Журналіст, публіцист та головний сержант батальйону "Серафими" 104-ї ОБр ТрО Павло Казарін розповів, що військові, які йдуть в СЗЧ, поділяються на дві категорії: ті, які тікають одразу після мобілізації, і ті, хто вирішує залишити службу через відсутність демобілізації. Тривале перебування в лавах Сил оборони не накопичує для воїнів жодних бонусів, які вони могли б боятися втратити, додав він під час інтерв'ю Яніні Соколовій.
"П’ятий рік війни, дуже активна фаза боїв. Це всі фактори, які впливають на те, що хлопці, які навіть могли приходити добровольцями у 2022-му, вони просто вигорають", — пояснив Казарін.
Він розповів, що у його побратима через те, що дружина втомилася чекати його з війни чотири роки, зараз розпадається шлюб. Адже ті, хто служить від початку повномасштабки, бувають вдома лише 30 днів на рік. І такі кризові ситуації — не поодинокі.
"Саме відсутність термінів служби, можливості якось планувати на майбутнє, відсутність відчуття, що час працює на тебе. Тому що ти можеш провести в армії 4-5 років, але від цього не буде залежати твоя зарплатня, від цього не буде залежати довжина твоєї відпустки, — пояснює військовий. — Служба в армії не накопичує тобі якісь бонуси, пільги для твоєї родини".
Також є часина тих, хто йде в СЗЧ, ще навіть не потрапивши повноцінно у військо. За словами Каразіна, щомісяця держава мобілізує 30 тисяч людей, з яких 11 тисяч тікають із Сил оборони ще на перших етапах: з навчальних центрів чи в перші місяці служби безпосередньо у бригаді.
"А з тих 20 тисяч, що залишаються, лише 10 тисяч служать на бойових посадах", — відзначив Казарін, додаючи, що також є ті, хто списуються під час перебування на БЗВП, тому що інколи лікарські комісії закривають очі на хронічні захворювання мобілізованих.
Нагадаємо, на початку березня командир спецпідрозділу Kraken Костянтин Немічев розповідав, що система переведення у Силах оборони практично не працює. Він пояснив, що є люди, які хочуть служити, "але у нормальних підрозділах, де є адекватне командування, а військових сприймають як особистостей, а не витратний ресурс". Більше про проблеми у ЗСУ читайте у матеріалі Олександра Сергієнка "СЗЧ, дезертирство та ухилянтство під час війни: карати чи прощати?" на ZN.UA.