Відтоді, як в Україні визначили пріоритетність безпілотних технологій, держава інвестувала сотні мільйонів доларів у безпілотники дальнього радіусу дії, здатні шукати і вражати віддалені цілі. Зараз їх виробляють півдюжини компаній, пише The Economist, журналіст якого відвідав одне з виробництв БПЛА.
«Найкраща з нових моделей має дальність польоту три тисячі кілометрів і здатна досягти Сибіру. Вона народжена необхідністю – Захід неохоче надає Україні зброю великої дальності – ця програма підірвала значну частину російської нафтової і військової інфраструктури», – зазначає видання.
The Economist нагадує про те, що Білий дім був незадоволений ударами українських дронів по російських нафтопереробних заводах. США виказували занепокоєння тим, що можуть «зрости ціни на нафту» або війна перейде до неконтрольованого конфлікту за схемою «око за око», в якому Україна має менше шансів перемогти, ніж Росія.
«Наразі Україна ігнорує американські поради щодо припинення ударів. «Детектив», офіцер розвідки, відповідальний за частину програми, каже, що він не отримував інструкцій щодо згортання операцій. Так, минулого тижня відбувся перехід від націлювання на нафтову інфраструктуру, але це, ймовірно, тимчасово. «Наші цілі змінюються з кожним днем. Ми не даємо росіянам спокою», – передає The Economist слова «Детектива».
Один виробник безпілотників повідомив виданню, що не всі американські представники погоджуються з політикою Білого дому. Він сказав, що його контакти «підморгували», коли передавали попередження й приватно казали, «щоб ми продовжували».
Нагадаємо, 2 квітня українські дрони атакували НПЗ та завод з виробництва Shahed-136 у Татарстані приблизно за 1200 кілометрів від України. Ймовірно, що удар було нанесено дроном UJ-22 Airborne.
17 квітня ЗМІ повідомили, що безпілотники Головного управління розвідки Міноборони України атакували російський авіазавод ім. Горбунова у Казані, де виготовляють та ремонтують бомбардувальники Ту-22М та Ту-160М. Це приблизно 1000 кілометрів від території України, підконтрольній уряду.
Обіцяний президентом мільйон дронів ще тільки-но почали виготовляти, а вже здається, що його геть недостатньо. Поки хтось шукає гроші та запускає виробництво «стандартних fpv-дронів, які можна збирати на кухні», на війні вже потрібні інші, технологічніші. У статті «Якою війна буде завтра? Що необхідно зробити, аби не програти Росії» офіцер ЗСУ Юрій Касьянов робить спробу систематизувати, проаналізувати та спрогнозувати еволюцію дронів для завтрашньої війни.