Українські військовослужбовці розповіли, що на південно-східному фронті битва за село Старомайорське Донецької області виявилася жорсткішою і кривавішою, ніж очікувалося. Деякі плани пішли шкереберть, а російські окупанти тотально замінували територію, цитує Reuters слова бійців ЗСУ.
Минулого тижня Сили оборони вибили російських загарбників із населеного пункту Старомайорське. Речник пресцентру таврійського напрямку Валерій Шершень розповів, у чому важливість звільнення села. За його словами, воно височіє над пересічною місцевістю, отож є важливою панівною точкою для вогневого контролю.
«Росіяни чекали на нас, - сказав 29-річний солдат з позивним «Булат» з підрозділу, який був відправлений у бій на бронетехніці під час штурму позицій окупантів. - Вони обстріляли нас із протитанкових засобів та гранатометів. Моя машина наїхала на протитанкову міну, але все обійшлося, транспорт витримав удар і всі залишилися живі. Нам довелося шукати укриття, а потім рухатися далі».
Журналісти видання зазначають, що розповіді про битву за Старомайорське дають уявлення про те, чому український контрнаступ виявився повільнішим і кривавішим, ніж очікувалося.
«Наша місія була запланована на два дні. Але ми не змогли заїхати у потрібний час із декількох причин. Ми потрапили на місце пізніше, тому втратили вдалий момент», - додав Булат.
Західні країни виділили мільярди доларів на підготовку українських бійців і техніку для контрнаступу. Чиновники визнають, кампанія розгортається повільніше, ніж очікувалося. Водночас командири наголошують, що помірний темп необхідний для того, аби зберегти якомога більше життів воїнів. Росіяни встигли підготувати свої укріплення і «засіяти» мінами поля. Українським військовим бракує переваги у повітрі, на яку зазвичай розраховують країни НАТО під час наступальних операцій.
За словами 24-річного українського морського піхотинця з позивним «Дуб», російські окупанти створили «зони попереднього огляду» в очікуванні атаки.
«Вони методично руйнували дороги. Робили ями, які унеможливлювали в'їзд і виїзд з села навіть у суху погоду. Навіть ходити було досить важко. Вночі не можна було користуватися ліхтариками, а йти вперед треба було», - зазначив він.
Інший солдат із позивним «Пікачу» розповів, що бійці його підрозділу робили все можливе, щоб досягти успіху. Однак для багатьох ця битва виявилася останньою.
«Ми просувалися повільно, але впевнено. По нам інтенсивно стріляли. Було страшно, але ми йшли вперед. Ніхто не відступав. Багато з тих, хто пішов у цю атаку, вже ніколи не повернуться додому», - підсумував боєць.
Зазначимо, що речник Генерального штабу ЗСУ Андрій Ковальов повідомив, що після звільнення Старомайорського на Донеччині наші захисники закріплюються на досягнутих рубежах. Російські загарбники спробували відновити втрачені позиції в районі Рівнопілля та Макарівки, проте їм це не вдалося.