про придатність військовослужбовців. Якщо військовий має більш як одне захворювання, його можуть вважати непридатним до служби. У США діє власна система оцінювання придатності до військової служби на основі системи балів. У Великій Британії є статус «придатний до військової служби з обмеженнями». В Польщі військовозобов’язані поділені на чотири групи — від придатних до повністю непридатних.
Мотиви скасування статусу «обмежено придатний» в Україні — дискусійні й не дуже зрозумілі. Якщо прибрати цю категорію, то варто хоча б установити певні проміжні стани для осіб, які згідно з новим розкладом хвороб будуть визнані придатними. Адже їхні захворювання нікуди не зникнуть. Водночас доцільно зробити частину обмежено придатних непридатними й погодити розклад хвороб та фізичних станів зі стандартами країн НАТО. Це звузить простір для зловживань і дасть змогу звільнити військовослужбовців, які зазнали серйозних ушкоджень на фронті.