В Україні триває воєнний стан, а, отже, продовжується й мобілізація. На жаль, за майже 10 років збройної агресії РФ проти України та два роки повномасштабного вторгнення так і не з’явилося ефективних процедур мобілізації, ротацій, обліку військовозобов’язаних. Тепер нарешті маємо спроби врегулювати ці питання за умов, наближених до критичних.
Але ці намагання уряду спричинили чимало критики та збурення в суспільстві, ЗМІ та серед депутатів, що змусило Кабмін відкликати законопроєкт і розпочати роботу над новою редакцією з урахуванням деяких зауважень. Ми проаналізували й дослідили пропозицію щодо введення базової військової підготовки та її впливу на граничний мобілізаційний вік. Це були найменш дискусійні нововведення. За нашою інформацією, в новій версії мобілізаційного законопроєкту базова військова служба залишається, але строк її введення попередньо переноситься на 2025 рік.
Офіційно уряд іще не вніс нової редакції законопроєкту про мобілізацію. Хоча міністр оборони Рустем Умєров заявляв, що документ уже є й найближчим часом буде винесений на погодження Кабміну. За нашими даними, попереднє неформальне обговорення законопроєкту вже відбулося на засіданні парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Правки є мінімальними. А от рішення щодо внесення законопроєкту до Верховної Ради та його голосування ухвалюватимуть не з огляду на термінову необхідність, а з урахуванням політичної доцільності.
Перше і головне. Згідно із запропонованими нормами, після проходження запланованої до введення базової військової служби (БВС) потенційним мобілізаційним ресурсом також можуть стати чоловіки віком 18–25 років. Поряд із військовозобов’язаними віком до 60 років, як це передбачено чинним законодавством. Тому всі обговорення щодо зменшення граничного мобілізаційного віку з 27 до 25 років виглядають уже не так гостро й актуально, оскільки до війська можуть бути рекрутовані юнаки хоч 18, хоч 22 років. Наразі відповідно до Закону «Про військовий обов’язок та військову службу» ця категорія вважається призовниками й підлягає лише призову на строкову військову службу. А оскільки під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться, вони можуть долучатися до війська лише на власне бажання. Винятком є лише ті чоловіки до 27 років, які мають військово-облікову спеціальність, простіше кажучи, закінчили військову кафедру при ВНЗ, вищий військовий навчальний заклад або раніше проходили службу в армії.
Друге. Законопроєктом передбачено ліквідацію строкової військової служби. Саме на заміну їй і вводять обов’язкову базову військову службу для чоловіків віком від 18 до 25 років. Але не відразу, як було в першій версії законопроєкту, а з 2025 року. Її проходитимуть у Збройних силах України та інших військових формуваннях для здобуття військово-облікової спеціальності. І ось тут найголовнішою особливістю є те, що після проходження БВС громадяни призовного віку ставатимуть на облік як військовозобов’язані. А військовозобов’язані, відповідно до чинних статті 22 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та статті 39 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу», підлягають призову під час мобілізації. Тобто ще раз акцентуємо увагу: надалі такі громадяни можуть бути мобілізовані до війська до настання 25 років.
Варто також додати, що чоловіки 18–25 років можуть обирати рік і період проходження базової військової служби до того, як їм виповниться 25 років. Таку підготовку проводитимуть у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних частинах (центрах) Збройних сил України, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, а також у закладах фахової передвищої та вищої освіти всіх форм власності — тобто у всіх «післяшкільних» навчальних закладах зокрема.
Громадяни України, які не проходили військової служби до або під час навчання у ВНЗ, також проходитимуть базову військову службу. А отже, обов’язковість БВС розповсюджується не лише на студентів.
Строки базової військової служби становитимуть до п’яти місяців у мирний час, із яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох — фахова підготовка. Під час дії воєнного стану терміни буде визначено у відповідному указі президента України.
Важливо, що для жінок (за винятком фармацевтів і медиків) уся військова служба залишатиметься питанням доброї волі та власного бажання.
Не беручись оцінювати раціональність певних вікових цензів, в око відразу впадає низка ризиків таких нововведень.
De facto в разі ухвалення законопроєкту потреба Збройних сил у навчальних спроможностях збільшується в геометричній прогресії. Де взяти інструкторів, амуніцію, зброю, боєприпаси, полігони та навчальні центри для підготовки сотень тисяч рекрутів під час проходження БВС? Наразі для величезних Сил оборони у понад мільйон осіб і без базової підготовки рекрутів таких можливостей не завжди вистачає.
Також постає питання: чи є гарантії, що БВС не віднайде негативних аспектів строкової служби — формальної військової підготовки, годин стройової, дідівщини, «фарбування трави» тощо? Сподіваємося, Міноборони має якийсь план, стратегію чи алгоритм утілення БВС у життя й до 2025 року це буде реалізовано.
Та чи не ключове — це реакція суспільства та відсутність комунікації з боку влади. Жодних коментарів (принаймні достатньо публічних і помітних) можновладців щодо створення нової й унікальної для нашої країни системи передармійської підготовки в медіапросторі не з’являлося. Це, своєю чергою, закономірно призведе до, м’яко кажучи, великого подиву двадцятирічних громадян, які після проходження БВС цілком законно отримуватимуть повістки на відправлення до частин. Як такі «сюрпризи» вплинуть на довіру суспільства до суб’єктів владних повноважень і на консолідацію навколо наявного державного апарату, — питання риторичне. А тому вкрай важливо все ж таки якісно й однозначно описати граничний мобілізаційний вік у пропонованому законопроєкті.
Водночас введення базової військової підготовки є загальносвітовою, корисною й трохи навіть запізнілою як для країни у війні практикою. Наш ворог воює не лише зі Збройними силами, які зазнають втрат, утворюють нові підрозділи, потребують ротацій і резервів, а й із усім українським народом, запускаючи ракети по цивільних об’єктах (зокрема по пологовому будинку в Дніпрі) та диверсійні групи, одна з яких нещодавно розстріляла цивільного громадянина на Сумщині. За таких умов немає нічого поганого в уміннях юнаків влучно стріляти з автомата й накладати турнікет.
Також період у п’ять місяців є цілком достатнім для опанування певних військово-облікових спеціальностей, тож сподіваємося, що цей термін в умовах воєнного стану не буде істотно зменшено відповідним указом президента, а БВС не стане формальністю. Тож обираймо заздалегідь наш фах воєнного часу.