Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році заявила, що для Європи «це момент істини». Тепер, після стількох років зволікань, Європа, ймовірно, нарешті справді має це на увазі, пише The Ecomomist.
Зазначається, що країни ЄС, а також інші європейські держави, зокрема Велика Британія, зараз забезпечують майже всю допомогу для України. Європейські країни також посилюють військову співпрацю, а Франція та Британія створили спільну ініціативу для контролю за можливим припиненням вогню.
Уже цього місяця Україна має отримати перші виплати з нового кредиту на 90 млрд євро (105 млрд доларів). Водночас санкції проти Росії продовжують посилюватися.
Останні успіхи України на фронті знову дали поштовх до розмов про можливе дипломатичне врегулювання війни. Європейські країни прагнуть взяти на себе активнішу роль після того, як зусилля США не дали очікуваного результату.
Президент Франції Еммануель Макрон у лютому заявив: «Ми будемо частиною рішення та маємо бути частиною дискусії». Видання стверджує, що вперше такі слова звучать не як прохання, а як впевнена заява.
Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що підтримка з боку Європи виявилася значно стійкішою, ніж багато хто міг уявити. Водночас європейські міністри та посадовці визнають, що, попри посилення ролі Європи, їхні країни досі не мають чіткої стратегії, яка б виходила за межі простого забезпечення виживання України.
Так, у Європі останнім часом активно обговорюють ідею відправити окремого представника на переговори з російським диктатором Владіміром Путіним. Серед можливих кандидатів згадували колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель та ексглаву уряду Італії Маріо Драґі.
Однак навіть на тлі цих розмов європейські країни досі не визначилися, якого результату хочуть досягти від такого діалогу, пише The Economist. 28 травня глава європейської дипломатії Кая Каллас дала зрозуміти, що не варто надто серйозно сприймати подібні припущення.
Європейські посадовці також вважають, що Путін зараз перебуває у скрутному становищі. Водночас вони не бачать жодних сигналів про його готовність піти на поступки чи відмовитися від своїх умов. Через це можливості для реальних і результативних переговорів залишаються обмеженими.
Один із європейських посадовців заявив, що Європа фактично не має що запропонувати очільнику Кремля, окрім можливого уповільнення введення нових санкцій. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що європейські країни не виступають проти переговорів, якщо йдеться про реальний діалог. Однак наразі говорити фактично немає про що.
Різні заяви європейських політиків показують, що всередині Європи досі немає єдиного бачення щодо подальших дій. Деякі країни намагаються зрозуміти межі поступок, на які готова Росія, через неофіційні контакти та посередницькі переговори. Водночас повноцінні переговори з Путіним, у яких Європа відкрито виступала б на боці України, поки що виглядають малоймовірними.
Зазначається, що найактивніше можливі переговори зараз обговорюють у форматі «Е-3», до якого входять Велика Британія, Франція та Німеччина. Через це у країн Східної Європи, зокрема Польщі, знову виникають побоювання, що великі західні держави можуть спробувати налагодити відносини з Росією без урахування їхньої позиції.
Якби Путін погодився піти на компроміс, припинення вогню, ймовірно, вимагало б від України змиритися з втратою територій на сході країни, зокрема на Донбасі. У такому випадку, як зазначає видання, Європа, окрім поки що нечітких гарантій безпеки, могла б пом’якшити це рішення для України через прискорення розгляду її заявки на вступ до ЄС.
Минулого року під час мирних переговорів за участю США з’являлися розмови про те, що Україна може вступити до ЄС уже 2027 року. Однак, попри спроби Урсули фон дер Ляєн та інших європейських політиків підтримувати ці очікування, у Європі вважають такі терміни нереалістичними.
На цьому тлі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував варіант так званого «асоційованого членства». Такий формат дав би Україні доступ до окремих структур ЄС, але з обмеженим або взагалі без права голосу, а також без європейських субсидій і повного доступу до єдиного ринку. Однак президент Володимир Зеленський швидко відкинув пропозицію Фрідріха Мерца, назвавши її несправедливою.
Видання пише, що на саміті ЄС цього місяця можуть відкрити один або кілька переговорних кластерів щодо вступу України. Водночас один із європейських посадовців заявив, що розмови про членство зараз виглядають не зовсім щирими з обох сторін.
У Європі вважають, що Зеленський недостатньо стримує завищені очікування щодо швидкого вступу України до ЄС. Крім того, європейські країни побоюються, що особливі умови для України можуть викликати невдоволення серед держав Балкан, які теж давно очікують на вступ до Союзу.
«Я бачу серйозні зміни в українській ідентичності. Якщо раніше багато хто сприймав ЄС як рятівника, то тепер усе більше йдеться про опору на власні сили. Багато українців кажуть: "Тепер ми захищаємо вас"», — заявила дослідниця України в Європейській раді з міжнародних відносин Яна Кобзова.
The Economist також заявляє, що до невдоволення Зеленського, пакет допомоги на 90 млрд євро надали з додатковими вимогами. Для першого етапу вступу до ЄС Україна має до 2027 року провести реформи у сфері верховенства права — лише після цього фінансування зможуть повністю розблокувати.
Натомість європейські посадовці залишаються незадоволені темпами змін в Україні. Один із них заявив, що у ЄС очікують від Києва більш активних дій, адже це допоможе європейським країнам краще відстоювати українські інтереси.
Тим часом для Європи час також спливає. Уже наступного року у більшості великих європейських країн відбудуться вибори, а у Франції вони пройдуть у квітні. Експерти з міжнародної політики побоюються, що у разі перемоги правопопулістської партії «Національне об’єднання» нова влада може відмовитися від частини європейських зобов’язань, зокрема від подальших програм збору грошей.
Також ця політична сила, ймовірно, виступатиме проти вступу України до ЄС. Колишній посадовець НАТО, а нині працівник консалтингової компанії Rasmussen Global Фабріс Потьє заявив, що французькі фермери поки не до кінця розуміють наслідки цього питання. За його словами, найважчі дискусії ще попереду.
Активніші розмови про допомогу Україні, дипломатію та можливий вступ до ЄС свідчать про те, що Європа дедалі більше бере на себе відповідальність за війну біля своїх східних кордонів, стверджує The Economist. Водночас значна частина цієї стратегії досі тримається на сподіваннях — що українці не втратять стійкість, що президента США Дональда Трампа вдасться переконати зайняти жорсткішу позицію щодо Росії або що Путіна все ж змусять сісти за стіл переговорів.
«Тепер це однозначно війна Європи. Питання в тому, чи зможе це бути миром Європи», — заявив Потьє.
Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляв, що бачить ознаки перелому у складній оборонній боротьбі України проти російських військ. За його словами, Росія наразі перебуває в періоді ослаблення як в економіці та внутрішній політиці, так і на фронті.