UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Гаазі відреагували на оголошення у розшук Росією судді, що видала ордер на арешт Путіна

Асамблея держав-учасниць «висловила жаль» щодо дій Москви

Асамблея держав-учасниць Римського статуту 1 серпня відреагувала на оголошення Росією у розшук судді Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, яка брала участь у видачі ордера на арешт президента РФ Владіміра Путіна за звинуваченнями у викраденні українських дітей. Президія Асамблеї висловила «глибоку стурбованість у зв'язку з повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду». 

«Президія Асамблеї висловлює жаль з приводу цієї нової спроби підірвати міжнародний мандат Міжнародного кримінального суду і вкотре заявляє, що вона твердо стоїть на боці Суду, його обраних посадових осіб та його персоналу. Ми ще раз підкреслюємо нашу повну довіру до МКС як до незалежного та неупередженого суду», – йдеться у повідомлення МКС.

Читайте також: Путін назвав викрадення українських дітей «роздутою історією»

Нагадаємо, що Міжнародний кримінальний суд 17 березня видав ордер на арешт Путіна, а також уповноваженої з прав дитини у Росії Марії Львовой-Бєловой. Вже 20 березня Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу стосовно головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Ахмад Хана та суддів Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, Розаріо Сальваторе Айтали та Серхіо Херардіо Угаль, які видали ордер на арешт Путіна – за статтями «притягнення свідомо невинного до кримінальної відповідальності» та «приготування до нападу на представника іноземної держави, котрий користується міжнародним захистом, з метою ускладнення міжнародних відносин».

У травні слідчий комітет РФ заявив, що оголосить у розшук суддів МКС, що видали ордер. 

Читайте також: Окупанти викрадають дітей, щоб знищити наступне покоління захисників України — Сіммонс

Нещодавно у Росії офіційно заявили, що за час повномасштабного вторгнення до України перемістили на територію РФ 700 тисяч українських дітей. Відповідні дані містяться у звіті про роботу за 2022 рік російського уповноваженого з прав дитини Марії Львовой-Бєловой.