Станом на грудень 2023 року більш як 220 російських військових здалися в полон через гарячулінію проєкту "Хочу жити", ще понад тисячу справ перебуває на розгляді, повідомляє FT.
"Російський лейтенант Даніїл Алфьоров зробив те, що не вдалося решті армії Путіна, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну: він дійшов до центру Києва. Говорячи в мікрофон, сидячи між двома офіцерами української військової розвідки в жовтні, 27-річний хлопець засудив неспровоковану війну і сказав, що добровільно здався. Випускник московського військового училища також допоміг зробити те ж саме 11 російським військовим, які воювали під його командуванням на півдні України в Херсонській області", - сказано в матеріалі FT.
12 чоловіків здалися Україні після дзвінків на гарячу лінію "Хочу жить", організовану Головним управлінням розвідки Міноборони України для російських військових, які бажають дезертувати. Їхня капітуляція — відома як операція "Бариня" — дала Україні цінні розвіддані з поля бою.
Станом на грудень через гарячу лінію здалися понад 220 російських військових, повідомив Financial Times прес-секретар департаменту ГУР у справах військовополонених Віталій Матвієнко. Більше 1000 інших справ перебувають на розгляді, додав Матвієнко, вперше оприлюднивши обидві цифри.
Гарячу лінію ГУР відкрила у вересні 2022 року, всього за три дні до часткової мобілізації президента РФ Владіміра Путіна. На додаток до приблизно 190 000 військових, залучених до початкового вторгнення Кремля в лютому того року, Москва мобілізувала близько 300 000 резервістів. Гаряча лінія "Хочу жить" почала працювати.
Менш ніж через місяць після запуску проект зафіксував першу успішну здачу. Відтоді близько трьох російських військових щотижня здаються і потрапляють під українську опіку як військовополонені. Наразі на гарячу лінію надійшло понад 26 тисяч дзвінків через телефон та чат-бот у месенджері Telegram. Його веб-сайт hochuzhit.com відвідали понад 48 млн разів, у тому числі 46 млн разів - з Росії. Веб-сайт був заблокований у Росії через кілька днів після його запуску, але залишається доступним через служби, які приховують інтернет-адресу користувача.
ГУР бачить у російських солдатах валюту, за яку можна "викупити" українських військовополонених. Гарячу лінію "Хочу жить" цілодобово сім днів на тиждень обслуговують 10 операторів, які працюють із засекреченого місця в Києві. Команда складається з військових психологів і аналітиків, які, за словами Матвієнка, були спеціально навчені спілкуватися з російськими солдатами.
Все-таки бійців часто потрібно переконувати. Багато російських військових вірять у те, що вони бачать і чують від своїх державних ЗМІ: що Україну очолює "неонацистський режим", який прагне вбивати росіян.
Українська влада обіцяє не тільки, що вони будуть жити, але і що з ними добре поводитимуться, відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими. Серед інших гарантій – медичне обслуговування, триразове гаряче харчування, спілкування з родиною вдома і, звісно, можливість обміну на українських військовополонених і повернення додому в Росію. Для військових, які побоюються, що їхнє життя опиниться під загрозою, якщо вони повернуться до Росії, ГУР пропонує певну можливість подати заяву про притулок в Україні.
За словами Матвієнка, було кілька сплесків дзвінків на гарячу лінію. Перший стався в листопаді 2022 року, приблизно в той час, коли українські військові під час контрнаступу звільнили Херсон. Ще одна хвиля прийшла навесні, коли Україна готувалася до чергового контрнаступу. "У березні 2023 року ми отримали майже 3 тисячі звернень", — сказав Матвієнко. "Це порівняно з груднем 2022 року, коли було 1500 заяв".
Повідомлення російських військових блогерів у Telegram свідчать, що жорстока тактика типу "людської хвилі", яку використовують російські війська в Україні, негативно впливає на моральний дух. "Російська армія – це, по суті, радянська армія. Як відомо, в радянській армії ціна життя солдата була нульовою", – сказав Матвієнко.
Подібну оцінку дав речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі. "Ми маємо інформацію, що російські військові фактично страчували солдатів, які відмовлялися виконувати накази. . . [або] прагнути відступити від вогню української артилерії", — сказав Кірбі.
Одна з найгучніших історій дезертирства росіян сталася в серпні, коли російський пілот вертольота Мі-8 Максім Кузьмінов здався в полон. Кузьмінов уперше зв’язався з агентами ГУР у грудні 2022 року, заявивши, що хоче здатися в обмін на велику грошову винагороду та нове життя для своєї родини в Україні. Верховна Рада України прийняла закон про залучення невдоволених російських військових, пропонуючи винагороду до 500 тисяч доларів тим, хто втік із цінним військовим обладнанням.
Нагадаємо, операція під кодовою назвою «Синиця» планувалася пів року. Кузьмінову, який раніше був капітаном російського 319-го окремого вертолітного полку, також довелося приховувати це від екіпажу, з яким він летів. 9 серпня Кузьмінов і двоє членів екіпажу вирушили з Курського аеропорту в Росії для виконання операції. Натомість Кузьмінов перелетів в Україну. Гелікоптер низько пролетів над російсько-українським кордоном, щоб його не помітити радари, росіяни зрештою зрозуміли, що щось не так, і відкрили вогонь по вертольоту, поранивши пілота в ногу. Він летів ще 20 хвилин, перш ніж приземлитися на полі в на території України.
Інших російських членів екіпажу ліквідували при спробі чинити опір затриманню, повідомив очільник ГУР Кирило Буданов. Але Кузьмінов передав вертоліт і незабаром отримав винагороду. За словами Матвієнка, зараз він із родиною проживає у секретному місці в Україні. Виступаючи в Києві під час прес-конференції, Кузьмінов закликав російських товаришів наслідувати його приклад, сказавши, що вони не пошкодують.