Західні аналітичні та розвідувальні організації, наводячи в минулі місяці оціночні дані воєнних витрат РФ поточного року, констатували, що справжні витрати Росії на війну залишаються невизначеними через "відсутність прозорості", зокрема через використання секретних статей бюджету. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA "Морські дрони: ЗСУ запровадили справжні санкції проти Росії" пише Михайло Гончар.
На думку автора, було би дивно, якби в Росії це декларували. Радянська і російська традиції не передбачають прозорості у цьому питанні, особливо під час війни.
Ймовірно, виносячи за дужки частину "непрозорих витрат", оцінки SIPRI та британської розвідки щодо реальних воєнних витрат Росії були на рівні 2022 року-85,8 млрд дол., припускає Гончар. Звісно, це не відповідає реальному стану речей і викликає сумніви в адекватності уявлень аналітиків про сучасну Росію.
На основі різних даних та оцінок динаміки витрачання РФ коштів "на війну" за підсумками першого кварталу 2023 року, її річні воєнні витрати Центром "Стратегія ХХІ" було оцінено мінімально в 156 млрд дол. Дані, що з’явилися за підсумками першого півріччя, — 5,59 трлн руб., або понад 72 млрд дол. за середньозваженим курсом, — дають змогу дещо скоригувати цю суму — 145 млрд дол. витрат у річному вимірі. Різниця невелика для такого масштабу цифр.
"Якщо взяти воєнні витрати РФ 2023-го в місячному вимірі, то, виходячи з вищенаведеного, їх можна оцінити усереднено в 12,1 млрд дол, - аналізує автор. - Воєнні витрати України (на весь сектор оборони і безпеки) з урахуванням додаткових асигнувань, виділених Верховною Радою, можна оцінити в річному вимірі майже в 46 млрд дол. Це означає щомісячні витрати в середньому у 3,8 млрд дол., що в 3,2 разу менше від витрат агресора".
Дисбаланс очевидний і це небезпечний дисбаланс. Він не зменшується навіть наполовину з урахуванням західної допомоги, наголошує Гончар.
Ба більше, цифра "Вашингтон пост" про 43,1 млрд дол. військової допомоги США не враховує того факту, що реально наданий обсяг озброєнь і військової техніки становить 17,54 млрд дол., а більша частина, або 20,58 млрд дол., — це відкладена допомога, яка не матеріалізувалась у вигляді постачань. Поки що.
"Беручи до уваги скорочення своїх експортних надходжень, зростання витрат на війну, спадну динаміку рубля, Кремль зосередився не тільки на завданні поразки Збройним силам України на театрі воєнних дій, а й на максимальному ослабленні України через знищення її військової та цивільної інфраструктури з акцентом на критичній енергетичній інфраструктурі та логістиці основного експорту, яким став аграрний після втрати базових підприємств металургійного сектору на сході країни, - пояснює автор. - Логічно, що виснаженого противника можна подолати швидше і з меншими витратами".
Також Гончар зауважив, що Вільнюський саміт НАТО збадьорив Кремль, оскільки там побачили, що страх війни з Росією у наймогутнішого військового альянсу, як і в його найпотужнішого члена — США, тримається на тому рівні, який дозволяє Росії зважати на нього лише вербально, регулярно зондуючи їхню реакцію то знищеним над Чорним морем американським дроном, то крилатими ракетами над Румунією та в Польщі, то білоруськими гелікоптерами над Польщею.
Більше матеріалів Михайла Гончара читайте за посиланням.