В тимчасово окупованому Маріуполі станом на серпень 2022 року були дані про загиблих 87 тисяч людей у яких на момент смерті був паспорт або якесь посвідчення, розповіла журналістка Наталія Дєдова — дружина Віктора Дєдова, який загинув у Маріуполі в березні 2022-го року – у статті Платформи пам'яті Меморіал "Юридично живий. Як родичі загиблих у Маріуполі доводять факт смерті своїх рідних".
Наталя і Віктор Дєдови — подружжя маріупольських телевізійників, які прожили разом понад 20 років. Її чоловік загинув 11 березня 2022 року від осколку снаряду РФ, який влучив у кімнату. Наталя намагалася потрапити до квартири, щоб поховати чоловіка. Але двері заклинило, відчинити їх їй не вдалося. 16 березня вона поїхала з Маріуполя, а 26 березня прийшли російські окупанти, пограбували квартиру та винесли тіло Віктора.
У Мангуші було знайдено дані про поховання чоловіка Наталі. На його руку повісили бирку з номером 200. Сфотографували тіло — великий план обличчя з тією рукою і загальний план — тіло з цією рукою. Жінка впізнала чоловіка по фотографіях, які їй надіслав знайомий. Він опісля поїхав до служби «Ритуал», де були дані про поховання невідомих. Вдалося знайти могилу Віктора. На ній був не хрест, а палка і маленька табличка: "н/м неизвестный мужчина 50-60".
За словами Наталі Дєдової, у фотобазі окупаційної прокуратури в Мангуші були дані про 26 тисяч невідомих людей, а в Новоазовську — 26 750 людей станом на літо 2022 року.
Журналістка, яка пройшла свій трагічний шлях пошуку даних про чоловіка та отримання свідоцтва про смерть та активно працювала з джерелами у Маріуполі, зазначила, що загиблих у місті можна умовно поділити на кілька категорій:
- перша — поховані російськими військовими. У такому разі людину треба шукати в базах даних військ РФ.
"Якщо в людини був паспорт або якесь посвідчення, її вносили до списку людей, які загинули та прізвища яких відомі. На серпень 2022 року таких імен, за моїми даними, було 87 тисяч. Але це не тільки цивільні жителі, а й загиблі військові (і українські захисники, і російські солдати. — Авт.)", — зазначає журналістка;
- друга — поховані у братських могилах. Їх часто робили на місці воронок від авіаударів;
- третя — поховані у громадських місцях. Після ексгумації таких могил рідні часто можуть не знати, куди перепоховали людину;
- четверта — люди, чиї останки залишилися під завалами будинків;
"Коли авіаудар і від дев’ятого на перший поверх валиться весь будинок, весь під’їзд, гинуть 100–200 людей одразу. Багато людей залишилися під завалами. Потім, коли окупанти все це розгрібали, тіла могли вивозити як сміття. Могил таких людей немає взагалі. Тіла немає, людини немає", — каже журналістка;
- п'ята — люди, тіла яких згоріли. За словами журналістки, родичі нерідко просто закопували попіл у місці, яке обирали на власний розсуд.
"Телефонувала дівчина, каже — до квартири прилетів снаряд і згоріли мама, бабуся, брат. Батько, зібрав що залишилося, поїхав до села, де мешкає, та поховав під березою… Ще одна історія — лікаря, який працював у Маріуполі дитячим хірургом. Згоріла його дружина. Він зібрав останки, пішов до моргу, щоби надали свідоцтво про смерть, щоб якийсь папірець був. Йому сказали: іди та ховай, де хочеш. Він прикопав дружину до
могили свого брата", — додала Наталя.