Росія наприкінці травня звільнила із в’язниць групу жінок які мають приєднатися до бойових дій в Україні, повідомляє The New York Times із посиланням на двох колишніх ув’язнених, які підтримують зв’язок із тими, хто досі перебуває у в’язниці. Це може свідчити про новий етап у використанні Кремлем злочинців у своїх військових зусиллях.
Як повідомили анонімні джерела, військові вербувальники забрали кількох жінок із в'язниці під Санкт-Петербургом. Наразі незрозуміло, чи є їхнє звільнення поодиноким випадком, пілотною програмою чи початком більшої хвилі вербування ув’язнених жінок.
Станом на лютий 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, у її в’язницях відбували покарання близько 30 тисяч жінок.
Військові вербувальники почали гастролювати по в'язницях для жінок по всій європейській частині Росії восени минулого року, більш ніж через рік після того, як Москві почала пропонувати засудженим чоловікам помилування та зарплату в обмін на бойову службу. Проте досі, як розповіли колишні та нинішні ув’язнені, засуджені жінки, які вступили на військову службу, залишалися ув’язненими без офіційних пояснень.
Десятки тисяч ув’язнених російських чоловіків долучилися до лав окупантського війська у вирішальний момент війни та допомогли Москві відновити військову перевагу над Україною. В Україні їх було вбито тисячами. Деякі з тих, хто пережив військову службу і був звільнений, відтоді скоїли серйозні злочини, включаючи вбивства.
Вербування жінок-засуджених відбувається в момент, коли російський уряд вдається до все більш нестандартних схем, щоб залучити добровольців з маргінесу російського суспільства, намагаючись уникнути чергового непопулярного призову. Крім ув'язнених, ці схеми вербування спрямовані на боржників, обвинувачених у злочинах та іноземців.
Наразі невідомо, які обов’язки виконуватимуть призовниці на фронті. Військові вербувальники, які минулого року відвідали їхню в’язницю під Санкт-Петербургом, пропонували ув’язненим контракти на службу снайперами, бойовими санітарками та фронтовими радистками на один рік. Тоді підписалися близько 40 із 400 в’язнів колонії.
Їм запропонували помилування та платню в еквіваленті приблизно 2000 доларів на місяць, що приблизно в 10 разів перевищує мінімальну зарплату в країні.
Дві жінки, які були свідками вербування у в’язниці минулого року, розповіли The New York Times, що жінки зголосилися піти на війну, незважаючи на небезпеку, яку окреслили приїжджі військові офіцери.
Колишні ув'язнені розповіли, що рішення піти на фронт жінки прийняли зокрема через суворі умови в російських в'язницях для жінок. За словами жінок із в’язниці під Санкт-Петербургом, вони були змушені постійно мовчати і проводили до 12 годин на добу, виконуючи обов’язкову роботу в лісопильній майстерні в’язниці, навіть при мінусовій температурі взимку.
Як йдеться у розслідуванні «Русской службы Би-би-си» та російського видання «Медиазона», із майже 20 тисяч російської ПВК Вагнера, які загинули при штурмах українського міста Бахмут, понад 17 тисяч були завербованими в’язнями.
Засуджених у лавах Сил оборони також використовує і Україна. Уряд дозволив подібну схему минулого місяця на тлі дедалі гострішої нестачі військ. Українські чиновники заявили, що відтоді тисячі засуджених подали заяви про бажання піти у військо.
На відміну від Росії, в Україні умовно-достроково звільнитись від покарання зможуть лише громадяни, які в минулому були увʼязнені за нетяжкі злочини. Так, вийти з в'язниці, аби мобілізуватися, не зможуть засуджені за скоєння умисного вбивства двох або більше осіб, або поєднане зі зґвалтуванням або сексуальним насильством. Також доєднатися до лав ЗСУ не зможуть особи, які відбувають покарання за злочини проти основ національної безпеки України.