Державний секретар Ентоні Блінкен у п’ятницю чітко дав зрозуміти, що США розраховують на Туреччину, щоб переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової угоди, яку Москва зірвала на початку цього тижня, сколихнувши світові ринки пшениці та посиливши військову напруженість у регіоні, пише POLITICO.
Минулого року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і високопосадовці ООН допомогли досягти крихкої угоди. Після виходу Росії з неї у понеділок офіційні особи США заявили, що вони працюють з Туреччиною, Україною та іншими союзниками, щоб врятувати угоду та зміцнити інші експортні маршрути з України — одного з найбільших експортерів пшениці у світі.
Ердоган наразі не бажає продовжувати угоду без участі Росії. Однак Блінкен у п’ятницю під час свого виступу на Аспенському безпековому форумі чітко виклав очікування США щодо того, що Туреччина продовжуватиме лідирувати в зусиллях із відновлення крихкої угоди.
«Ми очікуємо, що Туреччина зіграє ту роль, яку вона вже відіграла, роль лідера, щоб повернути ситуацію на правильний шлях і бути певними, що люди в усьому світі можуть отримати необхідну їжу за розумними цінами», — сказав Блінкен.
Після виходу з угоди Москва продовжила авіаудари по ключовому українському портовому місту Одесі, внаслідок чого значно пошкоджено зерносховища та ключову інфраструктуру порту. Блінкен вкотре наголосив, що Росія використовує продовольство в якості зброї і поводиться «безсовісно».
«Тож я сподіваюся, що світ спостерігає за цим і бачить, як Росія цинічно маніпулює їжею, щоб досягати своїї цілей в Україні», – додав Блінкен.
Блінкен зазначив, що вихід Росії з угоди, погрози атакувати цивільні кораблі в Чорному морі, що прямують до українських портів, і її авіаудари по Одесі значно вплинули на комерційне судноплавство та страхування, необхідні для транспортування величезних обсягів зерна та інших ключових продовольчих товарів через регіон. Україна, у свою чергу, також погрожувала атакувати судна, які прямують до російських портів.
Раніше цього тижня Рада національної безпеки Білого дому попередила, що США мають дані розвідки, які вказують на те, що Росія додатково замінувала води навколо українських портів, і що Москва також може атакувати комерційні судна в регіоні та звинуватити в цьому Україну. На тлі триваючих нападів Росії на Одесу Блінкен сказав, що не бачить жодних доказів того, що Росія зацікавлена у мирних переговорах.
«США працюють із союзниками та Україною, щоб розглянути інші варіанти», — додав Блінкен.
Представники Сполучених штатів заявили, що оцінюють, чи можуть вони допомогти зміцнити імпровізовані сухопутні та річкові експортні маршрути. Україна та її залежна від сільського господарства економіка покладалися на ці сухопутні шляхи оскільки українська влада прагнула вивезти якомога більше зерна з країни будь-якими можливими засобами.
Офіційні особи США сумніваються щодо збільшення сухопутних маршрутів, які є надзвичайно дорогими. На додачу, така перспектива викликала невдоволення фермерів у сусідніх країнах через приплив зерна, який негативно вплинув на ціни та на критичну інфраструктуру судноплавства.
«Ми шукаємо варіанти. Я не думаю, що ми зможемо компенсувати цей обсяг», — сказав Блінкен.
Останніми місяцями Україна збільшила потік зерна через свій річковий порт на Дунаї, який зараз є основним експортним маршрутом з країни. Аналітики вважають, що річковий шлях, а також інші сухопутні шляхи, які США та Європейський Союз допомогли побудувати, цього сезону допоможуть перевезти не меншу кількість зерна, ніж ту яку Київ зазвичай експортує через Одесу та інші великі морські порти.
За інформацією Bloomberg, ціна на пшеницю впала більш ніж на 3%, оскільки Україна вживає заходів для відновлення експорту зерна після того, як Росія вийшла із «зернової угоди» 17 липня. Хоча є сумніви в тому, чи є ця мета реалістичною.
Навіть в умовах війни впродовж 2022/2023 маркетингового року (триває з липня по червень наступного календарного року) Україна змогла відправити на зовнішні ринки більше продовольства, ніж попереднього, але втратила частину своїх ринків збуту, пише експерт у галузі сільського господарства Лариса Гук у своєму матеріалі для ZN.UA «Врожай-2023: чи вистачить Україні хліба і що не так із цінами».